Справа № 420/31805/23
30 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 17.11.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом №28370-28579/Д-02/8-1500/23 від 27.09.2023;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про поновлення виплати пенсії;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити пенсію ОСОБА_1 з моменту її звернення з заявою про поновлення виплати пенсії від 29.08.2022.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона з 08.01.2008 отримувала пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Позивачка перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим. 20.02.2014 російською федерацією анексовано півострів Крим, в межах території Автономної Республіки Крим за адміністративно-територіальним устроєм України. Останню виплату пенсії з Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим позивачка отримала у квітні 2014 року. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя» №234 від 02.07.2014 позивачці, що проживає на території анексованої Автономної Республіки Крим, пенсійні виплати з травня 2014 року почав виплачувати «Отделение Пенсионного фонда российской федерации по Республике Крым», оскільки саме ця організація прийняла до роботи паперові пенсійні справи залишені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим. 07.11.2017 позивачка взята на облік Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси, як внутрішньо переміщена особа. Позивачка протягом 2018-2021 років проживала в за місцем реєстрації в АР Крим. З кінця грудня 2021 року позивачка постійно проживала за місцем реєстрації ВПО (65069, м. Одеса, Пересипський район, вул. 54-та лінія, 7). Починаючи з 01.01.2022 позивачка не отримувала пенсійну виплату від «Отделение Пенсионного фонда российской федерации по Республике Крым». Позивачка з березня 2022 року неодноразово в усній формі зверталася (письмові звернення відмовлялися приймати) до сервісних центрів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із зверненнями, щодо поновлення виплати пенсії. Щоразу позивачка отримувала усні відмови у прийнятті письмових заяв, щодо поновлення виплати пенсії та усні роз'яснення, що ВПО з Криму, ті хто не звертався за поновленням пенсії з 2014 року на підконтрольній території України наразі не можуть отримувати пенсію від Пенсійного фонду України, оскільки не має законодавством передбаченої процедури. Оскільки усні відмови неможливо оскаржити, позивачка 29.08.2023 подала письмову заяву №8445 про поновлення пенсії, зазначену заяву в кабінеті користувача на веб-сайті Пенсійного фонду України зазначено, як «Помилковий» та обробляється не у 10-денний строк, як заява на призначення/перерахунок, а у 30-денний строк, як звернення. У відповідь на яке позивачка отримала лист від відповідача №28370-28579/Д-02/8-1500/23 від 27.09.2023, яким повідомлено наступне: Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що заява про поновлення пенсії за додатком, затвердженим цією постановою, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. У разі наявності сформованої належним чином паперової пенсійної справи, в тому числі з документом про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання, для поновлення пенсії позивачу необхідно звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру), або територіально до відділу обслуговування громадян № 17 (сервісного центру), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , телефони «гарячої» лінії відділу (048)-705-11-08, (063)-727-41-37, з паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків, трудовою книжкою, дипломом про навчання за денною формою, свідоцтвом про укладання шлюбу, свідоцтвами про народження дітей, довідкою про взяття на облік як внутрішньої переміщеної особи, атестатом про припинення виплати пенсії та заявою з банківської установи про відкриття особового рахунку. Питання пенсійного забезпечення осіб, прибувших з АР Крим, на законодавчому рівні не визначено. Позивач звертає увагу на тому, що з 24.02.2022 будь-яке листування органів державної влади України з органами державної влади російською федерацією припинене (окрім документів, щодо обміну полоненими). З підконтрольної території України цивільній особі наразі неможливо потрапити на територію АР Крим, оскільки лівобережна половина Херсонської області перебуває під окупацією російської армії та там проходить лінія бойового зіткнення. Заїхати до АР Крим з території російської федерації - оскільки громадянам України забороно в'їзд на територію півострова цим шляхом. Тому наразі, з огляду на анексію російською федерацією АР Крим та ведення активних бойових дій на території Херсонської області, отримати паперову пенсійну справу позивачки та документ про припинення виплати пенсії позивачці за попереднім місцем проживання (тобто з анексованої АР Крим) - не можливо.
