вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5697/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення суми боргу в розмірі 3 502 667 грн. 61 коп., пені в розмірі 358 422 грн. 82 коп., 3% річних в розмірі 77 950 грн. 25 коп., інфляційної складової в розмірі 65 109 грн. 98 коп.
Суддя Красота О.І.
за участю секретаря судового засідання Куц І.І.
Представники:
від Позивача: Панченко Ю.В., дов. № 271 від 30.05.2023;
від Відповідача: Дубовик С.В., дов. від 20.03.2023;
від Третьої особи: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" і просило суд стягнути основний борг у розмірі 3 502 667,61 грн., пеню у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 65 109,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем п.п. 2.5, 9.3 Договору транспортування природного газу № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 та п. 19 глави 6 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи України щодо оплати негативних щодобових небалансів за січень 2020 року. За твердженням Позивача, зазначені негативні щодобові небаланси Відповідача виникли внаслідок відбору останнім з газотранспортної системи природного газу у зазначений період без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 (суддя Колісник І.І.) позовні вимоги задоволено частково; закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 2 877 638,87 грн.; стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" пеню у сумі 358 422,82 грн., інфляційні втрати у сумі 65 109,98 грн., 3% річних у сумі 77 950,25 грн., судовий збір у сумі 50 686,83 грн.; у решті позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.11.2021, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника; апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Криворіжгаз" задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 у справі № 904/5697/20 скасовано; прийнято нове рішення; у позові відмовлено у повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" 90 093,39 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 зі справи № 904/5697/20 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 (суддя Новікова Р.Г.), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.05.2023, закрито провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 3 502 667 грн. 61 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з Державного бюджету судовий збір в розмірі 52 540 грн. 01 коп., сплачений платіжним дорученням № 62997 від 09.10.2020; відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 358 422 грн. 82 коп., 3% річних в розмірі 77 950 грн. 25 коп., інфляційної складової в розмірі 65 109 грн. 98 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у справі № 904/5697/20 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у справі № 904/5697/20 залишено без змін; витрати зі сплати судового збору у сумі 11 283,37 грн. покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023 зі справи № 904/5697/20 скасовано; справу в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн. та інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн. передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/5697/20 визначено суддю Красоту О.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023.
Ухвалою суду від 31.07.2023 прийнято справу № 904/5697/20 до свого провадження; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.09.2023 о 14:00 год.; до підготовчого засідання: Позивачу, Відповідачу, Третій особі - надати письмові пояснення щодо позову, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.06.2023 у справі № 904/5697/20.
17.08.2023 від Відповідача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2023, в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.
17.08.2023 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру фінансових та штрафних санкцій, в якому він просив суд зменшити розмір заявленої пені на 99% до 3 584,23 грн., 3% річних на 99% до 779,50 грн., інфляційних втрат на 99% до 651,10 грн.
23.08.2023 від Відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EаsyCon".
01.09.2023 від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 31.07.2023, в яких він просив суд позов щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити.
08.09.2023 від Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 14.09.2023 о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, Позивач просив суд проводити всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції.
Судове засідання, призначене на 14.09.2023 о 14:00 год., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному, про що сторін було повідомлено листом від 11.09.2023.
Ухвалою суду від 06.10.2023 призначено підготовче засідання на 19.10.2023 о 12:00 год.
03.10.2023 від Відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 19.10.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EаsyCon". Крім того, Відповідач просив суд проводити всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції.
16.10.2023 від Позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 19.10.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС. Крім того, Позивач просив суд проводити всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18.10.2023 у задоволенні заяви Позивача та клопотання Відповідача в частині проведення судового засідання 19.10.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.
Представник Позивача у підготовче засідання 19.10.2023 не з'явився, 19.10.2023 від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Відповідача у підготовче засідання 19.10.2023 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується клопотанням про участь у судовому засіданні 19.10.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "EаsyCon", у задоволенні якого судом було відмовлено.
Представник Третьої особи у підготовче засідання 19.10.2023 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 19.10.2023 відкладено підготовче засідання на 09.11.2023 о 14:00 год. і вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача та Відповідача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представники Позивача, Відповідача у підготовчому засіданні 09.11.2023 (в режимі відеоконференції) надали пояснення щодо позовних вимог.
Представник Третьої особи у підготовче засідання 09.11.2023 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2023 о 14:00 год. і вирішено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача та Відповідача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
08.12.2023 від Позивача надійшли заперечення проти клопотання Відповідача про зменшення фінансових та штрафних санкцій, в яких він просив суд у задоволенні цього клопотання відмовити повністю.
Представники Позивача, Відповідача у судовому засіданні 12.12.2023 (в режимі відеоконференції) надали пояснення щодо позовних вимог.
Представник Третьої особи у судове засідання 12.12.2023 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У судовому засіданні 12.12.2023 оголошено перерву, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без оформлення її окремим документом. Вказана ухвала була занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 12.12.2023 повідомлено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про судове засідання у справі, яке відбудеться 30.01.2024 о 12:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-104, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
22.01.2024 від Відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 30.01.2024 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, Відповідач просив суд проводити всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 25.01.2024 заяву Відповідача в частині проведення судового засідання 30.01.2024 о 12:00 год. за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 30.01.2024 о 12:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Відповідача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
26.01.2024 від Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 30.01.2024 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС. Крім того, Позивач просив суд проводити всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29.01.2024 клопотання Позивача в частині проведення судового засідання 30.01.2024 о 12:00 год. за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання у справі, призначене на 30.01.2024 о 12:00 год., вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Представник Позивача у судовому засіданні 30.01.2024 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні 30.01.2024 (в режимі відеоконференції) проти позовних вимог заперечував та у позові просив відмовити.
Представник Третьої особи у судове засідання 30.01.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Позивач, Оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - Відповідач, Замовник) укладений Договір № 35А501-1072-20/2002000106 транспортування природного газу (далі - Договір), за п. 2.1 якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 2.3 Договору обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.6 Договору).
Пунктом 2.7 Договору визначено, що Додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник зобов'язаний, серед іншого: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватись обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Згідно з п. 5.1 Договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.
Окремим Додатком 3 до цього Договору між Оператором та Замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4 Договору).
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).
Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу (п. 6.2 Договору).
Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті (п. 6.3 Договору).
Згідно з п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується:
розподіл потужності - за тарифами, які встановлені Регулятором;
транспортування - за тарифам, які встановлюються Регулятором;
балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті (п. 7.2 Договору).
За умовами п. 7.3 Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 Договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 8.1 Договору вартість послуг договірної потужності визначається, виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з Додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.
За умовами п. 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
Згідно з п. 9.2 Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Відповідно до п. 9.3 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів Оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Згідно з п. 9.6 Договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 Договору, визначається за даними Оператора.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.
За умовами п. 11.3 Договору Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.
Згідно з п. 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до 25-го числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 Договору).
Відповідно до п. 13.5 Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 17.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з п. 17.2 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.
Повідомленням на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи Відповідач довів до відома Позивача про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (Гарькава К.К., Масляєв В.Ю., Ковпак А.Г.), які ознайомлені з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями Оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою та зобов'язуються їх дотримуватись, у т.ч. дотримуватись заходів безпеки щодо доступу до платформи та інтерфейсу користувача платформи сторонніми особами.
Посилаючись на співставлення остаточних алокацій подач/відборів Відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року, Позивач виявив наявність у Відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу Замовника за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Зокрема, за січень 2020 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів у розмірі 805,12369 тис. куб. м (8333030 кВт * год) на загальну суму 4 680 589,52 грн. з ПДВ.
На підставі пунктів 2.8, 9.3, 11.4 Договору Позивач направив Відповідачу за допомогою інформаційної платформи акт врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 у розмірі 805,12369 тис.куб.м за газовий місяць січень 2020 року та рахунок на оплату за щодобові небаланси за січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 на суму 4 680 589,52 грн. (з ПДВ).
Акт врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020 № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 разом із рахунком на оплату № 01-2020-2002000106/35А501-1072-20 від 31.01.2020 надісланий Позивачем Відповідачу на інформаційну платформу у визначений пунктом 9.4 Договору та Кодексом ГТС строк - 14.02.2020. Відповідно до пункту 9.3 Договору Відповідач мав оплатити рахунок за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, тобто не пізніше 21.02.2020.
Листом від 03.03.2020 № вих-20-2477 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо сплати 4 680 589,52 грн. за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року.
Листом від 04.03.2020 № 501051-Сл-4212-0320 Відповідач звернувся до Позивача з проханням про реструктуризацію заборгованості за таким графіком: 31.05.2020 - 234 029,45 грн.; 30.06.2020 - 936 117,90 грн.; 31.07.2020 - 1 170 147,38 грн.; 31.08.2020 - 1 170 147,38 грн.; 30.09.2020 - 1 170 147,38 грн.
Станом на 29.09.2020 за рахунок взаємозаліку зобов'язань сторін, а також часткової сплати Відповідачем коштів було погашено заборгованість на суму 1 177 921,91 грн., що не заперечується Відповідачем.
Причиною виникнення спору став залишок основного боргу у розмірі 3 502 667,61 грн. за щодобові небаланси за газовий місяць - січень 2020 року.
Під час судового провадження у справі сума заборгованості за щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року у розмірі 3 502 667,61 грн. Відповідачем сплачена у повному обсязі до 31.12.2022.
На підставі пунктів 13.1, 13.5 Договору Позивачем нараховано:
- пеню за період з 22.02.2020 по 29.09.2020 у розмірі 358 422,82 грн.;
- 3% річних за період з 22.02.2020 по 29.09.2020 у розмірі 77 950,25 грн.;
- інфляційні втрати за період березень 2020 року - серпень 2020 року у розмірі 65 109,98 грн.
Під час судового провадження у справі 29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ (далі - Закон), а Відповідач включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Так, Відповідач вважає, що сплата ним заборгованості до прийняття Закону України № 1639-ІХ не звільняє Оператора ГТС від застосування статті 6 Закону України №1639 та обов'язку списати суми неустойки, нараховані на таку заборгованість.
Крім того, 17.08.2023 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру фінансових та штрафних санкцій, в якому він просив суд зменшити розмір заявленої пені на 99% до 3 584,23 грн., 3% річних на 99% до 779,50 грн., інфляційних втрат на 99% до 651,10 грн.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 №249, Цивільним кодексом України, умовами Договору, укладеного між сторонами, та іншими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відносини, які виникають у процесі правового регулювання ринку природного газу, є державно-регульованими, що проявляється, зокрема у прийнятті низки законів, постанов та інших нормативних актів щодо, зокрема встановлення/зміни тарифів, пільг, порядку розрахунків, врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, в тому числі за рахунок субвенцій державного бюджету, встановлення для певних суб'єктів обов'язкового надання послуг з постачання/транспортування/розподілу газу тощо.
Ринок природного газу - це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.
Із норм Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС вбачається, що суб'єктами ринку природного газу є - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Тобто сторони спору є суб'єктами ринку природного газу.
Верховна Рада України прийняла Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ, який набрав чинності 29.08.2021.
З аналізу норм Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" вбачається, що останній визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
Стаття 1 Закону № 1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021 та до 19.08.2022) передбачає, що:
- заборгованістю суб'єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату;
- процедура врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості (абзац 14 частини першої статті 1);
- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (абзац 15 частини першої статті 1);
- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (абзац 16 частини першої статті 1).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, відповідно до ст. 6 Закону № 1639-ІХ (у редакції від 29.08.2021) на реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
З аналізу вказаних норм вбачається, що під час визначення щодо поширення/непоширення дії норм Закону № 1639-ІХ на заборгованість, яка підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є наявність/відсутність заборгованості, яка відповідає критеріям, визначених у статтях 1, 2 Закону №1639-ІХ .
Поряд з тим, як вже було зазначено вище та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.08.2022 набрав чинності Закон № 2479-IX, у преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та інших законах України. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону № 1639-IX.
У статті 2 Закону № 2479-IX визначено гарантії, що надаються суб'єктам господарювання. Зокрема, у частині сьомій статті 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень абзацу 4 частини другої статті 1 Закону № 2479-IX визначено, що порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2479-IX були внесені зміни, зокрема і до Закону № 1639-IX.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону № 1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом № 2479-IX з 19.08.2022) передбачено, що:
- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості;
- заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно;
- процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, послуги з розподілу та транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з розподілу/передачі електричної енергії, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості";
- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, зокрема, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов'язань) визначена цим Законом для виду заборгованості).
Згідно зі ст. 2 Закону № 1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом №2479-IX з 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом № 2479-IX з 19.08.2022) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Так, Законом № 2479-IX були внесені зміни до статті 6 Закону № 1639-IX, яку викладено в такій редакції:
"На заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості".
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у цій справі зазначив, що аналіз положень Закону № 2479-IX дає підстави дійти висновку, що фактично державою на законодавчому рівні були внесені зміни/уточнення/деталізація положень статті 6 Закону №1639-ІХ. При цьому, порядок підтвердження обсягів заборгованості, які підлягають урегулюванню згідно із Законом №1639-ІХ, визначено саме його положеннями.
Відповідно до положень статей 2, 3 Закону № 1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом № 2479-IX з 19.08.2022) таке підтвердження у будь-якому випадку має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації).
Таким чином, у контексті спірних правовідносин, Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у цій справі зазначив, що внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин, зокрема на ринку природного газу свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності (заборгованість, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 та не сплачена станом на 19.08.2022); по-друге, що до їх запровадження, спірні відносини сторін щодо такої заборгованості підпадали під регулювання положень Закону № 1639-ІХ.
Суд також враховує, що за вимогами ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватись.
Відтак, виходячи із загально-дозвільного принципу, який закріплений у частині першій статті 19 Конституції України та зважаючи на зміст спірних правовідносин, їх правове врегулювання, необхідно встановити наявність/відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 6 Закону № 1639-ІХ у редакції змін, внесених Законом № 2479-IX з 19.08.2022.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у цій справі зазначив, що закріплений у ст. 58 Конституції України принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі "lex ad praeterian non valet" полягає в тому, що дія їх не може поширюватись на правовідносини, які виникли і закінчились до набрання ними чинності, за винятком випадку, коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у цій справі зазначив, що фактично правова конструкція положень статті 6 Закону № 1639-ІХ (у редакції змін внесених Законом № 2479-IX з 19.08.2022) дає підстави дійти висновку, що законодавцем надано можливість учасникам ринку природного газу - боржникам у правовідносинах, які стосуються дебіторської заборгованості за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону та яка погашена до 31.12.2022 застосувати компенсаторні механізми задля уникнення та/або покриття збитків (звільнення їх від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат), або шляхом їх списання у разі включення такої заборгованості до Реєстру, або застосування інших положень цієї статті, шляхом можливості їх не нараховувати лише на реструктуризовану сторонами заборгованість у порядку, визначеному цим Законом.
У контексті спірних правовідносин, виходячи саме з того, що пеня, 3% річних та інфляційна складова є законними акцесорними (додатковими) вимогами позивача, як кредитора у спірних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у цій справі наголошує на тому, що для фактичної можливості застосування судами положень статті 6 цього Закону саме у редакції чинній з 19.08.2022, яка надає можливість не нараховувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати, обов'язковому встановленню підлягають обставини щодо наявності критеріїв, які дають можливість застосувати компенсаторні механізми, визначені статтею 6 Закону №1639-ІХ, до суми основної заборгованості та до сум нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, як на дату виникнення такої заборгованості, так і на дату набрання чинності цих змін, відповідно до положень Закону № 2479-IX.
З урахуванням приписів Верховного Суду, зазначених у постанові від 15.06.2023 у цій справі, вбачається, що до суми основної заборгованості та до сум нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, як на дату виникнення такої заборгованості, так і на дату набрання чинності цих змін, поширюються положення Закону № 2479-IX, оскільки:
- заявлені до стягнення суми пені у розмірі 358 422,82 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн., нараховані на суму боргу у розмірі 3 502 667,61 грн. за Договором транспортування природного газу № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020, укладеного між сторонами;
- сума боргу за вказаним Договором виникла станом на 20.02.2020 (небаланс за січень 2020 року по акту врегулювання щодобових небалансів від 31.01.2020);
- сума боргу, про яку йдеться, погашена Відповідачем до 19.08.2022 шляхом часткових сплат за Договором № 35А501-1072-20/2002000106 від 04.02.2020 на розрахунковий рахунок Позивача;
- Відповідач включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП № 1413 від 10.11.2022. При цьому, зазначений Реєстр не містить відомостей щодо структури та обсягів заборгованості боржників в цьому Реєстрі.
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що сторонами не укладався договір про реструктуризацію заборгованості та/або договір про організацію взаєморозрахунків, що не перешкоджатиме Відповідачу у його праві врегулювати цю заборгованість відповідно до Закону України № 1639-ІХ за умови існування визначених цим Законом передумов.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ з усіма змінами і доповненнями не є безумовною підставою для відмови у стягненні пені, 3% річних, інфляційних втрат, а може бути застосований після прийняття судового рішення про їх стягнення під час запровадження усього механізму врегулювання заборгованості, визначеного цим Законом. Оскільки у справі відсутні обставини врегулювання сторонами заборгованості відповідно до положень Закону України № 1639-ІХ, відсутні підстави вважати нараховані пеню, 3% річних, інфляційні втрати такими, що підлягають списанню.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно.
17.08.2023 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру фінансових та штрафних санкцій, в якому він просив суд зменшити розмір заявленої пені на 99% до 3 584,23 грн., 3% річних на 99% до 779,50 грн., інфляційних втрат на 99% до 651,10 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання Відповідач посилається на скрутне фінансове становище, на підтвердження чого надав копії Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.03.2023, Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2023 рік, постанов про відкриття виконавчого провадження та про зупинення вчинення виконавчих дій щодо АТ "Криворізька теплоцентраль", роздруківку постанови НКРЕКП № 1388 від 28.07.2023, роздруківку постанови Верховного Суду у справі № 903/775/20 від 05.04.2023.
Вирішуючи заявлене Відповідачем клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила такі висновки:
"Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.".
Суд наголошує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Крім того, суд враховує, що у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, що також компенсує можливі негативні наслідки для кредитора.
Дослідивши надані Відповідачем докази, суд дійшов висновку про наявність обставин, які мають істотне значення у справі, та наявність підстав для зменшення пені до 50%, а саме до суми у розмірі 179 211,41 грн. Також суд враховує факт погашення Відповідачем суми основного боргу.
Щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд не вбачає підстав для їх зменшення, оскільки їх розмір встановлений статтею 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача пені у розмірі 179 211,41 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 65 109,98 грн.
В решті позову щодо стягнення пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03341397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42795490) пеню у розмірі 179 211,41 грн., 3% річних у розмірі 77 950,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 65 109,98 грн., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 522,25 грн.
В решті позову щодо стягнення пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
30.01.2024