31 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/11099/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
25 грудня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159), яким просить суд: "1. Відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 072050012386 від 12.10.2023 року про відмову позивачу ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком за померлим чоловіком ОСОБА_2 ; 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити позивачу ОСОБА_1 дострокову пенсії за віком за померлим чоловіком ОСОБА_2 з 12 жовтня 2023 року; 4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073.60 грн. (Одну тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Позивач звернувся із письмовою заявою про призначення дострокової пенсії за віком. На вказане звернення позивача відповідач Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 12 жовтня 2023 року за № 072050012386 позивач було відмовлено в призначенні пенсії відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком, в зв'язку з відсутністю статусу особи, передбаченого статтею 115 частиною 1 пунктом 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підставою відмови вказується недоведеність належності чоловіку позивача ОСОБА_2 експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 8 від 08 червня 2023 року, яким встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській ДЕС та не підтвердження відношення померлої особи, ОСОБА_2 до військовослужбовців або осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ чи поліцейські. Позивач вказує, що така відмова є протиправною, у зв'язку із чим звернулася із даним позовом до суду.
У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Відповідач вказує, що за наданими для призначення пенсії документами встановлено, що позивачем не підтверджено статусу особи, визначеної у статтею 115 частиною 1 пунктом 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме що позивач є дружиною військовослужбовця, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейського. ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовозобов'язаний звільнений в запас, а відтак, статус військовослужбовця, що є необхідним для призначення дострокової пенсії позивачу не набув, оскільки не проходив жодного із видів військової служби, визначених статтею 2 частиною 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписом статті 92 частини 1 пункту 6 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 16 липня 1988 року, підтверджується укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 16).
Свідоцтвом серії НОМЕР_3 від 06 березня 2023 року, підтверджується смерть ОСОБА_2 (а.с. 17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 видано посвідчення дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС № 010271 (а.с. 18).
14 травня 2019 року видано посвідчення на ім'я ОСОБА_2 , як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та пов'язаної з цим інвалідності ІІІ групи (а.с. 18).
Як вбачається із військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 містяться записи про проходження військових зборів строком 99 днів у військовій частині НОМЕР_5 в період 1986 -1987 років (сторінка 13) та є відмітки про: участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23 грудня 1986 року по 31 березня 1978 pоку та отримана доза випромінення складає 19974 R при в/ч НОМЕР_5 (сторінка 24) (а.с.а.с. 19-21).
Довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 28 грудня 1995 року № 51/5021 підтверджується, що ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині НОМЕР_5 з 23 грудня 1986 року по 31 березня 1987 року, містяться перелік та періоди виконання відповідних робіт та отримання сумарної кількості радіації (а.с. 22).
Довідкою Мукачівського об'єднаного військового комісаріату від 31 травня 2001 року № 4/441 підтверджується, що ОСОБА_2 1960 року народження приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та доза отриманого опромінення (а.с. 23).
Згідно експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 8 від 08 червня 2023 року, встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок виконання обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 24).
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 04 жовтня 2023 року позивач звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком за віком, за померлим чоловіком ОСОБА_2 на підставі статті 115 частини 1 пункту 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як вдові ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Розглянувши документи, подані для призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було прийнято рішення про відмову в призначенні дострокової пенсії № 072050012386 від 12 жовтня 2023 pоку, у зв'язку із не підтвердженням права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 частини 1 пункту 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.а.с. 10, 11).
Як вбачається із вказаного рішення, відповідачем не прийнято до уваги експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 8 від 08 червня 2023 року, оскільки зазначеної скорочено ім'я та по батькові особи - " ОСОБА_3 " (що не відповідає свідоцтву про смерть), стосовно якого встановлено причинний зв'язок смерчі з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській ЛЕС. Крім того, зазначено скорочено ім'я та по батькові особи - " ОСОБА_4 '' (що не відповідає паспортним даним) на заяву, якої надано експертний висновок.
Крім того, згідно із військовим квитком НОМЕР_6 від 18 квітня 1979 року ОСОБА_2 проходив строкову військову службу з 24 квітня 1979 року по 12 травня 1981 року та відповідно до наказу МО СРСР від 27.03.1981 № 79 звільнений в запас з 12 травня 1981 року, тобто набув статусу військовозобов'язаного. Відповідно до довідки від 28 грудня 1995 року № 5021 ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при військовій частині НОМЕР_5 з 23 грудня 1986 року по 31 березня 1987 року. Згідно із довідкою № 4/127/1, яка видана мл. сержанту запасу. ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини НОМЕР_5 з 23 грудня 1986 року по 31 березня 1987 року. Отже, ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовозобов'язаний звільнений в запас, а відтак, статус військовослужбовця не набув, оскільки не проходив жодного із видів військової служби, визначених статтею 2 частиною 6 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ.
Згідно із статтею 19 частиною 2Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 частина 1 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг урегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV).
Згідно із статтею 8 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 частиною 1 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України № 1058-IV, передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 44 частини 1 Закону України № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За змістом статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 115 частиною 1 пунктом 4 Закону України № 1058-IV визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Зі змісту наведеної норми слідує, що право на призначення дострокової пенсії за віком має дружина (якщо вона не взяла повторний шлюб) військовослужбовця, який помер після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - після досягнення нею - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
В даному ж випадку, заперечуючи проти задоволення даного адміністративного позову, представник відповідача зазначає, що позивач не має права на дострокове призначення пенсії за віком, оскільки її чоловік брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не як кадровий військовослужбовець, а як військовозобов'язаний, звільнений в запас.
