Іменем України
31 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1581/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК”,
код ЄДРПОУ 14360570, вул. вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001
до відповідача: ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 88 369, 05 грн.
без повідомлення (виклику) сторін
Акціонерним товариством Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” подано позов до ОСОБА_1 про стягнення 88 369, 05 грн, з яких 19 996,57 грн заборгованості за кредитом, 58 372,48 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 10 000,00 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору б/н від 09.03.2011 в частині повернення наданих коштів та сплати процентів за їх користування.
З урахуванням того, що відповідачем у даному спорі є фізична особа, Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 23.11.2023 звернувся до Центру надання адміністративних послуг м.Чернігів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
08.12.2023 від Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради надійшла відповідь №09-05/4765 від 04.12.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі, здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлення строків для подання заяв по суті справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету позивача в системі Електронний суд 13.12.2023 о 14:27 та рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 18.12.2023 поштового відправлення №0600069378339.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Враховуючи отримання відповідачем ухвали Господарського суду Чернігівської області про відкриття провадження у справі 18.12.2023 (рекомендоване повідомлення №0600069378339), граничним строком на подання відзиву в даній справі для відповідача є 02.01.2024.
18.01.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.
22.01.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
23.01.2024 представником відповідача через систему Електронний суд подано відзив на позовну заяву, в якому просить, зокрема, поновити пропущений строк для надання відзиву на позовну заяву.
В обґрунтування поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає, що відповідач, враховуючи його похилий вік, погано себе почував, не мав можливості звернутися вчасно за надання йому правової допомоги з метою підготовки відзиву на позовну заяву та надання консультації, договір про надання правової допомоги був укладений тільки 18.01.2024.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).
Поновлення пропущеного процесуального строку відбувається виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відповідачем не наведено поважності причин, що зумовили пропуск ним відповідного процесуального строку, встановленого в ухвалі суду про відкриття провадження у справі. Твердження представника відповідача про те, що відповідач не мав можливості своєчасно звернутися за надання йому правової допомоги, суд не розцінює як об'єктивну, вагому підставу для поновлення строку на подання відзиву.
Таким чином, на переконання суду, своєчасне подання відповідачем відзиву на позов залежало виключно від волевиявлення самого відповідача, будь-яких причин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для звернення до суду із відзивом, які є об'єктивно непереборними, відповідачем не наведено, у зв'язку з чим підстави для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання відзиву на позов відсутні.
Таким чином суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву, а поданий відзив - залишає без розгляду.
За таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:
09.03.2011 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (припинена господарська діяльність__) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку на підставі якої йому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 .
Підписавши цю заяву, відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.
Своїм підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.
За змістом п. 3.1.1.136. Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умов) банк надає послугу гарантованих платежів за господарськими договорами, які укладаються між клієнтами банку. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.
У разі необхідності отримання послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування шляхом заповнення всіх необхідних реквізитів, створює заявку (платіжне доручення) за формою розміщеної в Приват24. Заявка містить в собі реквізити платежу за господарським договором і доручення платника на здійснення банком списання грошових коштів в дату виконання платежу (п. 3.1.1.137. Умов).
Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.138. Умов).
Пунктом 3.1.1.139.2. Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок покриття одержувача грошових коштів. Порядок надання банком кредиту та порядок його погашення платником здійснюється згідно з розділом 3.2.3. Умов.
Відповідно до п. 3.2.3.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці про платіж, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками про платіж з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, рахунки яких відкриті в банку. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки про платіж з датою виконання в майбутньому не можуть бути відкликані позичальником (виключенням є: анулювання платежу за ініціативою одержувача) та в будь-якому разі підлягають виконанню банком згідно умов цього договору.
Пунктом 3.2.3.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці про платіж. Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.
Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці про платіж клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці про платіж, у термі до 30 днів з дати виконання платежу, зазначеному в заявці про платіж.
За користування кредитом в період з дати виконання платежу, зазначеному в заявці про платіж до дати виконання платежу за заявкою клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці про платіж клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки про платіж.
У період з дати виконання платежу за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в строк до 30 днів включно, на 31-й день заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.
Зазначений в цьому пункті термін може бути змінений згідно з пунктами 3.2.3.7.2., 2.3.2., 2.4.1. цього договору.
У разі, якщо в дату виконання платежу або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів, а термін обов'язкового погашення по "кредитному ліміту на поточний рахунок", правовідносини за яким врегульовані розділом 3.2.2. Умов, становить більше 30 днів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості по кредиту за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на поточному рахунку".
Інші істотні умови кредитування наведені в заяві про платіж.
Відповідно до п. 3.2.3.5.2. Умов банк зобов'язується надати шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом заявок про платіж з датою виконання в майбутньому, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах сум, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов'язань передбачених пунктами 3.2.3.6.1., 3.2.3.6.12. цього договору.
Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом заявок про платіж з датою виконання у майбутньому у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.2.3.8.2. та з урахуванням п. 3.2.3.1. цього договору.
У період з 24.10.2013 по 25.03.2014 відповідачем підписано заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання) № 7 від 24.10.2013, №8 від 15.11.2013, №9 від 28.11.2013, №10 від 02.12.20213, №13 від 19.12.2013, №19 від 28.01.2014, №20 від 11.03.2014, №22 від 25.03.2014, які є невід'ємними частинами кредитного договору, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» (Банком) та ФОП ОСОБА_1 (Клієнтом) та які є дорученням Клієнта на договірне списання коштів в оплату за господарським договором.
У заявках на гарантований платіж (доручення на договірне списання) встановлено розмір кредиту, термін повернення кредиту та розмір процентної ставки за кредитом, а саме:
- № 7 від 24.10.2013: розмір кредиту - 7500,00 грн; термін повернення кредиту -30.10.2013; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №8 від 15.11.2013: розмір кредиту - 9100,00 грн; термін повернення кредиту -20.11.2013; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28% річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №9 від 28.11.2013: розмір кредиту - 3395,00 грн; термін повернення кредиту -03.12.2013; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №10 від 02.12.20213: розмір кредиту - 7500,00 грн; термін повернення кредиту -09.12.2013; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №13 від 19.12.2013: розмір кредиту - 20 000,00 грн; термін повернення кредиту -24.12.2013; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №19 від 28.01.2014: розмір кредиту - 20 000,00 грн; термін повернення кредиту -03.02.2014; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №20 від 11.03.2014: розмір кредиту - 20 000,00 грн; термін повернення кредиту -21.03.2014; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних;
- №22 від 25.03.2014: розмір кредиту - 2410,00 грн; термін повернення кредиту -04.04.2014; процентна ставка за кредитом: до дати виконання Гарантованого платежу - 0%річних, протягом 30 днів з дати виконання Гарантованого платежу - 28%річних, при простроченні - після спливу 30-денного строку з дати виконання гарантованого платежу, починаючи з 31-го дня - 56% річних.
Банком здійснено платіж за рахунок кредитних коштів у загальній сумі 89 905,00 грн.
Виписки по рахунках є належними та допустимими доказами щодо надання Банком кредитних коштів відповідачеві, отримання і використання таких коштів відповідачем.
Відповідно до п. 3.2.3.6.1. Умов клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 3.2.3.1. цього договору.
Пунктами 3.2.3.6.2. та 3.2.3.6.3. Умов на позичальника було покладено обов'язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.2.3.9., 3.2.3.10., а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві.
За змістом п. 3.2.3.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16, 3.2.3.6.17., 3.2.3.7.2., 3.2.3.8.1. цього договору клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.
Відповідно до п. 3.2.3.9.2. Умов та ст. 212 ЦК України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16., 3.2.3.6.17., 3.2.3.7.2., 3.2.3.8.1. цього договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.3.2.
Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.3.9.1., 3.2.3.9.2. Умов, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці (п. 3.2.3.9.3. Умов).
Пунктом 3.2.3.9.10. Умов визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (п. 3.2.3.9.11. Умов).
Пунктом 3.2.3.10.1. Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.3.6.2., 3.2.3.9.1. - 3.2.3.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.3.2., 3.2.3.6.3., 3.2.3.6.16., 3.2.3.7.2. цього договору, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.3.6.5., 3.2.3.9.4. - 3.2.3.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
За змістом п. 3.2.3.10.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.3.10.1. - 3.2.3.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане клієнтом.
У пункті 3.2.3.10.7. Умов сторони узгодили, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором становлять 15 років.
Скориставшись кредитними коштами, відповідач своєчасного і повного погашення заборгованості не здійснив.
Станом на 10.10.2023 заборгованість відповідача за Договором становить 88 369,05 грн та складається з: 19996,57 грн заборгованості за кредитом; 58372,48 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на поточну та прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.3.9.1. та 3.2.3.9.2. Умов; 10000.00 грн пені, нарахованої згідно пункту 3.2.3.10.1. Умов.
Позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки внаслідок укладання кредитного договору у вигляді заяви від 09.03.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наявними у матеріалах справи банківськими виписками підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами, однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України суму кредиту повернув не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем обліковується 19 996,57 грн простроченої заборгованості за наданим кредитом, отже позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 58 372,48 грн, суд зазначає наступне.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості відповідача по відсоткам, суд дійшов висновку про те, що вказані розрахунки є арифметично вірними, здійснені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 10 000,00 грн.
У заявках на гарантований платіж, підписаних сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначена відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, позовна давність щодо вимог банку - 15 років, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку та заявки на гарантований платіж, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ “ПриватБанк” в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заявках домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, наданий Банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді покладення на боржника відповідальності у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 996,57 грн заборгованості за кредитом та 58 372,48 грн заборгованості по процентах за користування кредитом.
В решті вимог в частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн пені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 2380,27 грн.
Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) 19 996,57 грн заборгованості за кредитом, 58 372,48 грн заборгованості по процентах за користування кредитом та 2380,27 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор