30 січня 2024 року № 320/593/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2021 №315535.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваної постанови, оскільки позивач не є автомобільним перевізником, а тому не може нести відповідальність за Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що посадовими особами Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 452 км + 811м проведена рейдова перевірка транспортного засобу тягач - MAN, модель - TGS 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , кольору синього, зареєстрований Центр 3249 TSC 3249 19.08.2017 та причіп Н&W, модель - HWDKSK38, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перевозив товар відповідно до товаро-транспортної накладної від 28.09.2021 №5, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.09.2021 №316921.
Відповідно до акту перевірки державними інспекторами встановлено, що транспортний засіб є власністю позивача.
За результатами зважування співробітниками Управління Укртрансбезпеки встановлено, що фактичне навантаження на осі автомобіля становить: 12,08т при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11т.
У зв'язку із викладеним Управлінням Укртрансбезпеки складено: довідку від 28.09.2021 №0075883 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 28.09.2021 №0065475 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Північним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт 24.11.2021 прийнято постанову №315535 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративно-господарська санкція застосована до позивача у зв'язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідальність за що, передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.
За змістом абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначено у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
У статті 799 Цивільного кодексу України зазначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Як зазначено у частині 2 статті 798 Цивільного кодексу України договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Як вбачається з наведеного, позивач не підпадає під поняття автомобільний перевізник, оскільки перевезення вантажів не здійснює, так як згідно Договору оренди транспортного засобу від 14.10.2017 ОСОБА_1 передає, а ФГ «Карпос Агро» в особі директора Ясінської І.М. приймає в тимчасове платне користування спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, моделі TGS 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , кольору синього, зареєстрований Центр 3249 TSC 3249 19.08.2017. Транспортний засіб, що передається в оренду, належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого Центр 3249 TSC 3249 19.08.2017.
Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору він зберігає свою чинність до 14.10.2022.
Приймання - передавання вказаного транспортного засобу підтверджується актом від 14.10.2017.
Згідно Договору оренди транспортного засобу від 06.10.2018 №8, ФГ «Лужецький» зобов'язується передати ФГ «Карпос Агро» в тимчасове платне користування спеціалізований напівпричіп - спеціалізований н/пр - контейнеровоз - Е, марки Н&W, модель - HWDKSK38, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2007 року випуску.
Приймання - передавання вказаного транспортного засобу підтверджується актом від 06.10.2018.
Вказані вище транспортні засоби згідно наказу №2-К від 01.06.2021 ФГ «Карпос Агро» закріплені за водієм ОСОБА_2 , який наказом від 04.10.2018 №9 ФГ «Карпос Агро» прийнятий на постійну роботу на посаду водія вантажного автомобіля.
Таким чином, поняття «власник транспортного засобу» та «автомобільний перевізник» не є тотожними, оскільки власник автомобіля за певних умов може бути автомобільним перевізником, проте, у випадку, якщо автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не його власник, відповідальність за Законом останній не несе.
Враховуючи матеріали справи, позивач не був 28.09.2021 автомобільним перевізником, автомобільним перевізником було ФГ «Карпос Агро», що також підтверджується копією товарно-транспортної накладної від 28.09.2021 №5.
На момент складення акту додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортні засоби знаходились в користуванні ФГ «Карпос Агро», тобто позивач не може бути суб'єктом відповідальності за порушення третьої особи вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 09.08.2019 у справі №806/1450/16 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №620/1293/20.
Таким чином, суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, приходить до висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2021 №315535 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Отже, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 908,00грн. (платіжне доручення №1166 від 20.12.2021).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає судовий збір у розмірі 908,00грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.11.2021 №315535.
Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.