Разом із тим, дані твердження представника відповідача суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Так, за приписами статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
У примітці до вказаної статті зазначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Отже, у розумінні Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" військовозобов'язані, призвані на військові збори для участі у роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи прирівнюються до військовослужбовців.
Як вбачається із військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 містяться записи про проходження військових зборів строком 99 днів у військовій частині НОМЕР_5 в період 1986 -1987 років (сторінка 13) та є відмітки про: участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23 грудня 1986 року по 31 березня 1978 pоку та отримана доза випромінення складає 19974 R при в/ч НОМЕР_5 (сторінка 24) (а.с.а.с. 19-21).
При цьому у період перебування ОСОБА_2 на військових зборах діяв Закон СРСР "Про загальний військовий обов'язок" від 12 липня 1967 року № 1950-VII (далі - Закон СРСР № 1950-VII).
Відповідно до статей 5, 6 Закону СРСР № 1950-VII (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.
За правилами статей 7-9 Закону СРСР № 1950-VII військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.
Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок та військову службу" (далі - Закон України № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 1 частини 9 Закону України № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно із статтею 16 частиною 1 Закону України "Про збройні Сили України " від 06 грудня 1991 року № 1934-ХІІ держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (стаття 3 частини 1 пункт 3 Закону).
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Зазначене спростовує доводи відповідачів, що померлий чоловік позивача, перебуваючи на військових зборах, не підпадає під категорію військовослужбовця у розумінні статті 115 частини 1 пункту 4 Закону України № 1058-IV.
При цьому, можливість отримання пільги, передбаченої вказаною нормою, зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов'язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.
Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №527/1063/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком, як дружини військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи зі зниженням пенсійного віку.
Як вбачається із вказаного рішення, відповідачем не прийнято до уваги експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 8 від 08 червня 2023 року, оскільки зазначеної скорочено ім'я та по батькові особи - " ОСОБА_3 " (що не відповідає свідоцтву про смерть), стосовно якого встановлено причинний зв'язок смерчі з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській ЛЕС. Крім того, зазначено скорочено ім'я та по батькові особи - " ОСОБА_4 '' (що не відповідає паспортним даним) на заяву, якої надано експертний висновок.
Так, згідно експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 8 від 08 червня 2023 року, встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок виконання обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 24).
Даний висновок видано на заяву позивача та вказано її прізвище та ініціали - ОСОБА_1 , в шапці документу вказується повністю ОСОБА_2 , адреса номер посвідчення та категорія ліквідатора, що дає можливість встановити причинний зв'язок смерчі з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській ЛЕС
Так, в ході судового розгляду судом встановлено, що вік позивача на момент звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення дострокової пенсії за віком становив 56 років 05 місяців, тобто позивач досягла визначеного в статті 115 частини 1 пункті 4 Закону України № 1058-IV віку (не менше 50 років).
З оскаржуваного рішення також слідує, що страховий стаж позивача складає 37 років 01 місяць 7 днів.
Тобто, судом встановлено, що позивач має страховий стаж, достатній для призначення пенсії згідно з статті 115 частини 1 пунктом 4 Закону України № 1058-IV (не менше 20 років).
Крім того, позивач не взяла шлюб повторно. Вказані обставини не заперечувалися відповідачами згідно із змістом рішень та відзивів на позовну заяву.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент звернення із заявою до пенсійного органу позивачем були дотримані усі вимоги, передбачені статтею 115 частиною 1 пунктом 4 Закону України № 1058-IV 58 для призначення дострокової пенсії за віком, а тому відмовляючи останній в призначенні такої пенсії відповідач діяв протиправно, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на соціальне забезпечення.
Відтак, з урахуванням викладеного, оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області №072050012386 від 12 жовтня 2023 року щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо іншої частини позовних вимог зобов'язального характеру суд враховує наступне.
Так, судом встановлено, що наразі в позивача наявні умови (вік 56 років 05 місяців на час звернення із заявою про призначення пенсії, стаж понад 25 років, обставини належності померлого чоловіка як військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, відсутність повторного шлюбу), які є достатніми для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 частини 1 пункту 4 Закон України № 1058-IV .
Відповідно до статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому, оскільки заява про призначення пенсії подана позивачем 04 жовтня 2023 року, тому суд вважає обґрунтованим твердження позивача про можливість призначення пенсії саме з цієї дати - 04 жовтня 2023 року.
Згідно із статтею 9 частинам 1, 2 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі наведеної правової норми вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права Позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.
Статтею 245 частиною 2 пунктом 10 КАС України передбачено, що суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист його прав, свобод чи інтересів.
З огляду на вищевикладене, суд, вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 частини 1 пункту 4 Закону України № 1058-IV, як дружині військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, з 04 жовтня 2023 року.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №072050012386 від 12 жовтня 2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 з 04 жовтня 2023 року дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 частини 1 пункту 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко