30 січня 2024 рокусправа № 380/26812/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Крутько О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, обчисленої за період роботи з 01.07.2000 по 31.08.2017; зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити розрахунок і виплату пенсії за віком з 28.08.2023 відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням у 2023 році показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком вперше за 2020, 2021, 2022 та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що застосування при розрахунку її пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначеної у 2023 році, показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за період з 01.07.2000 по 31.08.2017 роки є безпідставним, оскільки такий показник мав бути врахований за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у 2023 році, тобто за 2020-2022 роки.
Позивачка вказує, що з 12.09.2017 до 27.08.2023 вона отримувала пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка вважає, що у її випадку має місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону; просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що при переведені з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідач наполягає, що підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників за 2020, 2021 та 2022 роки при обчисленні пенсії позивачки відсутні.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 12.09.2017 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788 - XII “Про пенсійне забезпечення”.
З 28.08.2023 позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 - ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.09.2023 №25712-26684/С-52/8-1300/23 пенсію за віком ОСОБА_1 обчислено з урахуванням страхового стажу роботи 41 рік 10 місяців 02 дні (стаж враховано по 30.06.2023), коефіцієнт стажу - 0,41833 та із середньомісячної заробітної плати - 13708,41 грн. (7405,03 грн х 1,85123, де 7405.03 грн. - показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії) за період роботи з 01.07.2000 по 31.08.2017 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, коефіцієнт заробітку - 1.85123.
Вважаючи протиправним дії відповідача щодо неправомірного застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати по Україні за період роботи з 01.07.2000 по 31.08.2017, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Згідно з ч. 1 статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно матеріалів справи позивачці попередньо була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивачка звернулась вперше.
Тобто, спірному випадку відбулось не переведення позивачки з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Подібний правовий висновок наведено також у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 240/4170/19.
Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Отже, при призначенні ОСОБА_1 з 28.08.2023 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком позивачці відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії (7405,03 грн) за період роботи ОСОБА_1 з 01.07.2000 по 31.08.2017, є протиправними.
Як наслідок, належним способом захисту прав та інтересів позивачки буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 28.08.2023 року пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, обчисленої за період роботи з 01.07.2000 по 31.08.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 28.08.2023 відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком - 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКрутько Олена Василівна