ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2024Справа № 910/8348/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Борисовича
про стягнення 40220,49 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Борисовича про стягнення за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 № 3188 заборгованості з орендної плати в розмірі 4663,89 грн., доплати за нецільове використання об'єкта оренди в розмірі 13551,71 грн., заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 11670,67 грн., пені в розмірі 6398,75 грн., інфляційних втрат у сумі 2889,15 грн., трьох процентів річних у сумі 639,77 грн., штрафу 3 % у сумі 406,55 грн. Також позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 заяву фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Борисовича про зупинення провадження у справі № 910/8348/23 задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/8348/23 до припинення перебування Бабич Дмитра Борисовича у складі Збройних Сил України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 задоволено клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про поновлення провадження у справі, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвали суду у справі направлялися, зокрема, відповідачу на адресу місця реєстрації, вручення яких підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями із відмітками про вручення. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.01.2020 між позивачем (підприємство-балансоутримувач), відповідачем (орендар) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3188, за умовами якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від « 05» листопада 2019 року № 44/179 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - ОБ'ЄКТ, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 42-Б для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (20,00 кв. м) та перукарні (102,60 кв. м).
Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток № 1) становить без ПДВ: 45 гривень 18 копійок за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року - 5 538.98 грн. Крім того, орендар відшкодовує підприємству-балансоутримувачу щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди з ПДВ. Розмір відшкодування витрат, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, змінюється з вимогою підприємства-балансоутримувача в односторонньому порядку у випадку змін розмірів цього податку згідно з чинним законодавством України, про що орендарю повідомляється письмово.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.2 договору).
Згідно з пунктом 3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
У пункті 3.7 договору погоджено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Пунктом 8.5. договору погоджено, що в разі виявлення факту використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням, орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки, проведеної згідно з пунктом 17.1 Положення.
Відповідно до пункту 9.1 договору останній є укладеним із моменту підписання його сторонами і діє з 31.01.2020 до 29.01.2023, крім випадку, встановленого п. 9.9 договору.
Факт передачі в оренду нежитлового приміщення підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 13.02.2020 року.
25.06.2020 сторонами укладено договір № 1 про внесення змін до договору від 31.01.2020 № 3188, яким внесені зміни, зокрема, до пункту 3.1 договору щодо розміру орендної плати: 45 грн. 74 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2020 року - 5607,50 грн.
Згідно з розрахунком орендної плати (додаток до договору) розмір місячної орендної плати з урахуванням індексів інфляції становить 5607,50 грн. (без ПДВ).
У період з січня 2022 року по травня 2022 року відповідачу виставлялися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо орендної плати, доказів оплати якої у повному обсязі матеріали справи не містять.
19.05.2022 відповідач звернувся до позивача з заявою від 17.05.2022 № 02 щодо звільнення від сплати орендної плати за договором від 31.01.2020 № 3188 на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення.
Із матеріалів справи слідує, що за період січень-лютий 2022 року за відповідачем утворилась заборгованість (з урахуванням часткової оплати) з орендної плати в розмірі 4663,89 грн., зокрема, за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2022 № 105 на суму 3890,17 грн., від 28.02.2022 № 451 на суму 3940,74 грн.
Також, за відповідачем із урахуванням часткових оплат утворилась заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 11670,67 грн. за період лютий 2022 року, червень 2022 року - березень 2023 року. Відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) направлялися відповідачу за весь спірний період.
Одночасно позивачем нараховано доплату за нецільове використання об'єкта оренди за період з 11.11.2021 до 23.02.2022 у розмірі 13551,71 грн. на підставі пункту 8.5 договору відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2022 № 1044 та коригувального акту від 16.06.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022 року.
11.11.2021 представниками позивача та орендодавця здійснено огляд орендованих площ та встановлено факт нецільового використання відповідачем об'єкта оренди - облаштовано швейну майстерню, про що складено відповідний акт огляду орендованих приміщень від 11.11.2021 року.
За результатами проведеного огляду відповідачу надіслано письмовий припис від 17.11.2021 № 28АУ/06/1у/1/4847 щодо усунення порушення умов договору.
У подальшому, 23.02.2022 за результатами огляду орендованих приміщень представниками орендодавця та позивача складено акт огляду орендованих приміщень від 23.02.2022 та повторно встановлено факт нецільового використання відповідачем об'єкта оренди.
За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача з орендної плати за договором від 31.01.2020 № 3188 за період січень-лютий 2022 року становить 4663,89 грн., заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 11670,67 грн. за період лютий 2022 року, червень 2022 року - березень 2023 року складає 11670,67 грн.
Крім того, згідно з приписом від 17.11.2021 № 28АУ/06/1у/1/4847 та актом огляду орендованих приміщень від 23.02.2022 позивачем установлено факт нецільового використання відповідачем об'єкта оренди, за що нараховано доплату за період з 11.11.2021 до 23.02.2022 у розмірі 13551,71 грн. на підставі пункту 8.5 договору відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2022 № 1044 та коригувального акту від 16.06.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022 року.
Ураховуючи викладене, оскільки суми боргу відповідача з орендної плати в сумі 4663,89 грн., із відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 11670,67 грн. та за нецільове використання відповідачем об'єкта оренди в розмірі 13551,71 грн. підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача вказаних сум боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 6398,75 грн., інфляційні втрати в сумі 2889,15 грн., три проценти річних у сумі 639,77 грн., штраф 3 % у сумі 406,55 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 6.2 договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду з відповідача підлягають стягненню нарахована на суми боргу з орендної плати за період з 16.02.2022-16.09.2022 пеня в сумі 840,41 грн., за період з 16.02.2022-23.05.2023 інфляційні втрати в сумі 1081,71 грн., три проценти річних у сумі 169,65 грн.; нарахована на суми боргу 13551,71 грн. за період 16.08.2022-16.02.2023 пеня в сумі 3434,34 грн., за період 16.08.2022-23.05.2023 інфляційні втрати в сумі 1265,79 грн., три проценти річних у розмірі 312,99 грн.; нарахована на суми боргу 11670,67 грн. за період 01.04.2022-01.10.2022; 01.08.2022-01.02.2023; 01.09.2022-01.03.2023; 01.10.2022-01.04.2023; 01.11.2022-01.05.2023; 01.12.2022-23.05.2023 пеня в сумі 2124 грн.; за період 01.04.2022-23.05.2023 інфляційні втрати у сумі 541,65 грн., три проценти річних у сумі 157,13 грн..
Утім, щодо нарахованого штрафу в розмірі 3 % у сумі 406,55 грн., суд зауважує наступне.
Як слідує з пункту 6.2 договору в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
Разом із цим, як слідує з позовного періоду, заявленого щодо стягнення основної заборгованості, борг відповідача виник за січень та лютий 2022 року. У подальшому, як зауважено позивачем у позові, первісний розмір орендної плати з 24.02.2022 був відкоригований на підставі заяви відповідача від 17.05.2022 № 02 щодо звільнення від сплати орендної плати за договором від 31.01.2020 № 3188 на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення.
З огляду на те, що заборгованість відповідача за договором від 31.01.2020 № 3188 виникла за січень та лютий 2022 року, тобто менше ніж три місяці, суд дійшов висновку в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 3 % у сумі 406,55 грн. відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Бабич Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість із орендної плати в розмірі 4663 (чотири тисячі шістсот шістдесят три) грн. 89 коп., доплату за нецільове використання об'єкта оренди в розмірі 13551 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 71 коп., заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в розмірі 11670 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 67 коп., пеню в розмірі 6398 (шість тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 15 коп., три проценти річних у сумі 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 77 коп., а також 2656 (дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова