31 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7132/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Казанчук Г.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кривенка Михайла Петровича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "С" від 03.08.2023 року №000057590704 та від 03.08.2023 року №00057620704, що винесені Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку за результатом якої винесені податкові повідомлення - рішення, якими до неї застосований штрафні санкції за порушення Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг''. Вказані рішення вважає протиправними, оскільки сама перевірка була проведена з порушенням норм ПК України через відсутність в наказі на проведення перевірки обставин, що стали підставою для її призначення. Крім того, отримання податковим органом інформації із системи СОД РРО не може бути підставою для призначення перевірки.
Представник позивача зазначає про те, що акт перевірки не був вручений позивачу, замість цього вручений не уповноваженій особі. Порушення вказані в акті перевірки не могли бути предметом фактичної перевірки, оскільки могли бути лише дослідженні при проведення документальної перевірки.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач) заперечуючи проти доводів позову, надало відзив на позов, у якому зазначає, з метою виконання функцій визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів, фактичних перевірок суб'єктів господарювання, згідно додатку 1 до цього листа, зокрема позивача. Під час проведення фактичної перевірки встановлено використання з порушенням режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а саме: здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами без використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та реалізація у магазині не облікованого належним чином та/або без будь-яких облікових документів, які можуть підтвердити походження товару та видача розрахункового документу не встановленого зразка, згідно виданих фіскальних чеків з реалізації підакцизних товарів. За вказані порушення податковим органом застосований штраф.
Представник позивача подав відповідь на відзив з порушенням, строків визначених в ухвалі суду про відкриття провадження у справі. Ухвалою судді від 20.09.2023 позивачу встановлено п'ять днів на подання відповіді на відзив.
Позов поданий в системі ''Електронний суд'', відзив на позов сформовано в системі ''Електронний суд'' 04.10.2023 року, а відповідь подана до суду 13.10.2023 року, тобто з порушенням п'ятиденного строку.
Рух справи:
Суддя ухвалою від 28.08.2023 року залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якого вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження), заслухавши доводи сторін, покази свідка, дослідивши надані докази сторонами, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 07.08.2002 року №24440170000006888 (а.с.132-133) та має ліцензію на роздрібний продаж підакцизних товарів.
ДПС України направило лист від 15.05.2023 року №10941/7/99-00-07-04-02-07, адресований ГУ ДПС в областях, про необхідність організації та проведення фактичних перевірок у зв'язку з тим, що в ході здійснення податкового контролю Департаментом податкового аудиту здійснено аналіз розрахункових документів, проведених через РРО/ПРРО (дані СОД РРО) за 01.03.2023 - 08.03.2023 у полі ''Назва товару" яких присутні слова та/або частини слів ''пиво'', ''горілка'', ''водка'' при цьому у графі для коду УКТ ЗЕД відсутні коди УКТ ЗЕД, що відносяться до алкогольних напоїв. У додатку до вказаного листа вказаний ФОП ОСОБА_1 (а.с.68, 77-78).
ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено наказ від 11.07.2023 року № 900-п ''Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 '', яким наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці - магазину за адресою АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_2 з 12.07.2023 тривалістю 3 доби за період діяльності з 01.01.2023 по 14.07.2023 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) (далі наказ, а.с.75).
На підставі вказаного наказу виписане направлення на перевірку від 12.07.2023 року (а.с.76-77).
ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину ''Черняхівські ковбаси'' за адресою АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За наслідками проведеної перевірки складено Акт фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв №5308/11/28/РРО/ НОМЕР_1 від 12.07.2023 (далі - акт перевірки, а.с. 80-81).
У пункті 2.2.5 акту перевірки вказано, що використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості зне дотримуються, а саме при продажі підакцизних товарів у фіскальних чеках не відображаються відповідні код УКТЗЕД, а саме: чек від 02.01.2023 року.
У пункті 2.2.8 ''додаткові факти, встановлені в ході перевірки'' акту перевірки зазначено, що в ході проведення фактичної перевірки магазину ''Черняхівські ковбаси'' встановлено:
1.Трудові відносини з продавцем оформлені відповідно вимог чинного законодавства і трудовий договір укладено, звітність 1ДФ подається до контролюючого органу.
2. Заява за формою 20-ОПП подано.
3. Вибірковою перевіркою наявності первинних документів на підакцизну продукцію порушень не встановлено.
4. Вибірковим аналізом аналітичної системи ''СОД РРО'' встановлено, що в магазині ''Черняхівські ковбаси'' через РРО 3000997484 роздруковуються невідповідні розрахункові документи, в яких відсутній обов'язковий реквізит, а саме ''цифрове значення марки акцизного податку на алкогольні напої і які не відповідають вимогам ''Положення про форму та зміст розрахункових документів…'' До акту перевірки додається перелік невідповідних розрахункових документів в яких відсутній вищезазначений обов'язковий реквізит на загальну суму 61477,50 грн.
В ході перевірки було вибірково роздруковані копії фіскальних чеків з ЕСЕФ в яких відсутній обов'язкових реквізит МАП.
Згідно висновку перевірки, в ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:
- п. 1, 2, 11 ст.3 Закону України від 19 грудня 1994 року №481/95-ВР ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг''
- р.2 ''Положення про форму і зміст розрахункових документів'', затвердженого наказом Мінфіну України 01.01.16 №13.
Акт про проведення перевірки підписаний від суб'єкта господарювання ОСОБА_3 .
На підставі акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С» від 03.08.2023 року:
- №0005763070, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 5100 грн. (надалі спірне рішення-1, а.с.92);
- №00057640704, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 91900,05 грн. (надалі спірне рішення-2, а.с.107).
Отже правомірність та законність винесення спірних податкових повідомлень - рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Перш за все, суд зазначає про те, що спірні рішення були прийняті через порушення ведення господарської діяльності позивачем як суб'єктом господарювання, а відтак, позивачем у цій справі є ОСОБА_1 як фізична особа - підприємцем.
Позивач у позові, як на підставу протиправності спірних рішень, зазначає про порушення процедури проведення фактичної перевірки, вказуючи на відсутність конкретних підстав у наказі про призначення фактичної перевірки.
Підставою для винесення наказу від 28.10.2022 року №1187-п на проведення перевірки вказана, зокрема, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно підпунктами 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
У пункті 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
З огляду на те, що підставою для призначення фактичної перевірки став лист управління ДПС України, суд не вбачає порушень при призначенні фактичної перевірки, оскільки відсутність у наказі на проведення перевірки посилання на вказаний лист ДПС України не спростовує підставність її проведення. З огляду на вказане, суд відхиляє доводи позивача щодо порушень податкового законодавства, яке могло б вплинути на правомірність проведення перевірки.
Відповідно до пункту 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
На підставі вказаної норми була проведення контрольна розрахункова операція.
Певні дефекти адміністративного акта (як то відсутність опису деталізованої підстави) можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі не зазначення у наказі на перевірки листа ДПС України не повинно породжувати правових наслідків для дійсності проведення перевірки. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Отже в залежності від їх характеру недоліків акту, вони можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: ''протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків'' і, на противагу йому, принцип ''формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення''.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Суд зазначає, що відсутність у наказі на проведення перевірки деталізованого опису підстав її призначення, за умов реальної наявності таки, не впливає на суть та зміст проведення фактичної перевірки та винесених за її наслідком податкових повідомлень-рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16 та від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
З огляду на те, що підставою для призначення фактичної перевірки стала інформація, викладена у листі ДПС України, а тому суд не вбачає порушень при призначенні фактичної перевірки, оскільки наявна/отримана інформація в частині виробництва, обліку, зберігання підакцизних товарів, яка була отримана від державного органу є підставою в розумінні вищезазначеної норми ПК України законодавчою підставою для призначення фактичної перевірки.
Електронна система СОД РРО була запроваджена саме з метою контролю за рухом підакцизних товарів, а також для посилення боротьби із незаконним обігом підакцизних товарів шляхом відстеження руху алкогольних напоїв за допомогою співставлення інформації із бази даних ДПС, а тому використання податковим органом, який є розпорядником цієї системи, податкової інформації щодо повноти відображення у фіскальних чеках, копії яких автоматичне генеруються в податковому органі, в розумінні Податкового кодексу України є податковою інформацією.
Судом також відхиляються доводи позивача стосовно неможливості під час проведення фактичної перевірки здійснювати перевірку минулих періодів за їх безпідставністю. Так, у наказі про проведення фактичної перевірки чітко вказаний період, за який буде проводиться фактична перевірка - з 01.01.2023 по 14.07.2023, саме за цей період і була проведена перевірка та встановлені порушення, які мали місце в цьому періоді. Більш того, доводи позивача про те, що у межах фактичної перевірки можуть бути перевірені дії суб'єкта господарювання саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), взагалі не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Іще одним доводом протиправності спірних рішень вказано про те, що розрахунок штрафних санкцій за актом фактичної перевірки підписаний не керівником ГУ ДПС в Кіровоградській області, а головним державним інспектором відділу фактичних перевірок. Вказаний доводи також відхилений судом, з огляду на те, що законодавство містить обов'язок щодо форми та змісту податкового повідомлення - рішення, у тому числі, наявність підпису посадової особи, уповноваженої на прийняття податкового повідомлення - рішення. Саме ППР є рішенням, яке впливає на зміст прав позивача, водночас розрахунок суми штрафних санкцій є інформацією, до якої не вимагається підпис керівника податкового органу. А відтак, доводи позивача про те, що розрахунок штрафних санкцій є невід'мною частиною ППР, до якої застосовуються тотожні вимоги, як і до ППР, є хибними.
Відповідно пункту 86.5 статті 85 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно трудового договору №14/22 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 15.06.2022 ОСОБА_3 прийнято на посаду продавця (а.с.100-101), а відтак, підписання акту перевірки ОСОБА_3 не є порушення норм податкового законодавства, оскільки саме цей продавець був під час перевірки (а.с.91) та відповідно є уповноваженим представником на підписання акту перевірки.
Тобто, доводи щодо можливого процедури проведення фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження.
1. Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №00057630704, суд зазначає наступне.
Закон України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Податковим повідомленням-рішенням від 03.08.2023 року №00057630704 до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 5100 грн. за порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР.
Згідно розрахунку штрафних санкцій, складеного відповідачем, штафна санкція в розмірі 5100 грн. застосована до позивача за не відображення у фіскальних чеків кодів товарної підкатегорії, згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів - згідно фіскальних чеків вказаних у додатку до акту фактичної перевірки - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.93).
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Порушення податкового законодавства полягає у не відображенні у фіскальних чеках кодів товарної підкатегорії, згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.
У додатку до акту перевірки наявний перелік фіскальних чеків у яких відсутня МАП (а.с.71-74). При цьому, ні у додатку, ні в акті перевірки не вказано реквізитів фіскальних чеків у яких відсутнє УКТЗЕД.
Позивач, на вимогу суду, частково надав копії фіскальних чеків згідно Додатку до акту. Вибірковий аналіз цих чеків свідчить про навність УКТ ЗЕД.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно визначення, наведеного у абзаці дев'ятнадцятий статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11.02.2016 за №220/28350 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі Положення №13), яке розроблено відповідно до Закону України ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг''.
Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
За приписами пункту 3 розділу ''І. Загальні положення'' Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
За приписами пункту 1 розділу ''ІІ. Фіскальний касовий чек на товари (послуги)'' Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Відповідно пункту 2 розділу ''ІІ. Фіскальний касовий чек на товари (послуги)'' Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Згідно пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
У фіскальному чеку від 02.01.2023 року вказаний УКТ ЗЕД вина Сапераві - 2208601100 (а.с.70), проте позивачем копії цього чеку не надано. При цьому, представник позивача не спростовує інформації про вказаний у наведеному фіскальному чеку КЕТ ЗЕД.
Згідно УКТ ЗЕД ''2208'' це спирт етиловий неденатурований з концентрацiєю спирту менш як 80 об.%; спиртовi дистиляти та спиртнi напої, одержанi шляхом перегонки, лiкери та iншi напої, що мiстять спирт. Натомість вина винограднi, включаючи вина крiпленi; сусло виноградне, крiм того, що включено до товарної позицiї 2009 відносяться до позиції УКТ ЗЕД ''2204''.
Отже у розрахунковому документі щодо реалізації вина від 02.01.2023 року зазначена не вірна підкатегорія УКТ ЗЕД (а.с.70), що є порушення податкового законодавства.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №00057630704 винесене відповідачем з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 КАС України, а тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
2. Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №00057640704, суд зазначає наступне.
Вказаним рішенням до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 91900,05 грн. за порушення пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР (а.с.107).
Згідно розрахунку штрафних санкцій, складеного відповідачем, штрафна санкція в розмірі (а.с.93):
- 632,40 грн. не видача розрахункового документу встановленого зразка - 100% вартості проданих з порушенням, встановлених вперше;
- 91267,65 грн. не видача розрахункового документа встановленого зразка - 150% вартості проданих з порушенням - за кожне наступне порушення від суми 60845,10 грн.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно Додатку 1 до акту перевірки наявний перелік фіскальних чеків, у яких вказана інформація про проведення розрахункової операції алкогольних напоїв без зазначення у них реквізити марки акцизного податку.
Пунктом 1 статті 17 Закону №295/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Так, за реалізацію акцизного товару без зазначення у фіскальному чеку від 02.01.2023 МАП на суму 623,40 грн., тобто за невидачу відповідного розрахункового документа, до відповідача застосований штраф в розмірі 100% вартості проданих товарів - 623,40 грн.
За реалізацію акцизних товарів без зазначення у фіскальних чеках МАП на суму 60845,10 грн., тобто за невидачу відповідного розрахункового документа, до відповідача застосований штраф в розмірі 150% вартості проданих товарів - 91267,65 грн.
Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням № 13 (з урахуванням змін, внесених Наказом Мінфіну № 306 від 18 червня 2020 року) визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 визначено, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, можна зробити висновок, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов'язку суб'єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року по справі №500/6845/21 зробив правовий висновок, що за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Застосовуючи цей висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Представник позивача у відповіді на відзив, на вимогу суду вказує, що причиною відсутності даних у фіскальних чеках є збій програмного забезпечення реєстраторів розрахункових операцій, який було усунуто самостійно платником податку в липні 2023 року. Водночас, жодного доказу наявності програмного збою та відповідно повідомлення про такі обставини податковий орган, суду ненадано.
Принагідно, суд зауважує, що позивачем не вказано про наявність спору щодо арифметичного обрахунку сум реалізованих підакцизних товарів.
Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що податкове повідомленням-рішенням від 03.08.2023 року №00057640704 винесене відповідачем у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавством.
Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на що розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК