Справа № 420/32336/23
30 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи на стороні відповідача Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування Постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області від 16.10.2023 №ПШ021440 відносно ОСОБА_1 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та, як наслідок, був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення, що є самостійною підставою для скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Позивач, також стверджує, що в оскаржуваній Постанові не зазначено норми законодавства, яка передбачає порушення, за яке застосовано адміністративно-господарський штраф.
Відповідач - Державна служба Україна з безпеки на транспорті вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 30.11.2023 р. за вхід. № ЕС/16957/23), зазначаючи, що повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03.10.2023 № 75386/33/24-23 було направлено на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим поштовим відправленням № 0600050141850. Щодо суті порушення, відповідачем зазначено, що 13.09.2023 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку від 08.09.2023 № 37/В на автомобільній дорозі М-15 Одеса-Рені 12 км+125 м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Під час перевірки було зупинено транспортний засіб марки MAN/KRONE, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , власником якого є позивач - ОСОБА_1 , в ході здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена відповідальність абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у водія відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ про вантаж. Крім того, відповідач щодо доводів позивача про не зазначення норми законодавства, яка передбачає порушення, за яке застосовано адміністративно-господарський штраф, вказав, що вчинене порушення детально описане в акті від 13.09.2023 № 356987.. Таким чином, доводи ОСОБА_1 не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, є правомірною, та такою, що складена з урахуванням вимог чинного законодавства України, а відтак скасуванню не підлягає.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/32336/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи на стороні відповідача Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорт про визнання протиправною та скасування Постанови.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючими особами Укртрансбезпеки 13.09.2023, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку від 08.09.2023 № 37/В, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Під час перевірки фахівцями контролюючого органу - Укртрансбезпеки, було зупинено транспортний засіб марки MAN/KRONE, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
В ході здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, представником відповідача встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону “Про автомобільний транспорт”, а саме здійснення перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ (у водія відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ про вантаж).
За результатами перевірки складено Акт від 13.09.2023 № 356987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення cт. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме у водія відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ про вантаж.
З матеріалів справи вбачається, що водій з Актом від 13.09.2023 № 356987 ознайомлений, та підписав його.
Запрошення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та /або порушення Кодексу про адміністративні правопорушення було направлено на адресу позивача: АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням № 0600050141850.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 16.10.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорт винесено Постанову №ПШ021440 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_1 у загальному розмірі 17000,00 грн.
Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.10.2023 року №ПШ021440 направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.10.2023 №ПШ021440, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області від 16.10.2023 №ПШ021440 відносно ОСОБА_1 1988 р.н. (РНОКПП НОМЕР_3 ) про застосування адміністративно-господарського штрафу, є такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103)
Відповідно до підпункту 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України № 2344-ІІІ).
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. Постановою КМ України № 1567 від 08.11.2006.
Згідно з п. 3 зазначеного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Щодо виявленого порушення, зазначеного в Акті від 13.09.2023 № 356987, суд зазначає наступне.
Підставою для висновків контролюючого органу щодо порушення ОСОБА_1 вимог ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт, є зафіксований факт відсутності у водія товарно-транспортної накладної або іншого документу про вантаж.
Так, згідно вимог пунктів 15, 16 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільні транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III) визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
Згідно з положеннями глави 1 цих Правил, перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарноматеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктом 8.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.
Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарнотранспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Відповідно до пункту 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Згідно з пунктом 11.4 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.
Отже, з огляду на вказане вище правове регулювання спірних правовідносин, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, обов'язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону № 2344-III.
Як вже зазначалось, відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Тобто, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія та саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.
Судом встановлено, що за результатами перевірки контролюючими особами Укртрансбезпеки транспортного засобу марки MAN/KRONE, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , складено Акт від 13.09.2023 № 356987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення cт. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме у водія відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ про вантаж. При цьому зазначений факт не заперечувався водієм транспортного засобу, жодних заперечень або додаткових пояснень до Акта проведення перевірки водія транспортного засобу матеріали справи не містять.
Крім того, водієм транспортного засобу було надано пояснення до акту проведення перевірки від 13.09.2023 № 356987 та зазначено: “ТТН в Измаиле”, тобто підтверджено факт відсутності документа на вантаж на момент проведення перевірки.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, та непред'явлення їх інспекторам Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки, є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Натомість, судом не встановлено порушень при складанні відповідачем від 13.09.2023 № 356987 та, як наслідок, прийняття оскаржуваної Постанови від 16.10.2023 №ПШ021440.
Щодо дотримання відповідачем процедури розгляду справи та прийняття спірної Постанови суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. Постановою КМ України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 26 цього Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Відповідно до п. 27 зазначеного Порядку слідує, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Так судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт був призначений на 16.10.2023, про що позивач був належним чином повідомлений рекомендованим поштовим відправленням № 0600050141850, направленим на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Так, обов'язок відповідача повідомити суб'єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв'язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 20.06.2018у справі № 809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16.
Згідно з Постановою № 820/4810/17 від 01.03.2018 Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, при розгляду даної справи не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв'язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Завчасне, у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв'язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.
Отже, оскільки запрошення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та /або порушення Кодексу про адміністративні правопорушення було направлено на адресу ОСОБА_1 , відповідно, аргумент позивача щодо не повідомлення його про час та місце розгляду згаданої справи, не відповідають дійсності, та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Відтак, зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області від 16.10.2023 №ПШ021440відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про застосування адміністративно-господарського штрафу, не є обґрунтованими, та відповідно задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи на стороні відповідача Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорт про визнання протиправною та скасування Постанови, не є правомірними, а отже не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи на стороні відповідача Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорт про визнання протиправною та скасування Постанови Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області від 16.10.2023 №ПШ 021440 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про застосування адміністративно-господарського штрафу, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 30.01.2024 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період часу з 08.01.2024 р. по 22.01.2024 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.