про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 січня 2024 року м. Рівне №460/919/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., після одержання скарги
ОСОБА_1
на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича ,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича.
Гречух В.В. у скарзі просив суд визнати неправомірними дії, скасувати постанову ВП №50831848 про закінчення виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Мурихіним С.В. щодо стягнення з АТ КБ "Приватбанк" коштів у розмірі 21090,00грн, скасувавши пені та штрафи, які застосовувалися.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст.170 КАС України).
Згідно із ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч.1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі, ухваленого місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його потрібно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021 у справі №640/19503/19 (адміністративне провадження №К/9901/1100/20).
Судом встановлено, що позивач оскаржує дії та постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження.
Водночас, виконавче провадження №50831848, у межах якого прийнята оскаржувана постанова, було відкрито на підставі виконавчого листа №569/9657/15-ц, виданого 05.04.2016 Рівненським міським судом Рівненської області
Враховуючи те, що Гречух В.В. оскаржує постанову державного виконавця, яка була відкрита на підставі виконавчого листа, виданого Рівненським міським судом Рівненської області, то правомірність зазначеної постанови та відповідних дій державного виконавця належить перевіряти в порядку цивільного судочинства.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS №005, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на викладене, у випадку розгляду цієї адміністративної справи Рівненським окружним адміністративним судом, останній не відповідатиме критерію "суд, встановлений законом" у розумінні ст.6 Конвенції, оскільки не буде дотримано юрисдикційної умови такої відповідності (суд повинен бути повноважним, діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.317 КАС України, розгляд справи неповноважним складом суду є порушенням норм процесуального права, що, у свою чергу, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
З огляду на викладене, скарга Гречуха В.В на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича може бути подана до суду, який видав виконавчий документ, а саме: Рівненського міського суду Рівненської області.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №460/919/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 31 січня 2024 року.
Суддя О.М. Дудар