31 січня 2024 р. № 400/646/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді головуючого Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Софіївської сільської ради, вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область, 55632,
про:визнання протиправним та скасування п. 18 рішення від 07.12.2021 р. № 446, зобов'язання вчинити дії,
Судом розглянута адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Софіївської сільської ради про визнання протиправним та скасування п. 18 рішення від 07.12.2021 р. № 446 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам"; зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої на території Баратівського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, за межами населених пунктів, за клопотанням позивача від 27.09.2021 р.
Рішенням суду від 02.06.2023 р. позовні вимоги задоволено частково.
10.07.2023 р. видано виконавчі листи по справі.
23.01.2024 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду до скасування в Україні воєнного стану. Заява мотивована тим, що на певні функції органів місцевого самоврядування було накладено мораторій. Так, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» заборонено надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Сторони про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, у судове засідання не прибули.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з положеннями ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, з аналізу наведеної норми вбачається, що вона не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати не лише інтереси сторін, ступінь вини у виникненні спору, а й наявність інших надзвичайних непереборних подій, які існують у державі та можуть впливати на виконання судового рішення та належне відновлення порушених прав позивача.
Суд враховує, що на даний час на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України від 24.03.2022 р. № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 р., внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Так, згідно з пп. 5 п. 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" встановлено беззаперечну заборону під час дії воєнного стану на вчинення дій стосовно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що введення воєнного стану в Україні є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення суду в цій справі, оскільки у відповідача відсутня можливість надати дозвіл позивачу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про відстрочення виконання рішення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення суду від 02.06.2023 р. по справі № 400/646/22 - до завершення воєнного стану.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 31.01.2024 р.
Суддя Н.В. Лісовська