Справа № 420/21727/23
22 грудня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Василяки Д.К.,
за участі секретаря судового засідання Крилова Я.А.,
за участі представника позивача - Хажинського Р.М.,
за участі представника відповідача - Алексєєнко Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м.Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1781 від 17 липня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №926 о/с від 21 липня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №926 о/с від 21 липня 2023 року ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Березівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
У якості правової підстави звільнення у наказі №926 о/с від 21.07.2023 року зазначаються інший наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1781 від 17 липня 2023 року.
Позивач вказує, що він не був ознайомлений з матеріалами службової перевірки, тобто з підставами його звільнення, та взагалі не повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
Крім того, позивач вважає що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №1781 від 17 липня 2023 року та наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №926 о/с від 21 липня 2023 року, дисциплінарним проступком в даному випадку визнано початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023150020000114 від 27.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368; ч. 3ст. 369-2 КК України.
Тобто, дисциплінарним проступком в даному випадку визнано дії, які кваліфіковані ТУ ДБР як такі, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених №62023150020000114 від 27.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368; ч. 3ст. 369-2 КК України,і наявність чи відсутність яких щодо позивача є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Позивач не може погодитися з висновком відповідача, що одні й ті ж самі дії можуть бути кваліфіковані або як дисциплінарний проступок, або як кримінальне правопорушення (за умови наявності відповідного вироку суду), тоді як оцінка відповідних дій позивача має бути кваліфікована лише в межах однієї з цих процедур.
Зазначені дії відповідача позивач вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позов не визнає, вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву зазначено, що за результатами проведеного службового розслідування 13.07.2023 начальником ГУНП в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній. записці УГІ ГУНП в Одеській області від 28.06.2023 року. Наказом ГУНП в Одеській області від 17.07.2023 року № 1781 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої та частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, частини першої статті 22, пунктів 1, 3, 4 частини першої, абзацу першого частини другої статті 24, частини першої статті 38, пунктів 1, 2 частини третьої статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, пункту 7 розділу ІІ, пункту 9 розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0128762), поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказ ГУНП в Одеській області від 17.07.2023 року № 1781 відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України реалізовано наказом ГУНП в Одеській області № 926 о/с від 21.07.2023 року в частині звільнення ОСОБА_1 . Відповідач вважає, що службове розслідування відносно ОСОБА_1 проведено із дотриманням строків та відповідно до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Ухвалою від 25 серпня 2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вступні слова, заслухавши показання свідків, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке: старший сержант поліції ОСОБА_1 проходив службу поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області.
27.06.2023 о 18:50 до УГІ ГУНП надійшла інформація з чергової частини ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП щодо повідомлення про підозру поліцейським цього ж відділу поліції.
Наказом ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 1640 було призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії.
Наказом ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 804 о/с відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області та відповідно до частини 8 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначити робочим місцем на час відсторонення від виконання службових обов'язків - приміщення ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП, з яким було ознайомлено останнього 01.07.2023, про що свідчить його підпис.
Наказом ГУНП в Одеській області від 06.07.2023 № 1692 на підставі рапорту начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка від 04.07.2023 № 55/1941 внесено до наказу ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 1640 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» таку зміну: у пункті 2 включити до складу дисциплінарної комісії в якості члена комісії старшого оперуповноваженого Одеського управління ДВБ НПУ майора поліції ОСОБА_2 .
За результатами проведення службового розслідування 13.07.2023 року начальником ГУНП в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами ГУНП в Одеській області.
Відповідно до висновку службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, зокрема неналежного виконання службових обов'язків поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 та старшим інспектором СРПП цього ж відділу поліцейської діяльності капітаном поліції ОСОБА_4 , що призвело до повідомлення їм про підозру працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в рамках досудового розслідування, відомості про яке 27.02.2023 внесено до ЄРДР за № 62023150020000114 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 та частиною третьою статті 369-2 КК України, а також вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх - закінченим.
Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, - такими, що підтвердилися.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої та частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, частини першої статті 22, пунктів 1, 3, 4 частини першої, абзацу першого частини другої статті 24, частини першої статті 38, пунктів 1, 2 частини третьої статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, пункту 7 розділу ІІ, пункту 9 розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018
№ 1026, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області», до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0128762), поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Одеській області від 17.07.2023 року № 1781 «було накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 18.07.2023 року, про що свідчить його підпис.
Наказ ГУНП в Одеській області від 17.07.2023 року № 1781 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області» відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України реалізовано наказом ГУНП в Одеській області № 926 о/с від 21.07.2023 року.
З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 21.07.2023 року, про що свідчить його підпис.
Вважаючи накази ГУ ПН в Одеській області №1781 від 17 липня 2023 року, №926 о/с від 21 липня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції протиправними, останіій звернувся до суду із цим позовом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно із статтею 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Основні обов'язки поліцейського закріплені частиною 1 статті 18 Закону №580-VIIІ, згідно якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами частин 2-3 статті 18 Закону №580-VIIІ поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Згідно із пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII “Про національну поліцію” поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію”, “Про запобігання корупції” та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено:
сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі;
використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;
розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;
знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;
перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
За правилами частин 1-2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із статтею 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження - визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Так, за змістом статей 11, 12 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. При цьому дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За визначенням, наданим у статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського, зокрема:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
- безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
- утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
- знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
- підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
- берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
- поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За змістом статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У статті 14 Дисциплінарного статуту, з-поміж іншого, визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За змістом статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Згідно із статтею 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).
Ці положення Закону деталізовані в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок ).
Зокрема, пунктом 4 розділу V Порядку визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктами 2 - 9 розділу VI Порядку визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, в тому числі: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; пояснення поліцейського та інших осіб щодо обставин справи, документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Приписами частин третьої, сьомої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 12 статті 19 Дисциплінарного статуту установлений припис про те, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
За правилами статті 21 та частин 1-2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Із наведених правових норм слідує, що службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено, в чому полягали незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинно-наслідковий зв'язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи.
Як вбачається з матеріалів справи, службовим розслідуванням встановлено наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, яке полягає в особистій недисциплінованості, недотриманні законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, неналежному виконанні своїх службових обов'язків, внесенні виправлень під час складання адміністративних матеріалів, невикористанні портативного відеореєстратора з моменту початку складання адміністративних матеріалів до його закінчення, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування.
Тобто, позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2, 4, 6, 9, 11, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої та частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, частини першої статті 22, пунктів 1, 3, 4 частини першої, абзацу першого частини другої статті 24, частини першої статті 38, пунктів 1, 2 частини третьої статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, пункту 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, абзаців другого, третього, шостого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, пункту 7 розділу ІІ, пункту 9 розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пункту 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 2.1 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області.
Як визначено частиною 2 статті 19 Закону України “Про Національну поліцію”, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, поняття “службова дисципліна” містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
На думку суду, сам факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку достатньо повно установлений в ході службового розслідування, що позивачем не спростовується.
Відносно посилання позивача, що відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з відсутністю вироку суду та відсутністю підстав Дисциплінарного статуту Національної поліції України, суд зазначає, що порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Відсутність вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованих кримінальних правопорушень не є підставою для скасування оспорюваних наказів, адже його звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду.
А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580 у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а, від 14.03.2023 у справі № 320/1206/21.
Таким чином позивача звільнено не за підозру у вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.
Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
Суд враховує, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято в тому числі на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
Порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення, зокрема, позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, несумісного з продовженням служби у поліції.
Таким чином, навіть за відсутності у майбутньому обвинувального вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження, з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, суд вважає правомірним та обґрунтованим застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних службових осіб та аналізувався під кутом зору статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Така оцінка відповідача пов'язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження щодо отримання позивачем неправомірної вигоди.
Таким чином, суд зазначає про несумісність вчинення позивачем протиправного діяння з проходженням служби в органах поліції. Вчинення такого діяння суперечить змісту Присяги поліцейського, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів Національної поліції України в цілому, принижує їх авторитет.
Суд зазначає, що порядок проведення службового розслідування відповідачем не порушено та службове розслідування здійснено відповідно приписам Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.20128.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо посилання позивача про те, що його не викликали та не повідомили про Наказ про призначення службового розслідування суд зазначає, що 05.07.2023 року у позивача відібрані пояснення членом дисциплінарної комісії стосовно обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування та з вказаним пояснень вбачається, що позивачем власноруч написано про те, що «з наказом ГУНП в Одеській області від 29.06.2023 № 1640 ознайомлений» (наказ про призначення службового розслідування) ознайомлений (сторінки 216-217 тому першого матеріалів службового розслідування).
Відповідно до частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Суд вважає необхідним зазначити, що ОСОБА_1 мав можливість скористатись наданими йому правами відповідно до частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, однак зазначеним правом не скористався.
У свою чергу представник позивача в судовому засіданні не навів та не надав достатніх доказів на підставі яких можна було би зробити висновок про неправомірність висновку службового розслідування та не викладено жодних доводів відносно відсутності у позивача дисциплінарного проступку.
Суд звертає увагу, що подібні випадки негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, принижують їх авторитет.
Отже, суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень при проведенні службового розслідування, які б могли вплинути на прийняття оскаржуваних наказів.
Враховуючи встановлені у справі обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що спірні накази Головного управління Національної поліції в Одеській області прийнято правомірно, а тому позов про їх скасування як і похідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії”, пункт 29).
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Та відповідач - як суб'єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, оскільки застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є законним та обґрунтованим, тому оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню.
Як наслідок, відсутні підстави й для задоволення похідних вимог - поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд не вирішує у цій справі питання щодо судових витрат, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-А, м.Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити у повному обсязі.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення буде складено та підписано суддею 29 січня 2024 року.
Суддя Д.К. Василяка
.