30 січня 2024 року № 320/30621/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у місті Києві (далі по тексту також позивач, ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту також відповідач, ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області), в якому просить суд скасувати постанову №65638292 від 31.03.2023 про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що станом на дату винесення спірної постанови від 31.03.2023 виконавчий лист №640/17200/19, за яким відкрито виконавче провадження №65638292, був виконаний позивачем, про що відповідачем був повідомлений листом від 21.10.2021.
Позивач стверджує, що у відповідача були відсутні підстави для накладення на ГУ ДПС у м. Києві штрафу у зв'язку з виконанням рішення суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На примусовому виконанні у ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області перебуває виконавче провадження №65638292 за виконавчим листом №640/17000/19, виданим 02.03.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення ТОВ «Брейн енд Компані Юкрейн» надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12550488,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства № НОМЕР_1 в АТ «Сітібанк» та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на підставі заяви позивача від 27.02.2019, боржником в якому є ГУ ДПС у м. Києві, стягувачем - ТОВ «Брейн енд Компані Юкрейн».
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у м. Києві та Київській області Гречухом О.Я. від 31.03.2023 ВП №65638292 за невиконання рішення суду та постанов державного виконавця на боржника відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цієї постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №554/13475/15-ц.
Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
У спірній постанові від 31.03.2023 зазначено, що станом на 08.10.2021 боржником не виконано судове рішення на користь стягувача, поважних причин невиконання такого судового рішення не надано, у зв'язку з чим постановою від 08.10.2021 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов'язано виконати рішення суду у десятиденний строк. Станом на сьогоднішній день (31.03.2023) рішення суду боржником не виконано в частині виплати заборгованості, поважних причин невиконання такого судового рішення не наведено.
Водночас, позивачем в адміністративному позові зазначено, що листом від 21.10.2021 №45372/5/26-15-12-13-10 повідомлено відповідача про обставини, що суттєво ускладнюють виконання рішення у справі №640/17200/19, та вжиті заходи для належного виконання рішення суду. Після усунення таких осбтавин ГУ ДПС у м. Києві сформовано електронний висновко від 23.11.2021 №0023047RS/2650 - повернення ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн» на поточний рахунок платника надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 11564129,00 грн, який було надіслано в автоматичному режимі до Казначейства для подальшого виконання у законодавчо встановлений термін.
Позивач стверджує, що станом на 23.11.2021 (день формування електронного висновку) в інтегрованій картці ТОВ «Бейн енд Компані» з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів обліковувалось позитивне сальдо у сумі 11564129,00 грн. Означений висновок виконано Казначейством 29.11.2021.
На підтвердження викладених доводів позивачем долучено до матеріалів справи витяг з інтегрованої картки платника з податку на прибуток, з якої вбачається, що станом на 31.12.2020 переплата на рахунку ТОВ «Бейн енд Компані» складала 12550488 грн, яка була зменшена до 11564129 грн 11.03.2021 у зв'язку із самостійним нарахуванням ТОВ «Бейн енд Компані» податкових зобов'язань.
Крім того, матеріали справи містять копію заяви, поданої ТОВ «Бейн енд Компані» у справі №640/17200/19 до Окружного адміністративного суду міста Києва, від 02.09.2022 про відкликання заяви про заміну способу виконання рішення від 31.08.2020 у справі №640/17200/19, в якій зазначено, що станом на момент подання цієї заяви означене рішення є де-факто виконаним, оскільки ГУ ДПС у м. Києві підготувало висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12550488,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, та надало його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Позивач отримав суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 12550488,00 грн на свій поточний рахунок.
Наведені позивачем доводи у сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, на переконання суду, свідчать про виконання ГУ ДПС у м. Києві виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/17200/19, за яким було відкрито ВП №65638292, до моменту винесення спірної постанови (31.03.2023) як мінімум за 7 місяців (заявою від 02.09.2022, поданою до Окружного адміністративного суду міста Києва, ТОВ «Бейн енд Компані» повідомило суд про фактичне виконання рішення ГУ ДПС у м. Києві станом на дату подання цієї заяви).
Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафу за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Також суд звертає увагу на те, що незважаючи на отримання тексту ухвали про відкриття провадження у цій справі, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та не повідомив про причини такого ненадання.
У той же час, частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Керуючись цією нормою, суд вважає за можливе кваліфікувати факт неподання відповідачем без поважних причин відзиву у цій справі як визнання позову.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.04.2023 №596.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.03.2023 ВП №65638292 про накладення штрафу.
3. Стягнути на користь Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Щолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32).
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.03.2023 ВП №65638292 про накладення штрафу.
3. Стягнути на користь Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Щолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 43315602, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Дудін С.О.