31 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/26336/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 93% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , виходячи із 93% сум грошового забезпечення, з моменту звернення з відповідною заявою з 27.07.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є військовим пенсіонером і йому призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). При призначенні позивачу пенсії було враховано вислугу років та доплату, як учаснику ЧАЕС, тому розмір пенсії складав 93% від грошового забезпечення. Однак, при здійсненні перерахунку у 2008 році, відповідач протиправно зменшив розмір пенсії до 88% сум грошового забезпечення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
02.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить адміністративний позов залишити без задоволення. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що у 2003 році позивачу було призначено пенсію за вислугою років згідно Закону №2262-ХІІ. З урахуванням приписів пункту «в» частини 1 статті 13 названого Закону у редакції на момент призначення пенсії, її розмір було збільшено на 5%, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Однак, з 29.04.2006 - набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-ІV, названа правова норма була викладена новій редакції, яка не передбачала відповідного збільшення. 01.01.2008 органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» (далі - Постанова №1294) та з урахуванням внесених до статті 13 Закону №2262-ХІІ змін, її розмір визначено виходячи з 88% грошового забезпечення. Оскільки внаслідок перерахунку розмір пенсії не зменшився, відповідач вважає, що своїми діями щодо перерахунку позивачу пенсії з врахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, не порушив чинного законодавства України.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області з 01.01.2007 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 22.10.2003.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , яке видане 08.06.2011.
Відповідно до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008, основний розмір пенсії склав 88% грошового забезпечення (вислуга років, з урахуванням участі на ЧАЕС).
27.07.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок основного розміру пенсії виходячи з 93% сум грошового забезпечення.
На вказану заяву, відповідач листом від 29.08.2023 повідомив, що з дня прийняття на облік по 31.12.2007 пенсію було обчислено відповідно до пункту «а» статті 13 Закон №2262-XII. 29.04.2006 були внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ та скасовано попередню дію пункту «в» статті 13 вказаного Закону. Також зазначено, що пенсія в розмірі 93% грошового забезпечення не призначалась та не виплачувалась.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон №2262-XII.
Відповідно до статті 13 цього Закону (у редакції від 31.07.2002, що діяла на момент призначення пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому, пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-IV (далі - Закон №3591-IV), який набрав чинності 29.04.2006, внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту «в» указаної статті, а саме: виключено можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин 1, 3 та 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою внесено зміни до грошового забезпечення», яка набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, з 01.01.2008 у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 України №2262-ХІІ. Однак, підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на момент такого перерахунку, які застосовуються саме при призначенні пенсії, були відсутні.
Відтак, суд зазначає, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні встановлюється статтею 13 Закону №2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
З цих підстав, застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.05.2018 у справі №752/17929/13-а, оскільки у зазначеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду здійснено відступ він такої правової позиції.
Окрім цього, суд уважає помилковим твердження відповідача про те, що пенсія в розмірі 93% грошового забезпечення не призначалась та не виплачувалась позивачу, оскільки вказане спростовано самим же відповідачем у листі від 29.08.2023.
З огляду на вище викладене, враховуючи положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача виходячи із 93% сум грошового забезпечення.
Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача здійснити з 27.07.2023 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу, виходячи з 93% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо виплати пенсії позивача у розмірі 88% від сум грошового забезпечення, а тому суд задовольняє позовні вимоги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, тому суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії позивача виходячи із 93% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 27.07.2023, виходячи з розрахунку 93% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін