23 січня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/473/23
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянув матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-банк", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дубенського Романа Івановича, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 121 308,12 грн, з яких: 85 207,27 грн основна сума боргу (за тілом кредиту); 19 051,51 грн заборгованість за процентами; 11 049,34 грн заборгованість за винагородою, 1 000,00 грн штраф (фіксована складова), 5 000,00 грн штраф (змінна складова).
За участі представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: Дубенський Р.І..
Встановив: Акціонерне товариство "Акцент-банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Дубенського Р.І. про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 121 308,12 грн, з яких: 85 207,27 грн основна сума боргу (за тілом кредиту); 19 051,51 грн заборгованість за процентами; 11 049,34 грн заборгованість за винагородою, 1 000,00 грн штраф (фіксована складова), 5 000,00 грн штраф (змінна складова).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області суду від 14.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/473/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 15 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 15.08.2023 та 22.09.2023 відкладено судове засідання у справі №921/473/23 на 22 вересня 2023 року та 10 жовтня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.10.2023 ухвалено перейти до розгляду даної справи №921/473/23 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі №921/473/23 підготовче засідання на 16 листопада 2023 року о 12 год. 45 хв.; встановлено відповідачу строк - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. ст. 165, 251 ГПК України; встановити позивачу строк - п'ять днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. ст. 166, 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог ст.ст. 167, 251 ГПК України.
22.12 2023 відповідач подав до суду заперечення б/н від 16.10.2023 /вх. №10343/, в яких частково заперечує щодо позовних вимог, вважає згідно графіку погашень тіло кредиту станом на 24.02.2022 складає 85 207,27 грн та враховуючи введений військовий стан в Україні з 24.02.2023 відповідно до Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ штраф та пеня не нараховуються.
Ухвалою суду від 22.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/473/23 до судового розгляду по суті на 18 січня 2024 року.
18.01.2024 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги оголошено перерву та ухвалою від 18.01.2024 повідомлено АТ "Ацент-Банк" що розгляд справи по суті відбудеться 23.01.2024.
Представник позивача в судове засідання 23.01.2024 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Присутній в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимог лише в частині основного боргу (за тілом кредиту).
Суд закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати. У судовому засіданні 23.01.2024 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення відповідача, суд встановив наступне.
29.06.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (надалі - Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Дубенським Романом Івановичем (надалі - Позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір №20.85.0000000943.
Істотні умови кредитування визначені в розділі А кредитного договору.
Вид кредиту - строковий кредит (п. А1 договору).
Ліміт цього договору: у розмірі 100 000,00грн - на фінансування поточної діяльності (п. А2 договору).
Термін повернення кредиту 27 червня 2024 року. Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежу (додаток №1 договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором*((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)*Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 12 квітня 2024 року (п. А3 договору).
У пункті А4 договору зазначено рахунок для обслуговування кредиту UA433077700000029097712366886 (в гривнях) отримувач АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ/ код ІПН 2363601819.
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних (п. А6 договору).
У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п.А.3 цього договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням (п. А7 договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").
Якщо ануітетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (п. А.8 договору).
Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту. (п. А10 договору).
Позичальник сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001 % (нуль цілих нуль сотих) процентів від суми встановленого у п.А2 цього Договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору. Рахунок для сплати винагороди - UA433077700000029097712366886 (п. А11 договору).
Відповідно до п. 1.1 Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього Договору, з лімітом та на цілі, значені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеною у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору (п. 1.2 Договору).
Зобов'язання Позичальника визначені у п. 2.2 кредитного договору, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору.
Відповідно до умов п. 2.3.2 кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; смерті Позичальника; порушення кримінальної відповідальності відносно позичальника; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у п. 2.2.10 цього договору, відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє починальника; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього Договору.
Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього договору-зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При ньому згідно зі ст.212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором; або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за ним договором; або: в) згідно зі ст. 651 ЦКУ, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю викопати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння підмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 5.8. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, Позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
В пункті 6.1 Договору сторони передбачили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
Цей Договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах, зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п. 6.2 договору).
Умовами п. 6.3 Договору визначено, що він може були змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору "Графік погашення", відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 14 числа відповідного місяця включно, починаючи з липня 2021 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 27.06.2024.
На виконання умов кредитного договору, 29.06.2021 позивач перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.18276378.28477.64999 від 29.06.2021.
Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних у сумі 100 000,00 грн виконав повністю.
За твердженням Позивача, не спростованим Відповідачем, осатаній частково виконував договірні зобов'язання.
04.05.2023 АТ "Акцент-Банк" було надіслано на адресу Позичальника вимогу від 04.05.2023, в якій позивач просив погасити поточну заборгованість до 11.05.2023 у розмірі 115 308,12 грн станом на 04.05.2023, яка складається з наступного:
- 85 207,27 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 68,69 грн - залишок заборгованості за поточними процентами;
- 18 982,34 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, нарахованими на залишок простроченої заборгованості за кредитом;
- 11 049,34 грн - залишок заборгованості по комісії.
За даними Позивача, зазначена вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування в справі є обставини, пов'язані з виконанням сторонами зобов'язань за укладеним Кредитним договором №20.85.0000000943 від 29.06.2021, обґрунтованість стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Банківський кредит будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У частинах 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.216-217,230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань, відсутність боргу, контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростовував.
Перевіривши надані докази, суд частково погоджується з Позивачем.
Так, 29.06.2021 сторони уклали кредитний договір №20.85.0000000943, відповідно до якого Позивальнику надано строковий кредит, у розмірі 100 000,00 грн., термін повернення кредиту 27.06.2024, погашення кредиту та процентів здійснюється щомісячно ануїтетними платежами, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
На виконання умов Договору Позивач перерахував Відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером № TR.18276378.28477.64999 від 29.06.2021 на суму 100 000,00 грн.
За твердженням Позивача, не спростованим Відповідачем, останній частково виконав договірні зобов'язання.
Відповідач погашав кредит із затримкою та, в порушення зобов'язань за Кредитним договором, не повернув кредитні кошти, проценти і винагороду, у зв'язку з чим, за розрахунками Позивача, з урахуванням п. А3, А6, А9, А10, А11, 5.8 Договору, у Відповідача виник борг у розмірі 115 308,12 грн, з яких: 85 207,27 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 19 051,51 грн залишок заборгованості за процентами, 11 049,34 грн загальний залишок заборгованості за винагородою. Банк вимагав до 11.05.2023 сплатити наявну заборгованість.
При вирішенні спору, суд враховує позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
На момент розгляду справи доказів відсутності боргу Відповідач не надав.
Щодо нарахування процентів, то право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою ст. 1050 ЦК України. (наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).
Тобто, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що вимога про погашення боргу направлена Банком 04.05.2023, суд вважає, що до стягнення підлягає борг за процентами станом на 03.05.2023 у сумі 19 051,51 грн., відтак, у цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, у пункті 5.8. Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених чим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів. Позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
На підставі вказаного пункту Договору Позивач нарахував 1 000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 5 000,00 грн. штрафу (змінна складова).
Однак, суд бере до уваги, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського Кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 1 000,00 грн. штрафу (фіксована складова) та 5 000,00 грн. штрафу (змінна складова) задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 85 207,27 грн заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), 19 051,51 грн заборгованість за процентами, 11 049,34 грн боргу за винагородою, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дубенського Романа Івановича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 14360080) - 85 207 (вісімдесят п'ять тисяч двісті сім) грн 27 коп. основної суми боргу (за тілом кредиту); 19 051 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят одну) грн 51 коп. заборгованості за процентами; 11 049 (одинадцять тисяч сорок дев'ять) грн 34 коп. заборгованість за винагородою та 2 551 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн 25 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. У решті частині позову відмовити.
4. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 31.01.2024.
Суддя А.М. Сидорук