22.11.2023 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_1 (з відповіддю на неї) щодо поновлення виплати пенсії за віком від 29.08.2023 з доданими (прикріпленими) до неї документами.
07.12.2023 до суду надійшов лист (вх..№43485/23) відповідача щодо надання інформації, в якому відповідач зазначає про неможливість надати суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 , оскільки вона відсутня в Головному управлінні. Також, відповідач не може надати суду заяву ОСОБА_1 від 29.08.2023 про поновлення виплати пенсії, оскільки відділенням №17 (сервісний центр) обслуговування громадян така заява не приймалась. За №8445 від 29.08.2023 зареєстровано заяву про призначення пенсії, яку ОСОБА_1 не підписувала, оскільки з'ясовано, що ОСОБА_1 вже є отримувачем пенсії в АРК, в той же день зазначену заяву переведено в статус «помилковий».
11.12.2023 до суду надійшов (вх..№ЕС/18149/23) відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням відмовити у задоволенні позову. В поданому відзиві відповідач, серед іншого, зазначив, що 07.09.2023 на адресу Головного управління в поштовому конверті надійшло звернення позивачки у порядку Закону України «Про звернення громадян», в якому вона просила поновити пенсію з 01.02.2022. Головним управлінням розглянуто звернення позивачки у порядку Закону України «Про звернення громадян» та надано обґрунтовану відповідь, яка викладена у листі від 27.09.2023 № 28370-28579/Д-02/8-1500/23. У вказаному листі було детально роз'яснено про умови та порядок поновлення пенсії згідно чинного законодавства, роз'яснено позивачці про її право звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян Головного управління для вирішення питання поновлення її пенсії в разі наявності сформованої належним чином паперової пенсійної справи, в тому числі з документом про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Також позивачці було повідомлено, що питання пенсійного забезпечення осіб, прибувших з АР Крим, на законодавчому рівні не визначено.
Крім того, щодо переведення заяви ОСОБА_1 від 29.08.2023 до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління про призначення пенсії у статус «помилковий» відповідач зазначає, що спеціалістами сервісного центру заяву було переведено в статус «помилковий». Відповідач вказує, що в ході оформлення вищезазначеної заяви було з'ясовано, що позивачці пенсію вже було оформлено в Автономній Республіці Крим, тобто призначення пенсії вже відбулося, повторно призначити пенсію було б порушенням чинного законодавства України. Отже, вказана заява від 29.08.2023 №8445 опрацьовувалась та було прийнято рішення перевести її в статус «помилковий», оскільки ОСОБА_1 вже отримує пенсію в АР Крим.
Ухвалою суду від 22.12.2023 було вирішено розгляд справи проводити в порядку ст. 262 КАС України та витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області: 1) копію заяви ОСОБА_1 на яку відповідачем 27.09.2023 надано письмову відповідь у вигляді листа №28370-28579/Д-02/8-1500/23; 2) докази та інформацію, що були використані спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час опрацювання заяви ОСОБА_1 від 29.08.2023 №8445, у тому числі відомості щодо вчинених спеціалістом пенсійного органу дій, як в електронному так й в паперовому вигляді, спрямованих на опрацювання вказаної заяви №8445 з додатком виписки з Інструкції (Порядку), яка визначає порядок та підстави переведення спеціалістами подібних заяв в статус «помилковий».
02.01.2024 до суду надійшла заява (вх..№ЕС/236/24) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з поясненнями щодо опрацювання заяви ОСОБА_1 від 29.08.2023 з додатком Пояснювальної, копії заяви позивача та інше.
Інших заяв/клопотань до суду по справі не надходило.
Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно з довідкою від 07.11.2017 №0000394666 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за місцем проживання в місті Сімферополь АР Крим та фактично мешкає в АДРЕСА_2 (а.с.13).
08.03.2008 ОСОБА_1 видано Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 про отримання нею пенсії за віком (а.с.14).
29.08.2023 позивачка подала до Головного управління ПФУ Пенсійного фонду України в Одеській області заяву про поновлення пенсії та через портал електронних послуг Пенсійного фонду України їй стало відомо, що її заяву не розглянуто, а заяву прийнято як звернення якому надано статус «Помилковий». Відповідач зазначає, що вказана заява не була опрацьована, а переведена в статус «Помилковий», оскільки з'ясовано, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії в АР Крим.
У подальшому, 07.09.2023 ОСОБА_1 особисто подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву в паперовій формі (вх..№28579/Д-1500-23) в якій просила поновити їй виплату пенсії з 1 лютого 2022 року, до цього пенсію отримувала в АРК та якщо неможливо поновити пенсію то просить призначити соціальну пенсію. До своєї заяви ОСОБА_1 додала паспорт, довідку з РНОКПП, довідку про взяття на облік ВПО, копію трудової книжки, дві копії дипломів про освіту, заяву про виплату пенсії.
У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 27.09.2023 надало лист №28730-28579/Д-02/8-1500/23 в якому повідомило, що заява про поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. У разі наявності сформованої належним чином паперової пенсійної справи, в тому числі з документом про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання, для поновлення пенсій ОСОБА_1 необхідно звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервіс того центру), або територіально до відділу обслуговування громадян № 17 (сервісного центру), розташованого за адресою: проспект Добровольського, буд. 125, телефони «гарячої лінії» відділу (048)-705-11-08, (063)-727-41-37, з паспортом громадянина України, реєстраційним номером облікової картки платника податків, трудовою книжкою, дипломом про навчання за денною формою, свідоцтвом про укладання шлюбу, свідоцтвами про народження дітей, довідкою про взяття на облік як внутрішньої переміщеної особи, атестатом про припинення виплати пенсії та заявою з банківської установи про відкриття особового рахунку (а.с.38).
Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивачка звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу суд виходить з такого.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою) 1996р., згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та набрала чинності 01.02.2007р., кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами «досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.
Згідно з ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений ст.44 Закону №1058-IV, згідно з якою, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням ПФУ за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів із дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або ж про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу ПФУ на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).
Пунктом 14-4 розділу XV Закону №1058-IV установлено, що громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, виплата пенсій та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів, які надходять від платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя.
У разі виникнення дефіциту коштів для фінансування цих виплат такий дефіцит покривається за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та бюджету м.Севастополя. Громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя та не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV» (затв. постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-1).
За п.1.1 розділу І цього Порядку, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу ПФУ.
Як передбачено у п.1.5 розділу І Порядку №22-1, розгляд заяв, що передбачені п.1.1 цього Розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням «Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014р. №234).
Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 №637.
Абзацом 7 п.1.8 розділу І Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до п.4.1 розділу IV Порядку №22-1, заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За змістом п.4.3 розділу IV Порядку №22-1, створення і обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
При цьому, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (п.4.7 розділу IV Порядку №22-1).
Згідно з п.4.12 розділу IV Порядку №22-1, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Разом із тим, пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).
Зміст наведених положень дає підстави дійти висновку, що результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення (поновлення) пенсії оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) пенсійного органу.
У контексті наведеного суд зазначає, що, уникаючи формального підходу до оцінки дій суб'єктів владних повноважень, та з метою процесуальної економії, в судовій практиці непоодинокі випадки, коли суди розцінюють відповіді органу влади, оформлені листами, в якості рішень по суті спору. Проте, в цій ситуації спеціальний нормативний акт чітко вимагає прийняття рішення, оскільки за його відсутності, у тому числі, неможливо оцінити позицію відповідача.
Суд наголошує, що визначена Порядком №22-1 процедура є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «пенсійного» питання. У світлі вимог ч.2 ст.19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Під час проживання на території Автономної Республіки Крим, яка з 20.02.2014 тимчасово окупована рф, позивач не зверталася до органів Пенсійного фонду України про виплату їй пенсії і пенсія їй не виплачувалася органами Пенсійного фонду України. Доказів того, що позивачка у цей період отримала громадянство рф суду не надано.
У подальшому, маючи вже статус внутрішньо переміщеної особи, позивачка у серпні 2023 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення їй пенсії. У цій заяві позивачка просила поновити виплату пенсії за новим місцем проживання, посилаючись на свій переїзд на постійне проживання з Автономної Республіки Крим до м. Одеса та наявність у неї статусу внутрішньо переміщеної особи.
Водночас, відповідачем, як він сам зазначає, подана 29.08.2023 заява була переведена у статус «Помилковий», оскільки позивачка вже отримувала пенсію в АР Крим.
У подальшому, заяву позивачки від 07.09.2023, подану в паперовому вигляді, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуло у порядку Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідь, яка викладена у листі від 27.09.2023 № 28370-28579/Д-02/8-1500/23.
Тобто, результат розгляду порушеного позивачкою у заяві від 07.09.2023 питання відповідач не оформив відповідним рішенням.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку про те, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, оскільки у встановлений строк та спосіб належним чином не розглянув заяву позивачки про поновлення виплати пенсії та не прийняв по ній мотивоване рішення.
Окрім того, також слід звернути увагу і на те, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення певної дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п.36, від 01.07.2003р., наголошує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Суд зазначає про те, що встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень визначеним ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Своєю чергою, зміст ч.2 ст.9 КАС України дає підстави стверджувати, що суд дійсно може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та за жодних умов становище позивача за наслідками судового розгляду не може бути погіршено порівняно з тим, яким воно було до звернення до суду за захистом своїх прав.
У контексті вказаної норми, суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).
Відповідь пенсійного органу від 27.09.2023 містить інформації про те, що позивачка звернулася до пенсійного органу із порушеного питання у неналежній формі, не до відповідного сервісного центру та без доказів неотримання пенсії в АР Крим.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.07.2021 №1618-IX, який набрав чинності 21.11.2021, у частині 2 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виключено слова «і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації».
Суд зазначає, що позивачка, як громадянин України має право на отримання пенсії, призначеної їй відповідно до законодавства України. Будучи внутрішньо переміщеною особою, позивачка має право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання. Конституційне право позивачки на вже призначену пенсію не може бути поставлено у залежність від місцезнаходження її пенсійної справи, а відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у виплаті пенсії. Закони про пенсійне забезпечення не передбачають умовою виплати пенсії особі, яка переселилася з тимчасової окупованої території та отримала статус внутрішньо переміщеної особи, отримання від окупаційної влади відомостей про виплату чи припинення виплати пенсії такій особі.
Тож суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , проте вважає, що відповідач у спірних правовідносинах допустив не протиправні дії, а протиправну бездіяльність, оскільки у визначений строк та спосіб не розглянув заяву позивачки про поновлення пенсії та не прийняв за результатом розгляду вмотивоване рішення.
Оскільки заява позивачки у належний спосіб (з прийняттям відповідного рішення) розглянута не була, суд не вбачає підстав для надання оцінки обставинам, викладеним пенсійним органом, зокрема, у листі від 27.09.2023.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі №520/5045/2020 та від 22.11.2023 у справі №300/3457/20.
Відповідно до статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Наведене повністю відповідає змісту ст. 245 КАС України, частиною 4 якої визначене, що у випадку, визначеному п. 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягають задоволенню шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.09.2023, відображеної у листі №28370-28579/Д-02/8-1500/23 від 27.09.2023;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2023 про поновлення виплати пенсії (вх..№28579/Д-1500-3), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В матеріалах справи міститься квитанція від 15.11.2023 про сплату позивачем судового збору у сумі 1073,60 грн.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн, що була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 205, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.09.2023, відображеної у листі №28370-28579/Д-02/8-1500/23 від 27.09.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2023 про поновлення виплати пенсії (вх..№28579/Д-1500-3), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн, що була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА