30 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 755/16780/23
Провадження № 51-518 впс 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання голови Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 42022102040000067 від 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України, з Дніпровського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Чернівці,
встановив:
До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло вказане подання Київського апеляційного суду.
Подання мотивовано тим, що під час підготовчого судового засідання Дніпровським районним судом м. Києва було встановлено надходження вказаного кримінального провадження з порушенням правил територіальної підсудності.
Зокрема у поданні зазначено, що з обвинувального акту убачається, що у цьому кримінальному провадженні більш тяжким кримінальним правопорушенням, яке інкримінується обвинуваченим, є злочин передбачений ч. 2 ст. 306 КК України, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Місцем вчинення останнього за часом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 306 КК України, є м. Чернівці, вул. Матросова, 1-А, де згідно з обвинувальним актом 27 квітня 2023 року під час проведення обшуку працівниками поліції виявлено та вилучено банківські картки, відкриті на підставних осіб, чорнові записи зі звітами про збут наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, а також мобільний телефон, які використовувалися під час незаконного збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів. На цю територію розповсюджується юрисдикція Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Враховуючи викладене, у поданні ставиться питання про передачу матеріалів цього кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме з Дніпровського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Учасники судового провадження були повідомлені про час та місце розгляду подання, однак в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.
Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, викладені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Частиною 1 ст. 34 КПК передбачено, окрім іншого, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який надалі продовжено до 14 лютого 2024 року.
Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано, зокрема ст. 615 КПК за змістом ч. 9 якої (в редакції Закону України № 2462-IX від 27 липня 2022 року, який набрав чинності 25 серпня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
За правилами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Як убачається з подання та долучених матеріалів, до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України.
У поданні зазначено, що обвинувальний акт надійшов до суду з порушенням правил підсудності, тому на підставі положень ч. 1 ст. 34 КПК України його потрібно направити до Шевченківського районного суду м. Чернівці, оскільки більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 306 КК України, вчинено по вул. Матросова, 1-А, у м. Чернівці.
Колегія суддів погоджується з тим, що, хоча всі інкриміновані у цьому провадженні злочин за ступенем тяжкості є особливо тяжкими, більш тяжким серед них дійсно є злочин, передбачений ч. 2 ст. 306 КК України, в санкції якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, оскільки в ч. 1 ст. 32 КПК України не йдеться про ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, а указано в принципі на тяжкість правопорушень як підставу для вирішення питання про територіальну підсудність.
Критерієм тяжкості вчиненого злочину в контексті приписів ч. 1 ст. 32 КПК України є вид і розмір основного покарання, передбаченого в санкції відповідної статті (частині статті) КК України, наявність додаткового покарання та його вид і розмір, а не виключно той вид і розмір покарання, який визначений у відповідних приписах ст. 12 КК України.
Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду (справа № 522/14298/23; провадження № 51-7484впс23).
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що обвинуваченим у цьому провадженні особам інкриміновано щонайменше два епізоди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України (т. 1, а.с. 80-81 і 81-82).
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті за цими двома епізодами указане наступним чином.
Перший епізод. У невстановлені досудовим розслідуванням дату, місці та час, але не пізніше 18.04.2023, ОСОБА_4 , діючи відповідно до розробленого злочинного плану та відповідно до відведеної їй ролі і функцій у злочинній організації, діючи у складі злочинної організації, використовуючи грошові кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Києва, Київської та інших областей України, з метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності 18.04.2023, перебуваючи у місті Чернівці, домовилась із ОСОБА_12 про тимчасове проживання у апартаментах за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з 18.04.2023 року терміном на 7 діб, за що здійснила оплату в сумі 5900 гривень, використовуючи грошові кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів.
Другий епізод. ОСОБА_4 повторно, будучи організатором злочинної організації, в невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці надала вказівку ОСОБА_7 підшукати приміщення, в якому ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повинні були виконувати функції з прийняття замовлень від наркозалежних споживачів за допомогою мобільного додатку, розподілення раніше зроблених схованок з наркотичними засобами та сильнодіючими лікарськими засобами серед «клієнтів», та інше.
ОСОБА_7 , виконуючи відведену їй функцію в злочинній організації на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам злочинної організації, використовуючи надані їй ОСОБА_4 грошові кошти, здобуті внаслідок здійснення діяльності, пов'язаної із незаконним обігом наркотичних засобів, з метою продовження зайняття такою діяльністю, в точно невстановлений досудовий розслідуванням час у квітні 2023 року, однак не пізніше 27 квітня 2023 року, перебуваючи у місті Тернопіль, домовилась із ОСОБА_13 про винаймання та тимчасове проживання, зокрема осіб, які позмінно здійснювали функції операторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , терміном на 10-13 днів, за що здійснила оплату в сумі 350 гривень, та в подальшому в цій же сумі подобово, використовуючи грошові кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів.
Диспозицією ч. 2 ст. 306 КК України передбачено відповідальність саме за використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах.
Однак, зі сформульованого обвинувачення за указаними вище обома епізодами не вбачається даних про те, коли саме (дата, час) обвинувачена особа використала кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, тобто здійснила оплату за найм житла.
Як вже було вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Таким чином, для вирішення питання щодо належної територіальної підсудності цього провадження недостатньо встановити, що більш тяжким серед інших інкримінованих у цьому провадженні злочинів, є злочин, передбачений ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України.
Враховуючи, що таких епізодів з указаною кваліфікацією інкриміновано обвинуваченим особам згідно з обвинувальним актом щонайменше два, необхідно серед них встановити хронологічно останній епізод, що не вбачається можливим, адже у формулюванні обвинувачення за вказаними епізодами відсутня чітка дата (час) вчинення цих злочинів, а саме час здійснення оплати, тобто використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду не вбачає належно вмотивованими доводи, зазначені у поданні апеляційного суду, для передачі цього кримінального провадження саме до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Враховуючи це й керуючись положеннями ст. ст. 32, 34, ч. 9 ст. 615 КПК України Верховний Суд
постановив:
Подання Київського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 42022102040000067 від 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306 КК України, з Дніпровського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Чернівці залишити без задоволення.
Ухвала Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3