30 січня 2024 рокуСправа №160/2296/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Куликов А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру західного регіону , військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру західного регіону, третьої особи - військової частини НОМЕР_1 , з вимогами про :
1. Застосувати до його позову пільгу п.12 ч.І ст.5 Закону України «Про судовий збір»;
2. Визнати протиправним та скасувати постанову військово-лікарської комісії в/ч № НОМЕР_2 ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО КЛІНІЧНОГО ЦЕНТРУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ, що оформлена довідкою № 8587 від 28 листопада 2023 року, щодо встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 як «придатний до в/с»;
3. Зобов'язати військово-лікарську комісію в/ч № НОМЕР_2 ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО КЛІНІЧНОГО ЦЕНТРУ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 з метою визначення ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів судової експертизи.
30.01.2024 року , судом відкрито провадження у справі 160/2296/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру західного регіону , військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивачем заявлено клопотання про призначення експертизи на розгляд якої він просить поставити наступні питання:
1. Чи відповідав стан здоров'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 щодо ступеня придатності («придатний») ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 до військової служби, викладеної у постанові ВЛК № 8587 від 28 листопада 2023 року?
2. Чи застосовувався метод індивідуальної оцінки придатності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовеця в/ч № НОМЕР_1 до військової служби при складанні висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 щодо ступеня придатності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової служби, викладеного у постанові ВЛК № 8587 від 28 листопада 2023 року?
3. Чи були у військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 в наявності станом на 28.11.2023 р. незаперечні дані, що здатність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться у найближчі два місяці?
4. Чи були у військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 в наявності станом на 28.11.2023р. підстави для надання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відпустки за станом здоров'я або відпустки для реабілітації?
Розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частинами 1-3 статті 101 КАС Кодексу адміністративного судочинства України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, експертиза призначається у разі необхідності з'ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, у спірному випадку обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
Статтею 1 Закону України Про судову експертизу від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Тобто експертиза передбачає дослідження певних об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Так, відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402).
Згідно із пунктами 1.1-1.3 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.
Згідно із пунктом 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення №402 визначено, що Центральна військово- лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно із підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Зі змісту клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи вбачається, що позивач просить призначити судово-медичну експертизу, оскільки не погоджується з висновком відповідача стосовно придатності його до військової служби, разом з тим, суд зазначає, що визначення ступеня придатності до військової служби належить виключно до повноважень військово-лікарським комісії, а не судово-медичної експертизи.
Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладеного у постанові від 07.12.2018 у справі № 819/630/17, виключено на лікарські комісії покладений обов'язок щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначання придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та військовозобов'язаних.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про призначення у справі судово-медичної експертизи з підстав заявлених в ньому.
Керуючись ст. ст. 102, 103, 248, 293-295, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи в адміністративній справі № 160/2296/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя А.В. Куликов