31 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/873/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовом фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0979038-2408-1601 від 20.04.2023, що видане Головним управлінням ДПС у Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, на підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 КАС розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
30.01.2024 судом одержано клопотання представника позивача про проведення розгляду справи з викликом сторін, яке мотивоване тим, що для ФОП ОСОБА_1 дана справа має важливе значення, відтак з метою повного та всебічного розгляду справи, задля надання усних пояснень, додаткового дослідження доказів, наданих до суду, існує необхідність у задоволенні клопотання.
Оцінюючи клопотання представника позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що представником позивача не обґрунтовано наявність конкретних обставин, які свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
При цьому, усні пояснення учасників справи не є засобом доказування у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 витребувано докази у справі, які необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи.
При цьому повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається справа.
Суд також бере до уваги, що частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження. Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не містить обґрунтованих аргументів та доказів на їх підтвердження щодо необхідності здійснювати розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі, тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 229, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Довгопол