про залишення позовної заяви без руху
30 січня 2024 року Київ № 320/3997/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "Дніпровське лісове господарство" до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Дніпровське лісове господарство" з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:
- відмінити рішення Державної податкової служби України від 04.10.2023 № 29543/6/99-06-01-01-06 про залишення скарги Державного підприємства "Дніпровське лісове господарство" без задоволення;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184440707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184400707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184420707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184390707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184220707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184350707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184250707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184210707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184360707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184260707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184290707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184280707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184230707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184380707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184310707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184340707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 00184130707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184150707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184140707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184160707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 0184170707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 № 0188960707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 № 0188940707;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2023 № 0184170707.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У позовній заяві позивач сформував позовні вимоги до Державної податкової служби України, водночас у позовній заяві позивач також просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення. Суд встановив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, однак позивачем не визначено такого як співвідповідача у справі.
З аналізу доданих до позовної заяви документів, суд встановив, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2023 № 541176/04-36-07-07-08 виправлено помилки в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях щодо правильного зазначення номерів.
З огляду на зазначене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи, уточнити позовні вимоги у зазначених вище частинах із наданням копій уточнених позовних вимог для усіх учасників справи.
Суд також звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Відповідно до частин першої і другої статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач не надав до суду копій доказів для відповідача, позаяк направив копію позовної заяви з додатками засобами поштового зв'язку.
Також суд встановив, що позивачем не надано копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.07.2023 № 0184170707.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
Відповідно до пункту 8 глави 11 розділу 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 р. № 1000/5 встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".
У порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені копії належної якості всіх документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги із наданням таких копій для усіх сторін.
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень та юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 2 684 гривень).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній заявлено вимоги майнового та немайнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з вимогою немайнового характеру становить 2 684,00 грн (1 х 2 684,00 грн).
Суд зазначає, що ціною позову за майновою вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору, є сума, зазначена у оскаржуваному рішенні.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.07.2023 № 0184170707, суд не має можливості визначити загальний розмір ціни позову. Разом з цим, загальна сума оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які надані до суду, становить 4 215 528,11 грн.
Сума судового збору за звернення позивача з вимогами майнового характеру становить 30 280,00 грн (1,5% х 4 215 528,11 грн). Позивач надав до суду докази сплати судового збору на суму 2 684,00 грн. Таким чином, вказаний недолік позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору на суму 30 280,00 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресоюhttp://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву Державного підприємства "Дніпровське лісове господарство" до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, податкових повідомлень-рішень.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.