Іменем України
30 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/255/23(734/4572/23)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032
до відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 16 199,98грн
у межах справи №927/255/23
за заявою боржника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Представники учасників справи не прибули.
У судовому засіданні 30.01.2024 була підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/255/23 за заявою боржника ОСОБА_1 про її неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 06.06.2023 затверджено план реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Сніжнянським МВ УМС України в Донецькій області від 29.06.1996, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в редакції від 10.05.2023, погоджений боржником та схвалений на засіданні зборів кредиторів 17.05.2023; припинено повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни (ІПН НОМЕР_3 , свідоцтво № 190 від 12.02.2013, адреса: АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
28.09.2023 до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №04.02.2022-100001816 від 04.02.2022 у розмірі 16 199,98грн.
Ухвалою суду від 29.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 15.11.2023, зокрема, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд Господарському суду Чернігівської області.
14.12.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №734/4572/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 199,98грн.
Ухвалою суду від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №927/255/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; розгляд справи по суті призначено на 17.01.2024 о 09:00; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті справи.
У судове засідання 17.01.2024 учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 30.01.2024 на 09:00, явка учасників справи визнана обов'язковою, про що в електронні кабінети сторін направлено ухвалу повідомлення від 17.01.2024.
Ухвалою суду від 29.01.2024 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні. що призначене на 30.01.2024, в режимі відеоконференції.
30.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання, що сформовано в Електронному суді 29.01.2024, у якому просить суд розглянути справу без участі представника, зазначає,Є що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судове засідання 17.01.2024 учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.
Додаткових заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідач не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні, відзиву на позов до суду не надіслав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
04.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", укладено кредитний договір №04.02.2022-100001816 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною електронного кредитного договору (надалі - договір).
Відповідно до умов договору позичальнику надається кредит на наступних умовах:
Дата надання/видачі кредиту - 17.02.2022;
Сума кредиту - 12000,00грн;
Строк. на який надається кредит - 28 днів з дати його надання;
Дата повернення кредиту - 03.03.2022;
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом. яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит;
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;
Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку0 на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку;
Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - комісія) - 15% від суми кредиту та дорівнює 1800,00грн. Розраховується шляхом множення суми кредиту (без розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількість періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 8246,34грн, 2 платіж у розмірі 8246,37грн. Комісія сплачується 1 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 1800,00грн.
У Заявці до договору сторони погодили, що проценти сплачуються у терміни встановлені у графіку платежів, який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п.3.1, 3.2, 3.3 договору за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Кредит надається на придбання товарів (робіт послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Кредитодавець надає позичальнику Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у Заявці, яка невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту: фінансовий кредит; строк, на який надається кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.4.1 договору).
Згідно з п. 4.1. договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії - не пізніше термінів, вказаних у Графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до Заявки від 04.02.2022 та чеку про електронний перерахунок від 04.02.2022, кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 12 000,00 грн.
Як зазначає позивач, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконано, у зв'язку з чим станом на 23.02.2022 утворилась заборгованість у розмірі 16 199,98 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 12 000,00 грн, по процентах - 4199,98грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Згідно зі ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
При цьому заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.02.2022 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту від 04.02.2022 №04.02.2022-100001816, графік платежів, що свідчить про набрання чинності договором.
Із змісту договору випливає, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві ту ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, ч незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Закон України "Про електронні довірчі послуги" в редакції станом на 01.01.2022 (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносні, у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України "Про електронну комерцію" в редакції станом на 01.01.2022 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1, 3, 6, 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний догові, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач взяті на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у строк, передбачений договором не виконав.
Станом на 23.02.2022 заборгованість відповідача становить 16 199,98 грн, з якої заборгованість по тілу кредиту 12 000,00грн, по процентах - 4 199,98грн.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу. спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.
За таких обставин, надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Позивачем за подання позовної заяви до суду відповідно до платіжної інструкції від 13.09.2023 сплачено судовий збір у сумі 2 147,20грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2 147,20грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 46, 129, 185, 191, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) 16 199,98грн заборгованості за кредитним договором №04.02.2022-100001816 від 04.02.2022 та 2 147,20грн витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 31.01.2024.
Суддя В.В. Моцьор