про забезпечення позову
30 січня 2024 року № 320/4183/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати: акт Головного управління ДПС у м. Києві від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464; акт Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464.
Одночасно з позовною заявою, позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої просить суд:
- забезпечити позов шляхом заборони відповідачу-3 - Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ «ТАБАКО ДІМ» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07- 16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що за результатами фактичних перевірок відповідачами 1 та 2 складено акти перевірок від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 та від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464, за висновками яких ТОВ «ТАБАКО ДІМ» здійснено етап технологічного циклу з виготовлення тютюнової суміші за адресою орендованих приміщень у м. Ужгород, вул. Миколи Огарьова, буд.6/8, що прирівнюється до змін відомостей про місце провадження діяльності, які зазначені у ліцензії на виробництво тютюнових виробів Товариства, і про які не було повідомлено видавника ліцензії. Водночас, статтею 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР встановлено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії. В даному випадку, рішення оформлені у формі вищевказаних Актів фактичних перевірок, є самостійною підставою, передбаченою статтею 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР для винесення відповідачем-3 розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) №990111202100013 (термін дії з 07.06.2021 до 07.06.2026). При цьому, здійснення ТОВ «ТАБАКО ДІМ» господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до зупинення господарської діяльності підприємства.
Позивач вказує, що анулювання ліцензії ТОВ «ТАБАКО ДІМ» призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність, у зв'язку з понесеними збитками. Підприємство є сумлінним платником податків та щомісячно сплачує податки та збори.
Наведені обставини, на думку Позивача, свідчать про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення та поновлення порушених прав ТОВ «ТАБАКО ДІМ» стане неможливим.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України» під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує принципи, що висловлені Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року.
Так, Комітет Міністрів, виходячи з того, що негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
Розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих правових підстав для задоволення вищевказаної заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у м.Києві проведено фактичну перевірку ТОВ «ТАБАКО ДІМ», за результатом якої складено Акт перевірки №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464, за висновками якої встановлено відсутність повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів за адресою м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, включаючи виготовлення тютюнової суміші.
Водночас, 22 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку ТОВ «ТАБАКО ДІМ», за результатом якої складено Акт перевірки №689/07-16/09/43873464 за висновками якої встановлено порушення: вимог статті 8 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме не здійснено переатестацію повного технологічного циклу виробництва в період дії ліцензії, за адресою місця проживання: м.Ужгород, вул.Миколи Огарьова, буд.6/8; вимоги статті 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, в частині провадження діяльності з виготовлення тютюнової суміші, що є частиною, та забезпечує повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, за адресою місця проживання: м.Ужгород, вул.Миколи Огарьова, буд.6/8, яке не зазначено в ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) за реєстраційним №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026; вимоги статті 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР в частині не подання заяв щодо внесення змін до ліцензії на виробництво тютюнових виробів за адресою здійснення місця проживання: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ТОВ «ТАБАКО ДІМ» має ліцензію на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний № 990111202100013, дата реєстрації 07.06.2021, термін дії до 07.06.2026.
Позивачем до заяви про забезпечення позову надано контракт від 26.09.2023 року укладений між RONIS EOOD (Болгарія) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» як покупцем про здійснення доставки обладнання для обробки тютюну (паровий тунель).
Окрім того, матеріали справи містять контракт, укладений між ТОВ «ТАБАКО ДІМ», як покупцем та KT INTERNATIONA SA, як продавцем на отримання тютюнової жилки на підставі контракту від 11.04.2022 (згідно Додатку від 11.04.2023 до цього контракту його дію пролонговано до 11.04.2024); договір на покупку-продажу табаку укладений з NORD ТАВАК від 20 червня 2022 року, договір купівлі-продажу №35 від 17 травня 2023 року з NEMUNO BANGA LTD (Болгарія) на придбання фільтрувальних стрижнів для виготовлення сигарет, договір купівлі-продажу №24-1/23 від 3 квітня 2023 року з NEMUNO BANGA (Республіка Літви) на придбання фільтрувальних стрижнів для виготовлення сигарет, контракт №220701 від 01.07.2022 з SYMETAL ALUMINIUM FOIL INDUSTRY SINGLE MEMBER S.А. (Греція) на отримання алюмінієвої фольги.
Також, платіжними інструкціями, доданими до заяви про забезпечення позову від 03.04.2023 №284, 12.04.2023 №13, від 14.04.2023 № 16, від 20.04.2023 №23, 03.05.2023 №30, від 08.05.2023 №40, від 12.05.2023 №45, від 16.05.2023 №51, від 19.05.2023 №57, від 19.05.2023 №58, від 22.05.2023 №61, від 24.05.2023 №64, від 25.05.2023 №65, від 10.06.2023 №80, від13.06.2023 №86, від 15.06.2023 №90, від 06.07.2023 №102, від 10.07.2023 №111, від 12.07.2023 №114, від 13.07.2023 №116, від 14.07.2023 №118, від 17.07.2023 №124, від 21.07.2023 №126, від 26.07.2023 №130, від 26.07.2023 №131, від 31.07.2023 №140, від 06.09.2023 №173, від 06.09.2023 №174, від 08.09.2023 №184, від 11.09.2023 №185, від 05.10.2023 №209, від 13.10.2023 №217, від 25.10.2023 №229, від 13.11.2023 №244, від 28.11.2023 №259, від 08.12.2023 №272, від 14.12.2023 №279, від 14.12.2023 №281, від 18.12.2023 №284, від 21.12.2023 №292, від 25.12.2023 №304, від 27.12.2023 №309, від 28.12.2023 №312, від 29.12.2023 №314, від 03.01.2024 №1, від 18.01.2024 №16, від 13.11.2023 №10, від 10.11.2023 №8, від 10.11.2023 №9, від 06.11.2023 №4 підтверджується сплата підприємством до Державного бюджету платежів при розмитненні товару.
Між іншим, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тобако Трейдінг» укладено 14 червня 2022 року договір поставки тютюнових виробів.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481/95-ВР ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови, що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається, зокрема, на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб'єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.
Таким чином, встановлення в Актах обставини порушення вимог статті 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР є правовою підставою для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті).
Згідно з ст. 1 Закону № 481/95-ВР анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Як вказує позивач, та додає відповідні докази, ТОВ «ТАБАКО ДІМ» має діючі зобов'язання перед своїм покупцем на постійну поставку виготовлених тютюнових виробів за договором із Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Тобако Трейдінг». Також ТОВ ««ТАБАКО ДІМ»» має контракти за якими сплачено грошові кошти, зокрема, контракт з постачальником від 11.04.2023 року з KT INTERNATIONA SA, договір купівлі-продажу табаку укладений з NORD ТАВАК від 20 червня 2022 року, договір купівлі-продажу №35 від 17 травня 2023 року з NEMUNO BANGA LTD (Болгарія), договір купівлі-продажу №24-1/23 від 3 квітня 2023 року з NEMUNO BANGA (Республіка Літви), контракт №220701 від 01.07.2022 з SYMETAL ALUMINIUM FOIL INDUSTRY SINGLE MEMBER S.А. (Греція).
При подальшому постачанні вищевказаної сировини, ТОВ «ТАБАКО ДІМ» без діючої ліцензії не зможе його розмитнити. Для його розмитнення необхідна діюча ліцензія на виробництво тютюнових виробів.
Отже, діяльність позивача по ввезенню закуповуваного товару (імпорту) буде повністю зупинена з дня прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, що в свою чергу спричинить негативні та невідворотні наслідки порушення позивачем договірних зобов'язань, у вигляді накладення контрагентом штрафних санкцій, і простій транспортних засобів на митному кордоні та можливе розірвання контракту через невиконання позивачем договірних умов.
Більш того, при розмитненні імпортованого товару позивач сплачує значну суму ПДВ та митного збору до державного бюджету, які не будуть сплачені у разі зупинення імпорту через анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів.
З огляду на викладені обставини суд вважає, що у разі анулювання ліцензії ТОВ «ТАБАКО ДІМ» призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам із можливим їх подальшим звільненням, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність, у зв'язку з понесеними збитками, втратою зв'язків як з постачальниками сировини так і з покупцями готової продукції.
Вказані негативні наслідки, на переконання суду, навіть в разі вирішення спору на користь позивача, неможливо буде усунути одночасно, а для їх поновлення необхідно буде в майбутньому докласти значних зусиль.
Отже, враховуючи зазначене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків щодо позивача, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль. Отже, заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року по справі №640/10679/22.
При цьому, суд вважає достатнім та співмірним для захисту прав позивача від можливих порушень задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ «ТАБАКО ДІМ» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
З огляду на вищевикладене, до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки, суд вважає за доцільне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі № 320/4183/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки - задовольнити.
Заборонити Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ «ТАБАКО ДІМ» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений та підписаний 30 січня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кочанова П.В.