ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.01.2024Справа № 910/16660/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
до Фізичної особи-підприємця Бурканова Миколи Володимировича
про стягнення 7 368,78 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бурканова Миколи Володимировича про стягнення 7 368,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредиту № 436395-КС-001 від 14.11.2021.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16660/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У прохальній частині позовної заяви позивач заявив клопотання про витребування у АТ "КРЕДОБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 31.10.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 31.10.2023 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб'єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та Фізичною особою-підприємцем Кузуб Віталієм Володимировичем укладений договір про надання кредиту № 436395-КС-001, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
На виконанням умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на банківську карту позичальника.
Однак, в порушення умов договору відповідач лише частково виконав умови договору, сплативши 6 205,67 грн.
За доводами позивача, у відповідача утворилася заборгованість за тілом кредиту у сумі 3 888,38 грн, за простроченими платежами по процентах у сумі 3 480,40 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
14.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Буркановим Миколою Володимировичем (далі - позичальник) укладено договір №431108-КС-001 про надання кредиту (далі - договір), відповідно до п. 1 якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Строк кредиту: 16 тижні; процентна ставка: в день: 1,59830000, фіксована; комісія за надання кредиту: 750,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 5 000,00 грн; термін дії договору: до 06.03.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 12 560,00 грн.
У пункті 2 договору сторони погодили, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Графік платежів визначений сторонами в п. 3 договору.
Позивач на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 436395-КС-001 від 14.11.2021 надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 14.11.2021.
Відповідачем частково сплачено суму заборгованості за кредит та відсотки за користування в загальному розмірі 6 205,67 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 436395-КС-001 від 14.11.2021, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі 7 368,78 грн, що включає:
- заборгованість за тілом кредиту у сумі 3 888,38 грн,
- заборгованість за простроченими платежами по процентах у сумі 3 480,40 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, 14.11.2021 відповідач здійснив вхід до особистого кабінету на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" www.my.bizpozyka.com, використавши свій номер телефону.
14.11.2021 позивачем направлено Фізичній особі-підприємцю Бурканову Миколі Володимировичу пропозицію (оферту) укласти договір № 436395-КС-001 про надання кредиту.
14.11.2021 Фізична особа-підприємець Бурканов Микола Володимирович прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 436395-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача одноразового ідентифікатора G-9868 (направленого відповідачу на номер +380687833824, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Як вбачається з матеріалів справи договір № 436395-КС-001 про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором ідентифікатора G-9868 14.11.2021 10:25:08".
Таким чином, між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою-підприємцем Буркановим Миколою Володимировичем укладено договір № 436395-КС-001 про надання кредиту, що підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору № 436395-КС-001 про надання кредиту позивач надав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.
Як вбачається з договору № 436395-КС-001 від 14.11.2021, останнім днем користування відповідачем кредиту є 06.03.2022.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не повернув суму кредиту у повному обсязі.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів повернення ним тіла кредиту в сумі 3 888,38 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 3 888,38 грн.
Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 3 480,40 грн. При цьому, судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 03.03.2022.
Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по процентам у розмірі 3 480,40 грн.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до Фізичної особи-підприємця Бурканова Миколи Володимировича про стягнення 7 368,78 грн.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Керуючись 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бурканова Миколи Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за кредитом у сумі 3 888,38 грн, заборгованість по процентам у розмірі 4 380,40 грн та судовий збір в сумі 2147,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 31.01.2024.
Суддя О.В. Гулевець