30 січня 2024 року № 320/33651/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 ) з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича (далі по тексту також відповідач, Приватний виконавець Говоров П.В.), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.02.2021 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №64460142, за якою боржником визначено позивачку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка повідомила, що відповідачем в порушення законодавчо встановлених вимог обраховано розмір основної винагороди, виходячи з суми коштів, що підлягали примусовому стягненню, замість вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу.
Позивач стверджує, що оскільки виконавче провадження №64460142 було відкрито з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно, розмір основної винагороди має розраховуватись виходячи з вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу. При цьому, позивач наголошує, що виконавчий напис нотаріуса передбачає не стягнення коштів, а звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок із земельною ділянкою, які були передані в іпотеку АТ «КБ «Приватбанк» на підставі договору іпотеки. В обґрунтування своєї позиції позивачка посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк».
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Третьою особою пояснення щодо заявлених позовних вимог не надано.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На примусовому виконанні у приватного нотаріуса Говорова П.В. перебуває виконавчий напис №1409, виданий 28.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з усіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, та земельну ділянку кадастровий номер:3225510100:06:050:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 за його кредитними зобов'язаннями перед АТ КБ «Приватбанк» згідно кредитного договору №K3JWGI0000004005 від 04.12.2007. Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки №K3JWGI0000004005, посвідченого 04.12.2007 приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Овчаренко І.Ж. за р.№6058, передане в іпотеку АТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» у розмірі: заборгованість за кредитом - 442078,63 грн, заборгованість за відсотками - 668096,33 грн, пеня - 19743351,05 грн, що всього становить 3084526,01 грн. Витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 3500,00 грн. Всього з урахуванням витрат, пов'язаних з вчиненням цього виконавчого напису, становить 3088026,01 грн. Строк, за який провадиться стягнення, 20 років 10 місяців 20 днів, а саме, з 04.12.2007 по 16.10.2020 року. Боржник - ОСОБА_1 , стягувач - АТ КБ «Приватбанк».
Постановою приватного виконавця Говорова П.В. від 11.02.2021 ВП №64460142 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1409, виданого 28.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.
Постановою приватного виконавця Говорова П.В. від 11.02.2021 ВП №64460142 стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 308802,60 грн, розраховану у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню 3088026,01 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цієї постанови, позивачка звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).
Згідно статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (надалі - Закон № 1403-VIII) встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За правилами частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За змістом частин другої та третьої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частинами п'ятою та шостою статті 31 Закону № 1403-VIII закріплено, що основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (надалі - Порядок № 643).
Абзацом 1 пункту 19 Порядку № 643 в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, урегульовано, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм у їх сукупності, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа та сума основної винагороди визначається у відсотках до фактично стягнутої суми.
За змістом абзацу восьмого статті 1 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
З листа відповідача від 07.09.2023 №64460142/43457 щодо надання інформації вбачається, що згідно бази даних АСВП встановлено, що ВП №57273328 про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з усіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, та земельну ділянку кадастровий номер 3225510100:06:050:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачці, яка є майновим поручителем ОСОБА_2 за його кредитними зобов'язаннями перед АТ КБ «Приватбанк» згідно кредитного договору №K3JWGI0000004005 від 04.12.2007, перебувало на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_3 та станом на дату звернення завершено з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII. Внаслідок військової агресії російської федерації офіс приватного виконавця Микитин О.С., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 193, оф. 7, повністю знищено, в тому числі згоріли всі оригінали виконавчих документів, матеріали виконавчих проваджень, архіви, номенклатури справ тощо.
На підтвердження означеного матеріали справи містять копію акта про пожежу від 10.02.2022, в якому зафіксовано, що пожежею знищено 3-й поверх триповерхового будинку за адресою АДРЕСА_2 , частину якого орендували відповідач та приватний виконавець Микитин О.С.
Даний факт не заперечується сторонами у позовній заяві та відзиві, а тому відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.
Зі спірної постанови вбачається, що суму основної винагороди в розмірі 308802,60 грн відповідачем обраховано як 10 % від суми заборгованості, визначеної у розмірі 3088026,01 грн.
Втім, означена заборгованість у розмірі 3088026,01 грн є сумою заборгованості саме позичальника - ОСОБА_2 , а не позивачки (боржника у виконавчому провадженні), а стягнення звернуто на предмет іпотеки - нерухоме майно боржника (позивачки).
Отже, предметом примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є не стягнення заборгованості за кредитним договором, а звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить позивачці на праві власності, і саме з вартості переданого в іпотеку майна має розраховуватися сума основної винагороди приватного виконавця.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 280/13057/21.
Натомість, обрахунок приватним виконавцем основної винагороди здійснено в розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню, в розмірі 53088026,01 грн за кредитним договором №K3JWGI0000004005 від 04.12.2007.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про протиправний обрахунок відповідачем суми основної винагороди, виходячи з 10% суми коштів, що підлягає стягненню замість 10% вартості предмета іпотеки.
При цьому, суд зауважує про відсутність в матеріалах справи жодних доказів, якими б підтверджувалась вартість предмета іпотеки - житлового будинку з усіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, та земельну ділянку кадастровий номер:3225510100:06:050:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка є майновим поручителем ОСОБА_2 за його кредитними зобов'язаннями перед АТ КБ «Приватбанк» згідно кредитного договору №K3JWGI0000004005 від 04.12.2007, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення судом обрахунку суми основної винагороди, яка підлягала б стягненню у межах спірних відносин.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 3088,03 грн, що підтверджується квитанцією від 19.09.2023 №6681-5964-0853-8071.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3088,03 грн, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Приватного виконавця Говорова В.П.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича від 11.02.2021 ВП №64460142 про стягнення з боржника основної винагороди.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 3088,03 грн (три тисячі вісімдесят вісім грн 03 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича (ідентифікаційний код 2939012479, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Виговського, 1-О, прим. 74).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Дудін С.О.