ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.01.2024Справа № 910/2303/23
За скаргою Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК"
на дії приватного виконавця
У справі № 910/2303/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича
до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД "ДІАМАНТ-13"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Гумега О.В.
секретар судового засідання
Репкіна Ю.Є.
Представники:
від скаржника (боржника, відповідача): Герасько М.Г.
від стягувача (позивача): Гера Р.Ю.
від третьої особи: не з'явились
від суб'єкта оскарження: Коваль Р.О., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/2303/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича (далі - позивач, ФОП Ратушняк Ю.О.) до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" (далі - відповідач, ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД "ДІАМАНТ-13" (далі - третя особа, ТОВ "ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД "ДІАМАНТ-13"), про витребування у ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" рухомого майна, що належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Ю.О., а саме: Дизель-генератор APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/2303/23 позов задоволено повністю. Витребувано у Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" рухоме майно, що належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Юрію Олександровичу, а саме: Дизель-генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" на користь Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича 4 303,65 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 заяву Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича про розподіл судових витрат № 65/23-Р від 22.05.2023 у справі № 910/2303/23 задоволено. Стягнуто Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" на користь Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/2303/23 - без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/2303/23 - без змін.
06.11.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача (засобами електронного зв'язку) надійшла заява про видачу судових наказів.
Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПРАТ "Завод Супутник" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 910/2303/23.
Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод Супутник" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 за заявою фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича про розподіл судових витрат у справі № 910/2303/23.
07.12.2023 матеріали справи № 910/2303/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.
07.12.2023 Господарським судом міста Києва видано накази у справі № 910/2303/23.
08.12.2023 через відділ діловодства суду супровідними листами Верховного Суду № 28-16/910/2303/23/970/23203, № 28-16/910/2303/23/972/23203 від 30.11.2023 надійшли документи для приєднання до матеріалів справи № 910/2303/23.
03.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача (далі - боржник, скаржник) надійшла скарга на дії приватного виконавця від 27.12.2023, направлена до суду засобами поштового зв'язку 29.12.2023 (далі - скарга).
У якості додатку до скарги на дії приватного виконавця у справі № 910/2303/23 додано заяву представника відповідача про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2024 призначено розгляд скарги ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця у справі № 910/2303/23 у судовому засіданні 29.01.2024 о 14:20 год. Також, даною ухвалою суду задоволено заяву представника відповідача - ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вирішено проведення судових засідань у справі № 910/2303/23 з розгляду скарги здійснювати за участі представника відповідача - ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/).
15.01.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача (стягувача) надійшли письмові пояснення щодо скарги на дії приватного виконавця від 27.12.2023, відповідно до яких стягувач вважає, що дана скарга не підлягає задоволенню, оскільки боржником не наведено належних та допустимих доказів щодо наявності порушень під час виконання приватним виконавцем рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023, тому просив відмовити у задоволенні скарги повністю.
16.01.2024 у КП "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстровані заперечення на скаргу на дії приватного виконавця, сформовані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Фесик Марією Олексіївною в системі "Електронний суд" 15.01.2024. Відповідно до наведених заперечень приватний виконавець вважає, що боржником не доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо неправомірності оскаржуваних постанов приватного виконавця Фесик М.О., оскаржувані постанови та акти винесені у виконавчому провадженні НОМЕР_4 відповідно до положень чинного законодавства України, відтак не підлягають скасуванню, тому приватний виконавець просила відмовити у задоволенні скарги повністю.
17.01.2024 через відділ діловодства суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. надійшли постанови від 25.12.2023, винесені при примусовому виконання наказів Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 (ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6).
22.01.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача (скаржника) надійшла заява про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи, а саме: копії пояснень охоронців, фотографії з камер відеоспостереження, що розташовані на території ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", від 22.12.2023, копію виписки з рахунку ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" за 25.12.2023, копію виписки з рахунку ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" за 28.12.2023 копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 22.12.2023.
У судове засідання, призначене на 29.01.2024, з'явились представники відповідача (боржника, скаржника), позивача (стягувача), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. та представник приватного виконавця.
Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 29.01.2024, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання третя особа була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Зважаючи на наведене, неявка представника третьої особи у судове засідання 29.01.2024 не перешкоджає розгляду скарги.
У судовому засіданні 29.01.2024 суд задовольнив заяву скаржника про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи, яка надійшла через відділ діловодства суду 22.01.2024. Подані скаржником докази долучено до матеріалів справи.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні 29.01.2024 повністю підтримав скаргу ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця.
Представник позивача у судовому засіданні 29.01.2024 проти задоволення скарги ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця заперечував повністю.
Приватний виконавець у судовому засіданні 29.01.2024 заперечувала повністю проти задоволення скарги ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця.
Розглянувши скаргу ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", заслухавши пояснення представників відповідача (скаржника), позивача та приватного виконавця, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва
Скаржник - ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця від 27.12.2023 (далі - скарга), відповідно до якої просить суд:
1. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни від 21.12.2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 року № 910/2303/23 про витребування у Приватного акціонерного товариства «ЗАВОД СУПУТНИК» (Україна, 04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; ідентифікаційний код 029703000) рухомого майна, що належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Юрію Олександровичу ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), а саме: Дизель-генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
2. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо недоведення до відома боржника - Приватного акціонерного товариства «ЗАВОД СУПУТНИК», - постанови від 21.12.2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7.
3. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо недоведення до відома боржника - Приватного акціонерного товариства «ЗАВОД СУПУТНИК», - інформації про місце та час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 року № 910/2303/23 про витребування у Приватного акціонерного товариства «ЗАВОД СУПУТНИК рухомого майна, що належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Юрію Олександровичу, а саме: Дизель- генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР- легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
4. Визнати неправомірним та скасувати Акт вилучення та передачі майна стягувачу від 22.12.2023 року, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик Марією Олексіївною.
5. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни про виправлення помилки у процесуальному документі від 22.12.2023 року, винесену у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_7, якою були внесені виправлення до Акту про вилучення та передачу майна стягувану від 22.12.2023 року, а саме: виключені слова «що належить боржнику».
6. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо вилучення та передачі майна стягувачу у відсутність представника Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник».
7. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо вилучення та передачі майна стягувачу у відсутність стягувача - Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича та у відсутність понятих.
8. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо нескладання Акту про вилучення та передачу майна стягувачу під час безпосереднього проведення виконавчих дій, а також бездіяльність щодо ненадання примірника Акту про вилучення та передачу майна стягувачу Приватному акціонерному товариству «Завод Супутник».
9. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо залучення до участі у проведенні виконавчих дій сторонніх осіб, які не є сторонами виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7.
10. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни щодо нездійснення контролю за діями осіб, які були незаконно залучені приватним виконавцем до проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_7.
11. Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни від 25.12.2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_7.
12. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марію Олексіївну повернути Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Юрію Олександровичу судовий наказ від 07.12.2023 року, виданий по справі № 910/2303/23, на підставі п. 4 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винести відповідну постанову.
13. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марію Олексіївну повернути Приватному акціонерному товариству «Завод Супутник» майно, що було вилучене у нього на підставі Акту вилучення майна та передання стягувачу від 22.12.2023 року, в ході вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_7.
В обгрунтування скарги скаржник зазначив:
- 22.12.2023 приблизно о 06:00 годині ранку на територію ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" в супроводі десяти невідомих осіб, які приховували свої обличчя під масками, незаконно проникла особа, яка представилась приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Фесик Марією Олексіївною;
- за результатами виконавчих дій Фесик М.О. не було складено жодних актів про передачу стягувачу вилученого майна, не було повідомлено, яке саме майно вилучалось, вилучення проводилось без присутності уповноважених осіб ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", а також у відсутність понятих;
- 26.12.2023 представник ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_7 та з'ясував, що приватний виконавець рекомендованим листом 21.12.2023 року направила на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла на адресу останнього лише 25.12.2023 року, а отримана була 26.12.2023 року;
- скаржник стверджує, що приватним виконавцем не було дотримано встановленого Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) обов'язку щодо доведення до відома сторони виконавчого провадження змісту постанови про відкриття виконавчого провадження, чим було порушено право ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" брати участь в проведенні виконавчих дій, згідно Закону така участь була обов'язковою;
- крім того, в порушення Закону та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5) (далі - Інструкція), примусове виконання рішення проводилось виконавцем без участі стягувача та представників боржника, а також у відсутність двох понятих, що підтверджується записами з камер відеоспостереження;
- за результатами проведення виконавчих дій приватним виконавцем не було складено та не було надано для підпису сторонам виконавчого провадження акт передачі з описом вилученого для передачі стягувачу майна, також примірник акту не залишався боржнику;
- скаржник стверджує, що наявний в матеріалах виконавчого провадження Акт вилучення майна та передачі його стягувачу, містить недостовірну інформацію щодо присутності під час проведення виконавчих дій стягувача або його представника, а також понятих;
- скаржник вважає, що приватний виконавець, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 37 Закону та пунктом 23 розділу VIII Інструкції, зобов'язана була повернути виконавчий документ стягувачу, про що винести відповідну постанову, чого не було зроблено;
- постановою від 22.12.2023 про виправлення помилки у процесуальному документі приватний виконавець внесла виправлення до Акту вилучення та передачі майна стягувачу, тоді як жодною нормою Закону не передбачено право приватного виконавця вносити своєю постановою зміни до Акту вилучення та передачі майна стягувачу;
- приватним виконавцем було залучено до проведення виконавчих дій осіб, які не мають відношення до правоохоронних органів, за відсутності будь-яких підстав, які б свідчили про наявність якоїсь небезпеки для життя та здоров'я приватного виконавця або учасників виконавчого провадження;
- виконавче провадження було відкрите 21.12.2023 року, в той час як виконавчі дії почали проводитись вже вранці 22.12.2023 року, що свідчить про недотримання приватним виконавцем вимоги щодо направлення правоохоронним органам постанови про їх залучення до виконавчих дій не пізніше, ніж за 3 дні до запланованих заходів;
- частину майна, яке було вилучене у боржника на користь стягувача, неможливо однозначно ідентифікувати як майно, яке належить стягувачу, у зв'язку з чим скаржник вважає, що приватний виконавець повинна була повернути судовий наказ стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 статті 37 Закону.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих (ч. 1). Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна (ч. 2). Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті (ч. 3).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення; виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5).
Згідно з абз. 1, 3 ч. 1, 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч. 1). Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку (ч. 6).
Частиною 1 статті 29 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.
Порядок передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, визначено статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження". Частиною 1 цієї статті визначено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п. 6 розділу І Інструкції).
Пунктом 8 розділу І Інструкції визначено:
Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.
У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.
У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.
Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.
Відповідно до п. 23 розділу IIIV Інструкції, передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження. У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин.
Відповідно до п. 24 розділу IIIV Інструкції виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті.
Згідно з приписами абз. 3 ч. 3 с. 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі № 910/2303/23 набрало законної сили 16.10.2023.
На виконання вказаного судового рішення Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/2303/23 від 07.12.2023 про витребування у ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" рухомого майна, що належить на праві приватної власності Фізичній особі-підприємцю Ратушняку Юрію Олександровичу, а саме: Дизель-генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та Загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
21.12.2023 за заявою Фізичної особи-підприємця Ратушняка Юрія Олександровича приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна (далі - приватний виконавець) відкрила виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 від 07.12.2023, про що винесла постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № НОМЕР_7).
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 (ВП № НОМЕР_7) приватний виконавець направила у день винесення цієї постанови стягувачу та боржнику за адресами останніх, зазначеними у виконавчому документі, рекомендованим листом, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим реєстром відправлень від 21.12.2023, фіскальними чеками № 0600071940095 від 21.12.2023, № 0600071936144 від 21.12.2023 та роздруківкою відомостей з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта".
Отже, боржник у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 був належним чином повідомлений про початок здійснення виконавчого провадження, постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 направлено боржнику з дотриманням вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з чинним законодавством України дата повідомлення про початок примусового виконання рішень не пов'язується з датою отримання боржником такого повідомлення. Отже, зауваження скаржника про те, що направлена приватним виконавцем рекомендованим листом 21.12.2023 на адресу боржника постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу останнього 25.12.2023, а отримана була ним лише 26.12.2023, жодним чином не свідчать про порушення приватним виконавцем прав боржника.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з повідомленням стягувачем приватному виконавцю інформації щодо місцезнаходження майна, витребуваного у боржника згідно наказу Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 від 07.12.2023, а саме: дизель-генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та загального причіпу ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , приватний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2023 зазначила час та місце примусового виконання рішення (06:00 год, 22.12.2023 року за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82А), а також попередила стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин.
Крім того, з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення у справі № 910/2303/23, керуючись ст. 13, 18, 53 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець винесла вимогу № 18605 від 21.12.2023, адресовану будь-якій фізичній або юридичній особі, яка відповідає за зберігання та/або користування рухомим майном за виконавчим документом № 910/2303/23, якою зобов'язувала надати приватному виконавцю доступ до рухомого майна, а саме: дизель-генератора APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та загального причіпу ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .
22.12.2023 приватним виконавцем були проведені виконавчі дії щодо вилучення у боржника та передачі стягувачу майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_7, про що приватним виконавцем складено Акт вилучення та передачі майна від 22.12.2023. Відповідні виконавчі дії здійснено приватним виконавцем відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження", на виконання повноважень приватного виконавця, визначених цим законом, з метою забезпечення реального виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили.
Твердження скаржника про те, що про проведення виконавчих дій скаржника (боржника) належним чином не було повідомлено, що виконавчі дії проводились виконавцем без участі боржника або його представника, без участі стягувача або його представника та за відсутності двох понятих, судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке.
Судом вище встановлено, що боржник був повідомлений про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7, а також про час та місце примусового виконання рішення суду.
Суд зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" вчинення виконавчих дій не ставиться у залежність від дати отримання боржником повідомлення про початок примусового виконання рішення суду.
Крім того, суд звертає увагу, що з моменту набрання рішенням суду у справі № 910/2303/23 законної сили (16.10.2023) та безпосереднім його виконанням у виконавчому провадженні (22.12.2023) минуло понад два місяці, а отже боржник, представник якого був присутнім у судовому засіданні 16.10.2023 під час ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суді від 16.10.2023, був достеменно обізнаний про набрання рішенням суду законної сили та необхідність його виконання, проте протягом тривалого часу не вчинив жодних дій на добровільне виконання рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.
Пунктом 25 розділу IIIV Інструкції встановлено, що у разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.
Відповідно до вищенаведених положень Інструкції та Закону України "Про виконавче провадження", 22.12.2023 приватним виконавцем разом із стягувачем Ратушняком Ю.О. , у присутності 2 понятих ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено перебування майна, зазначеного у наказі Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 від 07.12.2023, а саме: дизель-генератор APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті та загальний причіп ПР-легковий-В, марки ПГМФ, модель 8904-02, номер кузова НОМЕР_1 , зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Вказана інформація про причіп, яка вирізняє його і є індивідуальною ознакою, безпосередньо вказана на причіпі, а дизель-генератор APD70A у шумопоглинаючому всепогодньому капоті прикручено до даного причіпу, що підтверджується наявними в матеріалах справи фото причіпа та дизель-генератора.
Під час вчинення виконавчих дій 22.12.2023 приватним виконавцем було складено Акт вилучення та передачі майна стягувачу, який підписано стягувачем Ратушняком Юрієм Олександровичем , понятими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та приватним виконавцем Фесик М.О.
Доводи скаржника про те, що виконавчі дії проводились приватним виконавцем без участі стягувача та за відсутності двох понятих, спростовуються вищенаведеним Актом вилучення та передачі майна стягувачу від 22.12.2023, у якому зафіксовано, що вилучення та передача майна стягувачу проводились у присутності двох понятих, які (стягувач та поняті) підписали наведений акт. Разом з цим, досліджені в судовому засіданні 29.01.2023 відеозаписи з камер відеоспостереження не підтверджують, що виконавчі дії проводились приватним виконавцем без участі стягувача та за відсутності двох понятих.
Відповідно до вимог п. 24 розділу IIIV Інструкції, примірники Акту вилучення та передачі майна стягувачу від 22.12.2023 залишено в матеріалах виконавчого провадження, вручено стягувачу під підпис, направлено боржнику рекомендованим листом за номером поштового відправлення №0600072239030. Направлення зазначеного акту боржнику та його отримання останнім підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим реєстром відправлень від 22.12.2023, фіскальними чеками від 22.12.2023 та роздруківкою відомостей з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта".
Крім того, з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) вбачається, що приватним виконавцем того ж дня - 22.12.2023 додано скан Акту вилучення та передачі майна стягувачу в АСВП з метою надання доступу сторін до всіх матеріалів виконавчого провадження за ідентифікатором доступу без обмежень та цілодобово.
22.12.2023 приватним виконавцем постановлено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі. Згідно наведеної постанови вбачається, що при формуванні в АСВП Акту вилучення та передачі майна стягувачу, неможливо було здійснити його редагування, що в свою чергу призвело до внесення в документ "Акт про вилучення та передачу майна стягувачу" зайвих слів, у зв'язку з чим приватний виконавець постановила: "внести виправлення до документу "Акт про вилучення та передачу майна стягувачу" від 22.12.2023 а саме: вилучити з акту вилучення та передачі майна стягувача слова: "що належить боржнику:".
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується направлення боржникові рекомендованим листом за номером поштового відправлення №0600072238602 постанови про виправлення помилки у процесуальному документі від 22.12.2023.
Суд відзначає, що виправлення помилки у Акті про вилучення та передачу майна стягувачу є правомірним та було вчинено приватним виконавцем відповідно до приписів ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження". У свою чергу, твердження скаржника про те, що нормами Закону не передбачено право приватного виконавця вносити своєю постановою зміни до Акту вилучення та передачі майна стягувачу, судом відхиляються як безпідставні.
Порядок залучення працівників поліції під час вчинення виконавчих дій регулюється частиною 2 ст. 14, ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", положеннями Наказу № 64/261/5 від 30.01.2018 "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Порядок).
Розділ ІV зазначеного Порядку передбачає порядок взаємодії поліцейських з державними, приватними виконавцями при проведенні виконавчих дій.
Відповідно до частини 1 розділу ІV Порядку поліцейські залучаються державними, приватними виконавцями для забезпечення публічної безпеки і порядку, запобігання, припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних, приватних виконавців, фізичних осіб, що виникли при проведенні виконавчих дій у випадках:
примусового проникнення виконавця до житла чи іншого володіння фізичної особи;
виконання постанови державного, приватного виконавця про розшук транспортного засобу боржника;
примусового виселення боржника;
примусового вселення стягувача;
усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом).
Отже, у наведеному переліку випадків обов'язкового залучення поліцейських відсутній випадок вилучення та передача майна у порядку ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас, абз. 2 ч. 4 Порядку передбачено, що у разі виникнення потреби у негайному залученні поліцейських у зв'язку із загрозою життю і здоров'ю державного, приватного виконавця, фізичних осіб під час проведення виконавчої дії таке залучення здійснюється шляхом звернення до чергової частини органу (підрозділу) поліції.
Згідно пояснень, наданих у запереченнях на скаргу, приватний виконавець Фесик М.О. зазначила, що оскільки була відсутня загроза життю та здоров'ю в момент вчинення виконавчих дій, вона не зверталася до органів поліції в момент вчинення спірних виконавчих дій.
Посилання скаржника на обов'язок виконавця винесення постанови про залучення працівників поліції є безпідставним, оскільки винесення даної постанови є не обов'язком, а правом виконавця при виконанні рішень.
З огляду на наведене, твердження скаржника про недотримання приватним виконавцем вимог щодо направлення правоохоронним органам постанови про їх залучення до виконавчих дій не пізніше, ніж за 3 дні до запланованих заходів, судом відхиляються як безпідставні.
Твердження скаржника про те, що приватним виконавцем було залучено до проведення виконавчих дій осіб, які не мають відношення до правоохоронних органів, судом відхиляються як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
У судовому засіданні 29.01.2024 судом досліджені відеозаписи з камер відеоспостереження, надані скаржником у якості доказів того, що "виконавцем було залучено до виконання рішення невідомих осіб, які не мали відношення до правоохоронних органів, обличчя яких були приховані масками та капюшонами, які, не представляючись, увірвались на територію Товариства, незаконно позбавили волі охоронців, відібрали в них телефон … та незаконно утримували їх протягом усього часу перебування приватного виконавця Фесик М.О. на території Товариства". Судом встановлено, що досліджені відеозаписи не містять відомостей щодо неправомірної поведінки приватного виконавця при проведенні виконавчих дій та відомостей щодо позбавлення волі та утримання проти їх бажання охоронців, відібрання у них телефонів.
З огляду на наведене, відеозаписи та фотографії з камер відеоспостереження, надані скаржником жодним чином не підтверджують незаконності дій та рішень приватного виконавця при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_7.
Інші, надані скаржником докази, а саме "пояснення охоронців" у вигляді пояснювальних записок, виписки з рахунку ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", заява про вчинення кримінального правопорушення, також не приймаються судом у якості належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, повідомлених скаржником у скарзі на дії приватного виконавця, з огляду на таке.
Суд звертає увагу, що долучені скаржником до матеріалів справи пояснювальні записки не містять відомостей про осіб, які їх підписали, а саме не зазначено: повне ім'я та по батькові, місце проживання (перебування) та місце роботи, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності) тощо.
Водночас, згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч. 1 ст. 87 ГПК України). Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ст. 88 ГПК України).
Надані скаржником виписки з рахунку ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК", які містять відомості про стягнення з ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на користь приватного виконавця Фесик М.О. коштів за ВП № НОМЕР_5, ВП № 73691752, жодним чином не підтверджують незаконності дій та рішень приватного виконавця при вчиненні виконавчих дій в оскаржуваному ВП № НОМЕР_7.
Крім того, сама по собі заява про вчинення кримінального правопорушення від 22.12.2023, подана ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, не підтверджує вчинення приватним виконавцем кримінального правопорушення, не підтверджує незаконність дій та рішень приватного виконавця при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_7.
25.12.2023 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_7 на підставі п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з наказом Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 від 07.12.2023 року у справі №910/2303/23.
Отже, зважаючи на наведені норми Закону України "Про виконавче провадження" та оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що приватний виконавець при виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 від 07.12.2023 року у справі №910/2303/23 діяв виключно в межах наданих йому повноважень, відповідно до чинного законодавства України і право скаржника (боржника) не було порушено.
Натомість скаржником не доведено протиправність рішень, дій та бездіяльності приватного виконавця при виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/2303/23 від 07.12.2023 року у справі №910/2303/23 у виконавчому провадженні № НОМЕР_7.
В матеріалах справи відсутні докази того, що стягувач перешкоджав проведенню виконавчих дій, а відтак вимога скаржника про зобов'язання приватного виконавця повернути стягувачу судовий наказ від 07.12.2023 у справі № 910/2303/23, на підставі п. 4 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винести відповідну постанову, судом відхиляється як безпідставна.
Вимога скаржника про зобов'язання приватного виконавця повернути боржнику майно, що було вилучене у нього на підставі Акту вилучення майна та передання стягувачу від 22.12.2023 року, в ході вчинення виконавчих дій, не грунтується на нормах чинного законодавства, наразі факт правомірності вилучення цього майна підтверджується судовим рішенням у справі № 910/2303/23, яке набрало законної сили, та в силу приписів п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України є обов'язковим для виконання.
Згідно з частиною 1 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Частиною 3 наведеної статті ГПК України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 343 ГПК України).
Отже, за результатами розгляду скарги ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця, доводи скаржника визнаються судом необґрунтованими, не підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ПРАТ "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у справі № №910/2303/23 у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 232- 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД СУПУТНИК" на дії приватного виконавця від 27.12.2023 у справі № 910/2303/23 у повному обсязі.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.01.2024.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Оксана ГУМЕГА