61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
31.01.2024р. Справа №905/1457/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» м.Київ
до відповідача ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13 921,54 грн., -
01.11.2023 до Господарського суду Донецької області, через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» м.Київ до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13 921,54 грн.
Ухвалою від 02.11.2023, на виконання приписів ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, з метою підтвердження наданої позивачем інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) вказаної громадянки, суд вважає за необхідне звернутись до компетентних органів з відповідним запитом.
Листом від 08.11.2023 Державна міграційна служби України повідомила суд, що за наявною в них інформацією місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є - АДРЕСА_1 .
28.11.2023 року до суду надійшов лист Мінсоцполітики України від 24.11.2023 згідно якого, станом на 21 листопада 2023 року в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1457/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Єдиною відомою суду адресою реєстрації відповідача є місто Маріуполь, яке згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, є тимчасово окупованою територією України, відділення Укрпошти на вказаній території не функціонують, повідомлення відповідача про відкриття справи №905/1457/23 здійснювалось шляхом розміщенням відповідного повідомлення на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України».
Зв'язок з відповідачем за вказаним в позовній заяві телефонним номером відповідальним працівником суду не встановлений.
Суд також бере до уваги, що відповідач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
З огляду на зазначене, суд вважає, що було вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача.
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом не скористався, будь-яких клопотання та заяв до суду не направляв.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
13.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та Фізичною особою - підприємцем Рязанцевою Оленою Володимирівною (Далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 111452-КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 13.07.2020 року направило ФОП Рязанцевій О.В. пропозицію (оферту) укласти Договір № 111452-КС-001 про надання кредиту.
13.07.2020 року ФОП Рязанцевій О.В. прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 111452-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ФОП Рязанцевій О.В. через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G7070, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 13.07.2020 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ФОП Рязанцевою О.В. був укладений Договір № 111452-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Сторонами відповідно до умов Договору кредиту погоджено, що Кредит надається строком на 16 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,01160324 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів.
Приналежність Відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 , на яку перераховувались кредитні кошти також підтверджується скріншотом з онлайн банку АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 111452-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти у загальній сумі 14 135,89 грн., чим порушив свої встановлені договором зобов'язання.
Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №111452-КС-001 про надання кредиту від 13.07.2020 року, що становить 13 921,54 грн., яка складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 525,38 грн;
- Суми прострочених платежів по процентах - 4 396,16 грн;
Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис», Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Бізнес Позика» (далі - Правила), умовами Договору № 111452-КС-001 від 13.07.2020.
Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Посилаючись на укладення між сторонами 13.07.2020 спірного договору про надання кредиту № 111452-КС-001 в електронній формі, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», ТОВ «Бізнес Позика» довело зазначену обставину наданими суду доказами, а саме, підтвердженням про укладення Договору про надання кредиту № 111452-КС-001 від 13.07.2020, електронним повідомленням - офертою про укладення Договору, довідкою про переказ на банківську платіжні картку № НОМЕР_2 грошових кредитних коштів у сумі 15 000 грн.
З наданих позивачем Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Бізнес Позика» (далі - Правила) убачається, що вказані Правила визначають порядок і умови надання ТОВ «БІЗПОЗИКА» (далі за текстом - Кредитодавець) кредитів, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення і належного виконання умов Договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і фізичною особою - підприємцям (далі за текстом - Позичальник), які є стронами Договору.
З наданих позивачем Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Бізнес Позика» (далі - Правила) убачається, що вказані Правила визначають порядок і умови надання ТОВ «БІЗПОЗИКА» (далі за текстом - Кредитодавець) кредитів, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення і належного виконання умов Договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і фізичною особою - підприємцям (далі за текстом - Позичальник), які є стронами Договору.
Правила розроблені відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. №913 та інших нормативно-правових актів, що регулюють надання фінансових послуг (п.1.2).
Для Договорів, що укладаються в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ці Правила є невід'ємною частиною Договору (п.1.3).
Розділом 2 вказаних Правил встановлений порядок надання кредиту, а саме визначено, що при подані Заявки Заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту. У разі використання електронної автентифікації Заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANKID), Заявник зобов'язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність. Заповнюючи Заявку Заявник надає свою згоду на те, що Кредитодавець має право звертатись за інформацією про фінансовий стан Заявника до бюро кредитних історії та до третіх осіб, які пов'язані з Заявником діловими, професійними, особистими, сімейними або іншими стосунками, як для підтвердження повноти, точності, достовірності вказаної інформації, так і для отримання інших відомостей про Заявника, які Кредитодавець визнає необхідними для прийняття рішення про можливість надання Кредиту та подальшого виконання умов Договору. Кредитодавець має право зателефонувати, надіслати CMC-повідомлення або інший вид повідомлення із використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, Facebook, Messenger і т.д.) Заявнику за телефонним номером, Зазначеним у Заявці та третім особам за телефонними номерами, наданими Заявником, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в Заявці інформації, так і для отримання інших відомостей від Заявника/про Заявника, які Кредитодавець може вважати необхідними для прийняття рішення про можливість надання Кредиту, а також для інших цілей, пов'язаних із укладенням чи виконанням Договору
Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).
Пунктами 3.1.4-3.1.7 Правил встановлено, що Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, про повне та безумовне її прийняття (акцепт) надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник отримує підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, у момент укладання Договору. Договір про надання кредиту, укладений в порядку визначеному в Законом України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Укладаючи Договір, Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір про надання кредиту), підписані з використанням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноруч, що повністю відповідає положенням ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі.
Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу (п.4.4.4).
У судовому засіданні встановлено, що Фізична особа - підприємець ФОП Рязанцева О.В., через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшла до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказала номер свого поточного (карткового) рахунку.
13.07.2020 ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ФОП Рязанцевій О.В. пропозицію (оферту) укласти Договір № 111452-КС-001 про надання кредиту.
13.07.2020 ФОП Рязанцева О.В., прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 111452-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G7070, (направленого Позичальнику на номер телефону вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
У відповідності до п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтвердив, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_2 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказаний Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що є належним та допустимим доказом підтвердження укладання між сторонами спірного правочину.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі №524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження №61-16243 св20).
Подібна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.
У відповідності до пункту 4.3.6 Правил, Кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладення Договору надати Кредит шляхом безготівкового перерахування суми Кредиту (можливо перерахування суми Кредиту декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок з використанням реквізитів платіжної картки відкритий на ім'я Позичальника або по реквізитам рахунку відкритий на ім'я Позичальника, або шляхом отримання Позичальником грошових коштів готівкою через касу банку чи небанківської фінансової установи, що є партнерами Кредитодавця.
У матеріалів справи наявна надана позивачем роздруківка підтвердження про укладення Договору про надання кредиту №111452-КС-001, яке є невід'ємною частиною Договору. У даному підтвердженні міститься інформація щодо анкетних даних відповідача, зокрема її прізвища, ім'я, по батькові, адреси місця проживання, а також загальна інформація про розмір наданого кредиту, строк його користування, процентів за користування кредитними коштами, зазначені реквізити кредитодавця - позивача у справі.
У наданій суду роздруківці електронного повідомлення зазначено, що воно є підтвердженням акцептування ФОП Рязанцевою О.В. оферти №111452-КС-001 та, відповідно, істотних умов Договору про надання кредиту. Дане повідомлення також містить інформацію про анкетні дані позивача, розмір встановленого кредиту в сумі 15 000 грн, строк його користування протягом 16 тижнів, плату за користування кредитом у розмірі 1,01160324 процентів за кожен день користування кредитом, строк дії договору тощо.
Посилаючись на укладення між сторонами 13.07.2020 спірного договору про надання кредиту № 111452-КС-001 в електронній формі, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», ТОВ «Бізнес Позика» довело зазначену обставину наданими суду доказами, а саме,
Підтвердженням факту укладення Договору №111452-КС-001 від 13.07.2020 та виконання Позивачем його умов є довідка АТ КБ «Приватбанк» про переказ на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошових кредитних коштів у сумі 15 000 грн. від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Крім того, підтвердженням укладення спірного Договору також є факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 15000 грн, які були перераховані Позивачем на її платіжну картку № НОМЕР_2 одним траншем, а також факт часткового виконання взятих на себе ОСОБА_1 зобов'язань з повернення кредитних коштів.
Суд вважає, що здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання Договору про надання кредиту.
Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі №127/23910/14-ц, у якій зокрема вказано, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що Договір №111452-КС-001 від 13.07.2020 укладений у відповідності до вимог діючого законодавства, тому передбачені його умовами зобов'язання мають виконуватися Сторонам належним чином.
Щодо правовогообґрунтування обов'язку Відповідача повернути кошти.
За своєю правовою природою, укладений між позивачем та відповідачем Договір №111452-КС-001 від 13.07.2020 - є договором про надання кредиту.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 .
Відомостями про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_2 підтверджується, що 13.07.2020 року (дата видачі кредиту) на рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти у сумі 15 000 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239).
Станом на час вирішення спору Боржник свої зобов'язання по поверненню коштів за Кредитним договором №111452-КС-001 не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив умови встановлені договором.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №111452-КС-001, Відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 14 135,89 грн.
Зазначені обставини не заперечуються та не були спростовані відповідачем.
З урахуванням вказаного суд приходить до висновку, що сума неповернутого ОСОБА_1 кредиту по Договору № 111452-КС-001 становить 9 525,38 грн;
Окрім суми кредиту, позивачем також були нараховані проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Сторонами відповідно до умов Договору кредиту погоджено, що Кредит надається строком на 16 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця.
Цим Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,01160324 процентів за кожен день користування Кредитом (п.1 Договору).
Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по процентах від суми позики за період з 13.07.2020 по 22.08. 2023 становить 4 396,16 грн.
Документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували сплату відповідачем заборгованості по тілу кредита та процентах, відповідач суду не надав, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у сумі 9 525,38 грн та по процентам у розмірі 4 396,16 грн. є обґрунтованими та правомірними.
Щодо визначення підсудності справи.
Відповідно до Ухвали про відмову у видачі судового наказу №905/1224/23, Господарський суд Донецької області здійснивши перевірку відомостей щодо боржника через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що Фізична особа - підприємець Рязанцева Олена Володимирівна за власним рішенням припинила підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис до Реєстру.
Господарським кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (цей випадок до них не належить).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно з ЦК, ГК, Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, а отже дана справа повинна розглядатися в господарському суді.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Рязанцевої Олени Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239; 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 111452-КС-001 про надання кредиту від 13.07.2020 року, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 9 525,38 грн. та суми прострочених платежів по процентах в розмірі 4 396,16 грн, а також судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 31.01.2024.
Суддя Е.В. Зекунов