30 січня 2024 року № 320/45946/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центра комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування довідки та зобов'язання вчинити певні дії,
09.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Київського міського територіального центра комплектування та соціальної підтримки, у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії Київського міського ТЦК та СП № 16/689 від 20.09.2023 року;
- зобов'язати Київський міський ТЦК та СП повторно провести військово-лікарську комісію щодо ОСОБА_1 та врахувати всі наявні документи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у нього дійсно присутня хвороба шкіри, яка є прогресуючою, оскільки згідно з консультативним висновком лікаря дерматолога був встановлений діагноз: екзема кистей, себорейний дерматит на в/ ч голови, множинні меланоцетарні невуси. Згідно з консультативним висновоком лікаря дерматолога від 20.09.2023 року, у позивача встановлений діагноз: нумулярна (дисгідротична) екзема кистів часто рецидивуюча та є прогресуючою. Проте, висновком ВЛК від 20.09.2023 року встановлено про придатність до військової служби позивача, а тому позивач вважає, що дана довідка підлягає скасуванню з направленням на повторне проходження ВЛК з метою належного визначення ступеню придатності до військової служби в воєнний час.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/45946/23 передана 18.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку було отримано відповідачем в електронному кабінеті 22.12.23 об 19:28, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 23.12.23.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 є громадянином України, який перебуває на військовому обліку в Подільському районному у м. Києві ТЦК та СП.
Згідно з довідки районного військового комісаріату Подільського районного у місті Києві ТЦК та СП № 77/25/1315 від 19.04.2023 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено діагноз: дисгідротична екзема кистів.
Як результатом комісії, ОСОБА_1 вважається тимчасово непридатним до військової служби. Дана довідка діє з 19.04.2023 року по 19.06.2023 року.
21.06.2023, згідно з довідки районного військового комісаріату Подільського районного у місті Києві ТЦК та СП № 122/21/2254 від 21.06.2023 року ОСОБА_1 повторно пройшов військово-лікарську комісію, відповідно до якої встановлено діагноз: мікробна екзема кистів в стадії ремісії, хронічний поліпозний синусит.
20.09.2023 Київським міським ТЦК та СП складено Довідку №16/689, за результатом якого, ОСОБА_1 вважається придатним до військової служби.
Не погоджуючись з довідкою районного військового комісаріату № 122/21/2254 від 21.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою від 30.06.2023 року до Центральної ВЛК Міністерства оборони України з проханням переглянути постанову ВЛК та визначити його ступінь придатності до військової служби у воєнний час.
У даній скарзі ОСОБА_1 зазначав: “в ході проведення дослідження лікарями ВЛК не були взяті до уваги консультативні висновки, які свідчать про часто рецидивну форму хвороби шкіри, частоту загострень та безуспішність лікування”.
Центральною ВЛК Міністерства оборони України №598/8431 від 16.08.2023 року на скаргу ОСОБА_1 було надано відповідь, у якій зазначено, що ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва, мають право переглядати постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП.
Позивач, вважаючи, що спірна довідка є протиправною та такою, що складена з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону №2232-XII).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII закріплено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У силу вимог частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану здійснюється: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Так, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час, під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
Так, за приписами пунктів 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.7 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
До початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов'язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України №025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.
Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК. Якщо офіцери запасу раніше служили у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, тоді військовий комісаріат у направленні на огляд вказує, коли і з якої причини вони були звільнені у запас. На звільнених із військової служби за станом здоров'я у ВЛК обов'язково подається Свідоцтво про хворобу (додаток 11) або його копія.
Поряд з цим, наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 лютого 2022 року №2 «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» визначено призов на військову службу резервістів здійснювати з обов'язковим проходженням медичних оглядів за спрощеною процедурою.
У свою чергу, пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Цим же пунктом окремо визначено види постанов, які приймає ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом (абзац перший) та види постанов щодо військовозобов'язаних по мобілізації (абзац восьмий).
У першому випадку за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК може прийняти одну із постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю … (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю … (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Як наслідок, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Пунктом 20.4 глави 20 розділу ІІ Положення №402 закріплено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «обмежено придатний до військової служби».
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «обмежено придатний до військової служби»; «придатний до військової служби».
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
При цьому, у додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров'я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. У той же час, перелік захворювань/станів здоров'я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав по спрощеній процедурі. За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
Як вбачається з матеріалів справи, довідкою №16/689 від 20.09.2023, згідно якої позивача визнано придатним до військової служби. Вказане рішення прийнято на підставі статей 45 «б», 57 «В», графи ІІ розладу хвороб, графи 3, 4 , 7, 9 ТДВ «Б».
У той же час, позивач, обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК вказує, що у нього наявна хвороба, яка є такою, що виключає придатність до військової служби, а відповідач мав би зробити висновок про непридатність до військової служби.
Надаючи правову оцінку твердженням позивача, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16, згідно якого у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Суд звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження військової служби за станом здоров'я, а також був вправі оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК.
Так, абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК. Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято ЦВЛК.
Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби, а подано скаргу на дії військово-лікарської комісії Київського міського ТЦК та СП.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено протиправності рішення відповідача, оформленого оскаржуваною довідкою про придатність позивача до військової служби під час мобілізації.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення у відношенні позивача оскаржуваних наказів з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, а отже, позовні вимоги позивача не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що судом відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог, а отже судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.