Справа № 420/33015/23
30 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-
До Одеського окружного адміністративного суду 28 листопада 2023 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А), в якій представник просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500020/2023/000178/2 від 03.10.2023 року, прийняте Одеською митницею.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 30.06.2023 року між HEBEI XIONG'AN ZUBAI TRADING CO., Ltd (Продавець) та TOB «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 7, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - взуття.
22.07.2023 року на виконання умов Контракту № 7 продавцем було виставлено Інвойс № 8HXZ з переліком товарів на загальну суму 67960,37 доларів США.
03.10.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UА500020/2023/000178/2.
Стосовно підстав для коригування митної вартості представник позивача зазначив таке.
Щодо такої складової вартості товару як упаковка та пакування: відповідно до зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та пакування, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. Крім того, представник позивача зазначив, що в інвойсі прямо передбачено, що пакування включено в ціну.
Щодо підтвердження витрат та транспортування: задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Довідки про транспортні витрати від 21.09.2023 та 29.09.2023 року, які містять інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця. Ч. 2 ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані декларантом довідки є такими документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.
Щодо найменування перевізника в автотранспортній накладній: згідно з умовами договору № 190722-58, ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» зобов'язано за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів. Згідно з п. 2.1.1 Договору Виконавець організовує перевезення вантажів Замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи, перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника.
Таким чином, у автотранспортній накладній вказано фактичного перевізника, який діяв на замовлення ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді».
Щодо пропозицій та замовлень, представником позивача зазначено, що відповідно до розділу 3 Контракту перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу, а будь-які інші замовлення чи пропозиції відповідно до Контракту документальному оформленню не підлягають.
А тому, представник позивача зазначає, що з наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими. За таких умов оскаржуване рішення відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому воно підлягає скасуванню.
Через канцелярію суду 15.12.2023 року (вхід. № ЕС/18902/23) від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у повному обсязі, з огляду на таке.
Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 23UA500020013071U0 від 03.10.2023 року.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA500020013071U0 від 03.10.2023 позивачем подані документи зазначені в графі 44 МД.
Так, на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500020013071U0 від 03.10.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000178/2 від 03.10.2023 зазначено, а саме:
1) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення вантажу. В автотранспортній накладній CMR від 23.08.2023 № 8042 фактичний перевізник інший, ніж в договорі на перевезення №190722-58 від 19.07.2022 , який укладено з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч Ді.» (International Cargo Service H. D.);
3) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;
4) згідно з п.3.2. Контракту поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні.
Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Відповідач зазначив, що 03.10.2023 листом №0310-2 декларантом надано копії наступних документів: рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 21.09.2023 № 609, від 29.09.2023 № 639 та № 640, прайс-лист від 20.06.2023 б/н. Разом з цим повідомлено, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 23UA500020013071U0 від 03.10.2023 містилися розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод. За результатами проведеного аналізу встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить: по товару 1 - 9,76 дол.США/пара (МД від 23.08.2023 №UA100180/2023/513305), ніж заявлено декларантом - 6,3312 дол.США/ пара;по товару 2 - 8,92 дол.США/пара (МД від 01.08.2023 №UA209230/2023/081310), ніж заявлено декларантом - 7,3610 дол.США/пара).
А тому, у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000178/2 від 03.10.2023.
У рішенні про коригування митної вартості № UA500020/2023/000178/2 від 03.10.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 23UA500020013118U4.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
До суду 15.12.2023 року (вхід. № ЕС/18902/23) від Одеської митниці з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 30 січня 2024 року відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» зареєстровано 30.12.2021 року.
Основним видом діяльності є 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям.
Так, судом встановлено, що 30.06.2023 року між HEBEI XIONG'AN ZUBAI TRADING CO., Ltd (Продавець) та TOB «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 7, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Контракту).
Товаром за цим контрактом є взуття (п. 1.2 контракту).
Всі ціни визначаються в Інвойсах продавця і встановлюються у доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції. (п.2.1 контракту)
Умови поставки визначаються в інвойсах. Поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс (п.3.1-3.3 контракту).
Умови оплати визначаються в інвойсах (п.4.1 контракту).
Товар має бути упакований відповідно до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті (п.5.1 контракту).
Вартість упаковки включена в ціну та не підлягає додатковій оплаті (п.5.2 контракту).
Так, судом встановлено, що 30.07.2023 року на виконання умов Контракту № 7 продавцем було виставлено Інвойс № 8HXZ з переліком товарів на загальну суму 67 960,365 доларів США.
Також у вказаному інвойсі зазначено, що пакування відповідно до заяви покупця включено в ціну. Умови оплати: протягом 180 днів від дати інвойсу. Страхування не здійснюється.
Також, судом встановлено, що відповідно до довідки про транспортні витрати № 0921-23/1 від 21.09.2023 року: вартість транспортування вантажу в 1х45'НQ контейнері PGMU9504461 за маршрутом Ксінганг, Китай - Гданьск, Польща складає 106 387,20 грн. (59 658,10 грн за морський фрахт, 46 729,10 грн за послуги доставки територією Китаю, включаючи НРР та митне оформлення в країні відправника) без ПДВ (послуга за межами України). Довідку надано згідно умов договору. Вантаж не був застрахований.
Відповідно до довідки про транспортні витрати № 2909-23/2 від 05.10.2023 року: вартість операцій з перевантаження вантажу з lx45'HQ контейнера PGMU9504461 у тентоване авто (лінійні збори, перевезення вантажу на склад, вантажні операції, митні формальності) складає 57 257,00 грн без ПДВ (послуга за межами України). Вартість перевезення вантажу за маршрутом Гданськ, Польща - Ягодин, Україна, складає 40040,00 грн без ПДВ. Вартість перевезення вантажу за маршрутом Гданськ, Польща - митний перехід Ягодин, Україна складає 37750,00 грн без ПДВ. Вантаж не був застрахований.
Також, судом встановлено, що між ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» (виконавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (замовник) 19.07.2022 року було укладено договір № 190722-58 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення екпортно-імпортних та транзитних вантажів, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (п.1.1 договору).
Так, судом встановлено, що на виконання умов договору, на підставі інвойсу та відповідних транспортних документів було здійснено поставку товару та подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA500020013071U0 від 03.10.2023.
Також, судом встановлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та зв'язку із опрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500020013071U0 від 03.10.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000178/2 від 03.10.2023, а саме:
1) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення вантажу. В автотранспортній накладній CMR від 23.08.2023 № 8042 фактичний перевізник інший, ніж в договорі на перевезення №190722-58 від 19.07.2022 , який укладено з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч Ді.» (International Cargo Service H. D.);
3) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;
4) згідно п.3.2. Контракту поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні.
Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
03.10.2023 декларантом ТОВ "СТІЛЛІ" було надано лист №0310-2 від 03.10.2023 з копіями таких документів: рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 21.09.2023 № 609, від 29.09.2023 № 639 та № 640, прайс-лист від 20.06.2023 б/н., яким декларант надав пояснення стосовно виявлених розбіжностей та повідомив, що інших додаткових документів протягом 10 днів надаватися не буде.
Таким чином, проаналізувавши у сукупності вищевказані факти та розбіжності у документах, митниця зробила висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за ціною угоди.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з (МД) № 23UA500020013071U0 від 03.10.2023 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000178/2 від 03.10.2023 року та картки відмови митним органом у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2023/000594 від 03.10.2023 року за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
За результатами правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що стало підставою прийняття рішення № UA500020/2023/000178/2 від 03.10.2023.
Так, судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення стало:
1) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення вантажу. В автотранспортній накладній CMR від 23.08.2023 № 8042 фактичний перевізник інший, ніж в договорі на перевезення №190722-58 від 19.07.2022 , який укладено з ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч Ді.» (International Cargo Service H. D.);
3) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;
4) згідно п.3.2. Контракту поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні.
Так, стосовно кожної виявленої розбіжності суд зазначає таке.
Щодо тверджень митного органу стосовно такої складової вартості товару як упаковка та пакування, суд зауважує, що згідно з п. 3.1, п.5.1 та п.5.2 Контракту від 30.07.2023 року №7, укладеного між іноземною компанією «HEBEI XIONG'AN ZUBAI TRADING CO., Ltd» (як продавцем) та ТОВ «Стіллі» (як покупцем), зазначено: умови поставки визначаються у інвойсах. Товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті. Вартість упаковки включена в ціну та не підлягає додатковій оплаті.
При цьому у інвойсі від 30.07.2023 року №8HXZ вказано, що пакування відповідно до заяви покупця, включено в ціну.
Оскільки в інвойсі до контракту укладеного між сторонами, який було надано до митного оформлення, та у контракті прямо зазначено, що пакування включено в ціну товару, доводи відповідача стосовно такої складової митної вартості як вартість упаковки або пакування, відхиляються судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Щодо твердження митного органу стосовно розбіжностей у найменуванні перевізника в автотранспортній накладній CMR від 23.08.2023 № 8042 та договорі на перевезення № 190722-58 від 19.07.2022, судом встановлено, що між ТОВ «СТІЛЛІ» та ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» 19.02.2022 року було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (п.1.1 Договору). Відповідно до п. 2.1.2 Договору виконавець від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів.
Представником позивача зазначено, що у автотранспортній накладній вказано фактичного перевізника, який діяв на замовлення ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді».
Таким чином, умовами договору передбачено право Виконавця від свого імені укладати договори з перевізниками, тому зазначення в автотранспортній накладній іншого перевізника відповідає умовам вказаного договору, та не може бути підставою для відхилення цього документу при визначенні митної вартості товару.
Стосовно тверджень митного органу про підтвердження витрат на транспортування представник позивача зазначив, що задля підтвердження розміру транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Довідку про транспортні витрати № 0921-23/1 від 21.09.2023 року (транспортування територією Китаю та морський фрахт) та Довідку про транспортні витрати № 2909-23/2 від 29.09.2023 року (лінійні збори, перевезення вантажу на склад, вантажні операції, перевезення до кордону України та територією України). Довідки містять інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця. Ч. 2 ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказано норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані декларантом довідки є такими документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.
Аналізуючи зазначені доводи представника позивача суд погоджується з такою думкою, адже вказані довідки містять необхідну інформацію стосовно вартості перевезення вантажу, а тому витребування додаткових документів на підтвердження витрат на транспортування з боку митного органу, на думку суду, є необґрунтованим.
Так, відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Буквальний аналіз ст. 53 МК України доводить, що на підтвердження транспортних витрат декларант може подати й інші документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У цьому випадку декларантом були подані довідки про транспортні витрати видані компаніями - перевізниками директору ТОВ «СТІЛЛІ», що не заборонено Митним кодексом України.
У свою чергу, дослідивши надані митному органу довідки про транспортні витрати, суд доходить висновку, що ці довідки містять необхідну інформацію про вартість перевезення оцінюваних товарів, що є необхідною умовою таких документів. Також із змісту довідок можна ідентифікувати транспорт перевезення, маршрут перевезення товару та перевізника.
Відсутність у довідках посилання на договір перевезення вантажу не може слугувати підставою для відмови врахування цих документів при обчисленні митної вартості товару, оскільки відсутні вимоги щодо наявності такої інформації у подібних документах.
Щодо тверджень митного органу стосовно пропозицій та замовлень відомості про які відсутні, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3.2 Контракту поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Пунктом 3.3 Контракту встановлено, що замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю інвойс.
Відповідно до матеріалів справи покупцю виставлено інвойс № 8HXZ від 30.07.2023 року, який є підтвердженням того, що замовлення було прийнято.
Оскільки іншого документального оформлення замовлень та пропозицій Контрактом не передбачено, доводи відповідача про відсутність таких відомостей, відхиляються судом.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
При укладанні таких договорів сторони є вільними у визначенні кількості його умов, які в подальшому підлягатимуть виконанню сторонами.
Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача та доходить висновку, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, а тому відхиляються судом.
Проаналізувавши доводи сторін, суд доходить висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.
Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500020/2023/000178/2 від 03.10.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) судовий збір в розмірі 6532 грн. 40 коп. (шість тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко