Справа № 420/2801/24
30 січня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання, протягом тривалого часу, постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №540/3907/21; зобов'язання Державної казначейської служби України здійснити виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 27 жовтня 2022 року по справі №540/3907/21, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі: 908,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ; стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі: 10000,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Проте, до позовної заяви не додано доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів відповідачу Державній казначейській службі України, який має зареєстрований електронний кабінет.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням заявлених позовних ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 968,96 грн. проте доказів на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви не додано.
При цьому, в позовній заяві позивач просить суду звільнити її від сплати судового збору, оскільки майновий стан не дозволяє сплатити судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
В обґрунтування клопотання позивач вказує, що відсутність доходу за минулий рік є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Згідно довідки від 24.01.2024 року за період з 4 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року ОСОБА_1 отримано 1251,75 грн. Однак, витяг з відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників про суми виплачених доходів та утриманих податків за 4 квартал 2022 року по 3 квартал 2023 року не є належним і достатнім доказом реального доходу позивача та його майнового стану за попередній календарний рік.
При цьому, ЄСПЛ вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі “Креуз проти Польщі” (“Kreuz v. Poland”) від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Разом з тим, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Крім того, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме шляхом судового збору та надання доказів на підтвердження сплати або надання доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору; надання доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в семиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий відповідно до вимог КАС України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук