вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6476/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 86 998,98 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 86 998,98 грн, з яких: 86 592,00 грн - основний борг, 406,98 грн - пеня.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю № 23319 від 27.09.2023.
Суд ухвалою від 15.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
01.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п. 4.2. договору початок строку для оплати товару у відповідача починається з моменту своєчасного надання позивачем належним чином оформлених видаткових накладних, рахунків фактури та товарно-транспортних накладних із зазначенням в таких документах коду товару згідно УКТ ЗЕД. Видаткові накладні, рахунки фактури та товарно-транспортні накладні, які б містили в собі зазначений код товару згідно УКТ ЗЕД - позивачем до позовної заяви не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні, докази направлення позивачем та отримання відповідачем таких документів в матеріалах справи не має, зворотні доводи з боку позивача в позовній заяві відсутні. З огляду на вищевикладене, оскільки видаткові накладні, рахунки фактури та товарно-транспортні накладні позивача не відповідають встановленим вимогам в договорі, то в такому випадку відповідачем не було пропущено строк оплати за поставлений товар за договором. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
01.01.2024 відповідач подав до суду заяву з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить суд розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. У випадку відмови у задоволенні даного заперечення та продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядати справу № 904/6476/23 з повідомленням (викликом) сторін.
01.01.2024 відповідач подав до суду заяву про залишення позовної заяви без руху.
02.01.2024 та 03.01.2024 позивач подав до суду заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без руху.
03.01.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що код товарів згідно з УКТ ЗЕД застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, не зазначення УКТ ЗЕД ніяким чином не впливає на оплату поставленого товару, оскільки достатньо первинних документів для підтвердження операцій. Зазначення у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних такого реквізиту як код товарів згідно з УКТ ЗЕД не передбачено і отже - обов'язкове зазначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД законом не вимагається. Разом з цим, відповідно до податкової накладної № 3 від 11.10.2023 код товару згідно УКТ ЗЕД зазначений позивачем належним чином і ця податкова накладна була зареєстрована, про що свідчить квитанція № 1 від 25.10.2023. Також звернув увагу, що з моменту отримання товару, відповідачем не було заявлено будь-яких вимог або претензій до позивача з приводу відсутності в товаросупровідних документах коду товару згідно УКТ ЗЕД протягом всього періоду прострочення оплати товару, що свідчить про належне виконання позивачем свого зобов'язання з поставки товару.
15.01.2024 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Суд ухвалою від 22.01.2024 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовив. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - відмовив. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про залишення позовної заяви без руху - відмовив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
27.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) було укладено договір про закупівлю № 23319 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п. 1.1. договору).
Найменування (асортимент) товару: низьковольтне обладнання тепловозів (п. 1.2. договору).
Кількість товару: згідно специфікації (п. 1.3. договору).
Ціна товару, що поставляється за договором вказана в специфікації (п. 1.4. договору).
Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору (п. 1.5. договору).
Загальна сума (ціна) договору складає: 86 592,00 грн, в т. ч. 20% ПДВ 14 432,00 грн (п. 3.1. договору).
Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (п. 3.2. договору).
Розрахунки провадяться у безготівковій формі па рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні (п. 4.1. договору).
Замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 10 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД (п. 4.2. договору).
Поставка товару здійснюється партіями, не пізніше 5 робочих днів з дати отримання постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв'язку, телеграмою, або шляхом передачі на е-mаіl пошту постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника (п. 5.1. договору).
Передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов'язується надати замовнику 1 (один) екземпляр товарно-транспортної накладної, документи визначені п. 2.2 договору та за необхідності документи, визначені п. 6.3.6 даного договору (п. 5.2. договору).
Умови поставки: DDР, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010", транспортом та за рахунок постачальника. Місце поставки (передачі) товару: Україна, 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського,7 (склад замовника) (п. 5.5. договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 6.1.1. договору).
Замовник зобов'язаний приймати поставлені товари згідно з товарно-транспортними накладними, видатковими накладними (п. 6.1.2. договору).
Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п. 6.4.1. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).
У разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 7.5. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 86 592,00 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками: видаткову накладну № 25 від 11.10.2023 (а.с. 21) та товарно-транспортну накладну №Р25 від 11.10.2023 (а.с. 22).
Господарський суд зауважує, що видаткова накладна № 25 від 11.10.2023 та товарно-транспортна накладна № Р25 від 11.10.2023 підписана сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень.
Також на підтвердження поставки спірного товару позивач надав до суду довіреність № 684 від 10.10.2023, видану відповідачем фахівцю Марченко Н.М. на отримання ТМЦ від позивача за договором (а.с. 23) та податкову накладну № 3 від 11.10.2023 (а.с. 25) разом із квитанцією про її реєстрацію (а.с. 26).
Позивач виставив відповідачу рахунок № 25 від 11.10.2023 на суму 86 592,00 грн з ПДВ (а.с. 24).
Відповідно до п. 4.2. договору замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 10 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Таким чином, відповідно до п. 4.2. договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був сплатити за поставлений товар за накладною № 25 від 11.10.2023 у строк до 23.10.2023 включно (оскільки останній день строку припадає на вихідний день).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поствлений товар не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 86 592,00 грн, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 86 592,00 грн відповідач не надав.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п. 4.2. договору початок строку для оплати товару у відповідача починається з моменту своєчасного надання позивачем належним чином оформлених видаткових накладних, рахунків фактури та товарно-транспортних накладних із зазначенням в таких документах коду товару згідно УКТ ЗЕД. Видаткові накладні, рахунки фактури та товарно-транспортні накладні, які б містили в собі зазначений код товару згідно УКТ ЗЕД - позивачем до позовної заяви не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні, докази направлення позивачем та отримання відповідачем таких документів в матеріалах справи не має, зворотні доводи з боку позивача в позовній заяві відсутні. З огляду на вищевикладене, оскільки видаткові накладні, рахунки фактури та товарно-транспортні накладні позивача не відповідають встановленим вимогам в договорі, то в такому випадку відповідачем не було пропущено строк оплати за поставлений товар за договором.
Господарський суд зазначає наступне.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. {Абзац перший пункту 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 372 ( z0515-10 ) від 07.06.2010} Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи) (п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
За своєю правовою природою видаткові накладні та товарно-транспортні накладні є первинними документами, оскільки підтверджують факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Господарський суд зазначає, що видаткова накладна № 25 від 11.10.2023 та товарно-транспортна накладна № Р25 від 11.10.2023 підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо не зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.
Докази звернення відповідача до позивача із вимогою/претензією стосовно не зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД в матеріалах справи відсутні. За весь період прострочення до звернення позивача до суду відповідач не заявив про існування будь-яких перешкод в оплаті поставленого товару.
Позивач зазначає, що код товарів згідно з УКТ ЗЕД застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу,
Господарський суд зауважує, що в наданій позивачем податковій накладній № 3 від 11.10.2023 зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД. Вказана податкова накладна була зареєстрована, про що свідчить квитанція № 1 від 25.10.2023.
Господарський суд зазначає, що в даному випадку, не зазначення коду УКТ ЗЕД в накладній та товарно-транспортній накладній жодним чином не впливає на зобов'язання відповідача сплатити за отриманий ним товар.
З огляду на викладене, заперечення відповідача відхиляються господарським судом
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 86 592,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 406,98 грн за період з 26.10.2023 по 11.12.2023.
Відповідно до п. 7.5. договору у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 86 998,98 грн, з яких: 86 592,00 грн - основний борг, 406,98 грн - пеня.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 146 від 06.11.2023, укладений між позивачем та адвокатом Чумак О.В., додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 146 від 06.11.2023, рахунок № 02 від 05.12.2023 на суму 10 000,00 грн, платіжну інструкцію № 28 від 11.12.2023 про сплату позивачем адвокату 10 000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП № 3835 від 17.08.2018, ордер АЕ № 1244971 від 05.12.2023.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідного клопотання відповідачем не було подано.
Ухвалою суду від 15.12.2023 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням наведеного та матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката ( 10 000,00 грн) несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, які не потребували витрачання значного часу, як на обґрунтування позовних вимог, так на здійснення арифметичних розрахунків.
Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн., що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 3 000,00 грн.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2147,20 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Азімут" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23В, офіс 101, ідентифікаційний код 40180298) 92 146,18? грн, а саме: 86 998,98 грн, з яких: 86 592,00 грн - основний борг, 406,98 грн - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва