Рішення від 30.01.2024 по справі 910/13193/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2024Справа № 910/13193/23

За позовомПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

доФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 31321,72 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю 31321,72 грн, з яких 20021,58 грн пені, 1468,12 грн 3% річних та 9832,02 грн витрат з урахуванням індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №1-32К від 01.02.2021 в частині оплати поставленої позивачем електричної енергії у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13193/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.

19.09.2023 від Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що нарахування позивачем пені у період з 18.01.2022 по 06.05.2023 суперечить підпункту 4 п.3 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" за змістом якого на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

За твердженнями відповідача, зазначений Закон розповсюджує свою дію на правовідносини сторін, оскільки відповідач є управителем багатоквартирного будинку за адресою: м.Харків, вул.Олімпійська, 10Б, а договір про постачання електричної енергії споживачу №1-32К від 01.02.2021 був укладений з позивачем з метою задоволення потреб непобутових споживачів (електроживлення офісних приміщень) у зазначеному будинку.

Крім того, як вказує відповідач у відзиві на позов, багатоквартирний будинок №10-Б по вул.Олімпійській в м.Харкові зазнав пошкоджень і руйнувань конструктивних елементів будинку внаслідок влучання снаряду під час ворожого обстрілу російської федерації 07.09.2022, що стало причиною несвоєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію, яка споживалася саме в офісних приміщеннях, які були пошкоджені внаслідок воєнної агресії російської федерації, а отже у відповідача відсутня вина у простроченні виконання основного зобов'язання.

25.09.2023 від Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

Справу розглянуто в розумні строки, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та постійні сигнали повітряної тривоги в місті Києві, що впливає на особливості роботи Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" з 01.01.2019 постачальником електричної енергії та універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1268 від 26.10.2018 є Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п.3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила) (у редакції, яка була чинна станом на дату укладення договору) укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до п.3.2.9 Правил споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору постачання електричної енергії споживачу. Така комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору.

Публічний договір про постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному веб-сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

01.02.2021 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", як постачальником, та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю, як споживачем, на підставі поданої відповідачем заяви-приєднання від 01.02.2021, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №1-32К (договір), в п.1.1 якого визначено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником елексричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору.

Згідно з п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 5.8 Договору постачання розрахунковим період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

За умовами п.5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п.5.8 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно п.5.10 договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу електричної енергії.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п.13.1 договору).

У комерційній пропозиції №1 Ф-П (комерційна пропозиція №1 Ф-П), що є додатком №2 від 01.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1-32К від 01.02.2021 сторони погодили, зокрема, ціни на електричну енергію; територію, на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію тощо.

Відповідно до п.4 комерційної пропозиції №1 Ф-П (додаток №2 до договору) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Також п.5 комерційної пропозиції №1 Ф-П (додаток №2 до договору) встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно п.8 комерційної пропозиції №1 Ф-П (додаток №2 до договору) у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (п.13 комерційної пропозиції №1 Ф-П (додаток №2 до договору).

01.01.2023 між сторонами було погоджено комерційну пропозицію №1/23 Ф-П (комерційна пропозиція №1/23 Ф-П), що є додатком №2 від 01.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №1-32К від 01.02.2021, і зокрема, ціни на електричну енергію; територію, на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію тощо.

Відповідно до п.4 комерційної пропозиції №1/23 Ф-П (додаток №2 до договору) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Також п.5 комерційної пропозиції №1/23 Ф-П (додаток №2 до договору) встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно п.8 комерційної пропозиції №1/23 Ф-П (додаток №2 до договору) у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 даної комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (п.13 комерційної пропозиції №1/23 Ф-П (додаток №2 до договору)).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 18.01.2022 по 06.05.2023, нараховану на заборгованість з оплати спожитої у період з грудня 2021 року по березень 2023 року електричної енергії; 3% річних, нараховані з 15.02.2022 по 06.05.2023 на суму боргу з оплати спожитої електричної енергії у період з січня 2022 року по березень 2023 року; інфляційні втрати за період з березня 2022 року по квітень 2023 року, нараховані на суму боргу з оплати електричної енергії, спожитої з грудня 2021 року по січень 2023 року.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання та належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1-32К від 01.02.2021 надав акти приймання-передачі електричної енергії за період з грудня 2021 року по травень 2023 року, а саме: за грудень 2021 року на суму 44098,75 грн, за січень 2022 року на суму 50190,48 грн; за лютий 2022 року на суму 32428,26 грн; за березень 2022 року на суму 20889,52 грн; за квітень 2022 року на суму 12069,96 грн; за травень 2022 року на суму 10327,14 грн; за червень 2022 року на суму 8940,23 грн; за липень 2022 року на суму 25715,89 грн; за серпень 2022 року на суму 28105,85 грн; за вересень 2022 року на суму 21198,34 грн; за жовтень 2022 року на суму 38009,62 грн; за листопад 2022 року на суму 30519,40 грн; за грудень 2022 року на суму 37573,42 грн; за січень 2023 року 49806,47 грн; за лютий 2023 року на суму 35341,76 грн; за березень 2023 року на суму 27565,31 грн; за квітень 2023 на суму 30475,85 грн; за травень 2023 року на суму 19714,67 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи щомісячні рахунки за спожиту електричну енергію за вказаний період та докази надсилання рахунків та актів на адресу відповідача.

Як вже вказувалося судом, умови договору та комерційних пропозицій до нього встановлюють, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений відповідачем протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

За твердженнями Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", які з боку відповідача не заперечувалися, відповідач здійснив оплату вартості спожитої електричної енергії в повному обсязі, станом на 01.06.2023 заборгованість за поставлену електричну енергію відсутня, однак зазначена оплата здійснювалася відповідачем із порушенням строку, визначеного договором, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Отже, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежно (з простроченням) виконувались грошові зобов'язання з оплати поставленої позивачем згідно договору у період з грудня 2021 року по березень 2023 року електричної енергії.

Заперечуючи проти позову Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, зазначає, що такі форс-мажорі обставини, як воєнний стан та непередбачувані витрати у вигляді ліквідації наслідків влучання снаряду військ російської федерації у багатоквартирний будинок за адресою: м.Харків, вул.Олімпійська, 10Б, управителем якого є відповідач призвело до заборгованості перед Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" по оплаті електричної енергії, яку споживали непобутові споживачі (офісні приміщення) у зазначеному будинку. На підтвердження наявності обставин непереборної сили відповідачем надано лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, звернення відповідача на адресу Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради, листи зазначеного департаменту на адресу відповідача щодо співфінансування усунення наслідків збройної агресії російської федерації та платіжні інструкції відповідача щодо співфінансування поточного ремонту по усуненню аварій на загальну суму 49500,00 грн.

Суд зазначає, що воєнний стан та військова агресія російської федерації проти України в рівній мірі має негативний влив на господарську діяльність сторін, в той час як відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено ст.44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тотожні приписи містяться в ст.617 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач допустив неналежне виконання договірних зобов'язань щодо оплати поставленої енергії (прострочив) за договором ще до запровадження в Україні воєнного стану, а відтак наведені ним обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1468,12 грн, які нараховані з 15.02.2022 по 06.05.2023 на суму боргу з оплати спожитої електричної енергії у період з січня 2022 року по березень 2023 року та інфляційних втрат у розмірі 9832,02 грн, за період з березня 2022 року по квітень 2023 року, нараховані на суму боргу з оплати електричної енергії, спожитої з грудня 2021 року по січень 2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу відповідача, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, а також у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №910/9723/22, від 17.10.2023 у справі №910/19817/21, від 19.10.2023 у справі №910/962/22, тобто є усталеною правовою позицією касаційного суду.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Як визначено у абз.1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку з оплати поставленої електричної енергії не виконував, систематично допускаючи прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, за відсутності жодних заперечень відповідача з приводу правильності такого розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1468,12 грн та інфляційних втрат у розмірі 9832,02 грн є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 20021,58 грн, нарахованої за період з 18.01.2022 по 06.05.2023 на заборгованість з оплати спожитої у період з грудня 2021 року по березень 2023 року електричної енергії, суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За приписами ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.8 договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно п.8 комерційних пропозиції №1 Ф-П та 1/23 Ф-П до договору у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п.5 даних комерційних пропозицій постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Із ч.5 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що постачання електричної енергії є видом житлово-комунальних послуг і на ці правовідносини розповсюджується вказаний Закон, який є спеціальним нормативно-правовим актом до спірних правовідносин.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Проте відповідно до підпункту 4 п.3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", що набрав чинності 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 з 12.03.2020 та продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30.06.2023.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 20021,58 грн, нарахованої за період з 18.01.2022 по 06.05.2023 на суму основного боргу за кожним спірним місяцем надання послуг, згідно наданого позивачем розрахунку є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м.Київ, вул.Провіантська, буд. 3, ідентифікаційний код 14073675) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, місто Харків, вул.Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код 42206328) 3% річних у розмірі 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 9832 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 32 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова

Попередній документ
116669662
Наступний документ
116669664
Інформація про рішення:
№ рішення: 116669663
№ справи: 910/13193/23
Дата рішення: 30.01.2024
Дата публікації: 02.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (07.03.2024)
Дата надходження: 21.08.2023
Предмет позову: про стягнення 31321,72 грн.