31 січня 2024 року справа №200/3608/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 200/3608/23 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність з невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28.06.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі № 200/19106/21;
- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28.06.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі № 200/19106/21;
- визнати протиправною бездіяльність з невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби, виплаченої 28.06.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 200/19104/21;
- зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з 5 повних календарних років військової служби, виплаченої 28.06.2023 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 200/19104/21.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 року у задоволені позову відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт зазначив, що пунктом 4 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
При цьому основним та єдиним аргументом суду першої інстанції при відмові у задоволенні позовної заяви є відсутність у додатках до позовної заяви письмової відмови відповідача на письмову заяву позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів.
Таким чином при наявності спору між позивачем та відповідачем проводити досудове врегулювання спору є нелогічним та втрачає будь-який сенс. Разом з цим очевидним є факт, що у задоволенні заяви позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів відповідачем буде відмовлено з аналогічних мотивів, які уже зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Також, апелянт посилався на окрему думку судді Верховного суду від 12.10.2020 року у справі №450/624/15.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно наказу начальника Донецького прикордонного загону від 27 вересня 2016 року № 333-ос «По особовому складу» ОСОБА_2 зараховано на військову службу за контрактом, до списків особового складу загону, всіх видів забезпечення, присвоєно військове звання «солдат», укладено контракт на 5 (п'ять) років з 27 вересня 2016 року по 26 вересня 2021 року.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України м. Маріуполь № 582-ОС «Про особовий склад» від 27 вересня 2021 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Позивач звернувся 4 жовтня 2021 року із заявою до командира Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 27.09.2016 року по 28.02.2018 року, застосувавши базовий місяць січень 2008 року; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 27.09.2021 року; виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені.
Листом від 2 листопада 2021 року НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України листом №11/11979 повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по вересень 2021 року була нарахована та виплачена у вересні 2021 року згідно з діючим законодавством.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 200/19104/21, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 15 червня 2023 року у справі № 200/19106/21, зокрема,; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 27 вересня 2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум; нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 29.09.2021 року включно, із застосуванням фіксованої суми індексації 4258,75 грн. та відповідно до абз. абз. 4-6 п. 5 Порядку №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання рішень суду у справах № 200/19104/21, № 200/19106/21 відповідачем 28 червня 2023 року перераховано на банківський рахунок позивача індексацію грошового забезпечення за період з 27 вересня 2016 року по 29 вересня 2021 року в загальній сумі 167051,25 гривень та одноразову грошовому допомогу при звільненні в загальній сумі 24102,72 гривень.
За ст. 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Як вже зазначалось судом, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією із основних державних гарантій. При цьому індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.
Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд, в тому числі у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17, від 16 квітня 2020 року у справі №822/3307/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18.
За п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, разом із сумою індексації: у редакції, чинній до 14 квітня 2022 року про це зазначено у першому абзаці цього пункту, у чинній редакції - у шостому абзаці.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
За ст. 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.
Відповідачем 28 червня 2023 року на виконання рішень суду у справах у справах № 200/19104/21, № 200/19106/21 перераховано позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 27 вересня 2016 року по 29 вересня 2021 року в сумі 167051,25 грн. та одноразову грошовому допомогу при звільненні - 24102,72 грн.
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Крім того, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 9 червня 2021 року у справі № 240/186/20.
За матеріалами справи позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходу. Таким чином, позивачем не дотримано, визначеної Законом № 2050-III, умови щодо звернення до відповідача із заявою про виплату відповідної компенсації.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позову в частині виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта на окрему думку судді Верховного суду від 12.10.2020 року у справі №450/624/15, оскільки це протирічить нормам ч. 5 ст. 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, є хибними доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин п. 4 ч. 4 статті 169 КАС України, згідно якого позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору, оскільки в спірних правовідносинах не передбачено обов'язковість досудового врегулювання спору.
На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 200/3608/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 31 січня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв