Справа № 420/2577/24
29 січня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що виразилась у непроведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 09.10.2023 №03/319/13 для перерахунку пенсії, у основному розмірі 76% від грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р., без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 р.;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 у основному розмірі 76% від грошового забезпечення на підставі довідки Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та раніше виплачених сум.
Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому, у вступній частині позовної заяви зазначено поштову адресу позивача: АДРЕСА_1 . З наявної в матеріалах справи копії паспорту позивача вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Отже, враховуючи, що зазначена в позовній заяві адреса не співпадає з адресою місця реєстрації позивача зазначеною в паспорті, позовна заява оформлена з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Суд зазначає, що способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 у основному розмірі 76% від грошового забезпечення на підставі довідки Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та раніше виплачених сум.
При цьому, позивачем не конкретизовано, на підставі якої довідки він просить суд зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, зокрема, не зазначено дату та номер цієї довідки.
Тобто, з прохальної частини позовної заяви слідує, що заявлені позивачем позовні вимоги є не коректними, що в свою чергу свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити позовні вимоги шляхом викладення позовної заяви (її прохальної частини) в новій редакції.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому до позовної заяви додано документи неналежної якості, а саме копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , з якої неможливо ідентифікувати її номер, а також пенсійне посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_1 , реквізити якого є нечитабельними. Отже, суд не може прийняти зазначені документи як належні докази по справі.
При цьому суд зазначає, що обов'язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України.
Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.
При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї докази на відповідність положенням ст.ст. 160, 161 КАС України.
В свою чергу, подання позовної заяви без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, має наслідком залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та повідомляє, що недоліки адміністративного позову необхідного усунути шляхом:
- надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначення у позові вірної адреси місця реєстрації позивача;
- уточнення позовних вимог шляхом викладення позовної заяви (її прохальної частини) в новій редакції;
- надання до суду чітких та читабельних копій довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та пенсійного посвідчення ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук