вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.01.2024м. ДніпроСправа № 904/1267/23 (14/5К-22)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання (помічник за дорученням) Рустамової З.Р.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ніколенко Микола Миколайович, посвідчення № ЗП001249 від 27.02.2017.
від відповідача: повноважний представник не з'явився.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітні технології" (50007, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кобилянського, будинок 219/309, код ЄДРПОУ 36571756) про стягнення штрафних санкцій за прострочку строків виконання робіт у сумі 1 413 504, 00 грн
в межах справи №904/1267/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергомакс" (01015, місто Київ, вулиця І.Мазепи, 34, код ЄДРПОУ 34614593)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітні технології" (50007, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кобилянського, будинок 219/309, код ЄДРПОУ 36571756)
про визнання банкрутом
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітні технології" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1413 504,00 грн. за порушення умов Договору підряду №202 від 01.02.2018 та витрат по сплаті третейського збору.
Ухвалою Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 19.05.2023 третейський розгляд справи №14/5К-22 припинено, матеріали третейської справи №14/5К-22 вирішено направити до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2023 справу №904/1267/23 (14/5К-22) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишено без руху. Запропоновано Позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази, що підтверджують оплату судового збору за звернення до суду з позовною заявою в розмірі 21 202, 56 грн.; надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надати попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
25.09.2023 на адресу суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду №48713/23).
В період з 19.09.2023 по 29.09.2023 суддя Первушин Ю.Ю. перебував у щорічній основній відпустці.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.10.2023 о 10:30 год.
Відповідач у судове засідання 31.10.2023 не з'явився, причини неявки суду невідомі.
У судовому засіданні заслухано пояснення представника позивача щодо поданого позову. Також у судовому засіданні судом оглянуто частину оригіналів документів, які додано позивачем до позовної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки та надання до суду всіх оригіналів документів для огляду у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 судове засідання відкладено на 05.12.2024 о 14:00 год.
04.12.2023 через систему "Електронний суд" представник відповідача - ліквідатор надіслала відзив вих. №02-05/84 (вх. суду №61970/23, арк.с. 192-198), до відзиву додано копію постанови про визнання ТОВ "Магнітні технології" банкрутом та призначення ліквідатором банкрута арбітражну керуючу Надтоку О.В.
В судовому засіданні 05.12.2023 заслухано пояснення представників позивача та відповідача.
За результатом судового засідання 05.12.2023 оголошено перерву до 22.01.24 о 10:30 год.
19.01.2024 через систему "Електронний суд" представник відповідача надіслала клопотання про застосування строків позовної давності (вх. суду №3360/24) та клопотання по долучення до матеріалів справи доказів - копії акту № 133 від 28.03.2019 приймання-передачі обладнання в ремонт та докази направлення на адресу відповідача.
В судове засідання 22.01.2024 з'явилися представники позивача та відповідача та надали суду пояснення.
Представник позивача надав суду для огляду оригінал акту №133 від 28.03.2019 приймання-передачі обладнання в ремонт. Копію акту долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 22.01.2024 судом було оголошено перерву до 13-45 год. 22.01.2024.
Після оголошення перерви до судового засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явилась.
У судовому засіданні 22.01.2024 встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Також оглянуто оригінали документів копії яких було долучено до позовної заяви. Судом розбіжностей із наданими копіями не встановлено.
У судових засіданнях здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав, які заважають ухваленню рішення по справі №904/1267/23(14/5К-22).
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача, викладена у позові.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору підряду №202 від 01.02.2018 в частині своєчасного виконання робіт. Позивач, посилаючись на умови пункту 10.3.2. Договору, просив стягнути з відповідача неустойку в загальному розмірі 1 413 504, 00 грн. Позов містить розрахунок неустойки за прострочення строків виконаних робіт.
Позиція відповідача, викладена в відзиві
У поданому до суду відзиві, Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач наполягав на тому, що з боку Позивача умови Договору підряду не були виконані належним чином, що призвело до порушення строків виконання робіт Відповідачем. Також відповідач посилався на вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, та наполягав на припиненні нарахування неустойки через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, відповідач просив суд застосувати положення цивільного законодавства про застосування строків позовної давності, з огляду на що просив відмовити у задоволенні позову.
На думку відповідача, Позивач належним чином не довів і не обґрунтував заявлених вимог щодо стягнення із Відповідача штрафних санкцій в розмірі 1 413 504, 00 грн.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки. Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (строки та порядок виконання зобов'язання), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (строки порушення зобов'язання), які наслідки порушення зобов'язання, яке право чи інтерес позивача порушено. Також суду необхідно вирішити питання застосування положень цивільного законодавства (статей 257, 258 Цивільного кодексу України) про застосування строків позовної давності.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ.
01.02.2018 між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Позивач/Замовник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнітні технології" (далі-Відповідач/Підрядник за Договором) укладено Договір підряду №202.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору роботи з поточного ремонту технологічного обладнання, перелік якого приводиться у відповідних Додатках (Специфікаціях).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що строки виконання робіт по Договору, а також їх окремих об'ємів визначаються у відповідних Додатках (Специфікаціях) на ремонт та обслуговування обладнання, які є невід'ємною частиною цього договору.
01.02.2019 між Позивачем та Відповідачем була підписана Специфікація №2, згідно якої Відповідач зобов'язувався виконати поточний ремонт (відновлення) барабана сепаратора 120/300 (відомість дефектів 03-670 у кількості 25 штук, впродовж 30 календарних днів від дати передачі ремонтного фонду в ремонт ( арк.с. 17).
Вартість робіт за виконані роботи складає - 144 000,00 грн (з урахуванням ПДВ) за одну одиницю.
Відповідно до вимог пункту 10.3.2 Договору підряду від 01.02.2018 у разі порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлення дифектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від договірної вартості Робіт (з урахуванням ПДВ), встановленої п.3.1 даного Договору, за кожний день прострочки; відшкодовує збитки у відповідності до п. 4.7 даного Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.
28.03.2019 на підставі Акту №133 приймання-передачі обладнання в ремонт, Відповідачу передані барабани сепаратора ПБМ 120/300 у кількості 4 штук (обл. №1.0301.9601, 1.0301.9602, 1.03019603, 1.0301.9604). Оригінал акту оглянуто судом, копію долучено судом до матеріалів справи.
Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору роботи з поточного ремонту технологічного обладнання, перелік якого приводиться у відповідних Додатках (Специфікаціях).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що строки виконання робіт по Договору, а також їх окремих об'ємів визначаються у відповідних Додатках (Специфікаціях) на ремонт та обслуговування обладнання, які є невід'ємною частиною цього договору.
01.02.2019 між Позивачем та Відповідачем була підписана Специфікація №2, згідно якої Відповідач зобов'язувався виконати поточний ремонт (відновлення) барабана сепаратора 120/300 (відомість дефектів 03-670 у кількості 25 штук, впродовж 30 календарних днів від дати передачі ремонтного фонду в ремонт. Вартість робіт за виконані роботи складає - 144 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ) за одну одиницю.
28.03.2019 на підставі Акту №133 приймання-передачі обладнання в ремонт, Відповідачу передані барабани сепаратора ПБМ 120/300 у кількості 4 штук (обл. №1.0301.9601, 1.0301.9602, 1.03019603, 1.0301.9604).
Таким чином, Підрядник повинен був виконати роботи у строк до 27.04.2019.
Після виконання робіт замовнику (позивачу) відповідачем були передані барабани сепаратора ПБМ 120/300 у кількості 4 штук (обл. № 1.0301.9601, 1.0301.9602, 1.03019603, 1.0301.9604).
- акт прийому-передачі виконаних робіт №11ВР від 08.07.2021 (арк.с. 22).
- акт прийому-передачі виконаних робіт №12ВР від 09.07.2021 (арк.с. 23).
- акт прийому-передачі виконаних робіт №15ВР від 30.07.2021 (арк.с. 24).
- акт прийому-передачі виконаних робіт №16ВР від 18.08.2021 (арк.с. 25).
Відповідно до вищевказаних актів розмір оплати за виконані роботи складає - 576000,00 грн.
Відповідач зазначив, що Замовник (позивач) за виконану роботу не розрахувався. Позивач не надав суду відомостей про розрахунок за виконані роботи.
За розрахунком позивач визначив термін прострочки за кожним найменуванням (актом) окремо, починаючи з 28.04.2024 по день який передує дню складання акту прийму передачі виконаних робіт, а саме :
- акт прийому-передачі виконаних робіт №11ВР від 08.07.2021, з 28.04.2019 по 07.07.2021- 802 дні в сумі 346 464,00 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт №12ВР від 09.07.2021, з 28.04.2019 по 08.07.2021 -803 дні в сумі 346896,00 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт №15ВР від 30.07.2021, з 28.04.2019 по 29.04.2021 -824 дні в сумі 355968,00 грн.;
- акт прийому-передачі виконаних робіт №16ВР від 18.08.2021, з 28.04.2019 по 17.08.2021 -843 дні в сумі 364176,00 грн.
Разом сума пені склала 1 413 504,00 грн.
Відповідач заперечував проти позову посилаючись на неналежне виконання своїх зобов'язань з боку позивача. Відповідач зазначив, що при розбиранні та складанні дефектної відомості обладнання виявилося наступне: обладнання було передано не комплектно, а також з мотор-редукторами (2 шт.) у яких після очистки та мийки виявилися розбиті корпуси, не придатні до ремонту.
З недоліками переданого обладнання в ремонт був ознайомлений запрошений представник Замовника головний механік Макаренко В.В.
Згідно прийнятого рішення:
1. Підрядник повернув не придатні для ремонту мотор-редуктори Замовнику (Акт прийому-передачі з відміткою охорони №133БР від 05.12.2019 (Додаток №1 до відзиву).
2. Замовник замінив не придатні для ремонту мотор-редуктори на інші. (АКТ прийому-передачі з відміткою охорони №392 від 05.12.2019 (арк.с. 110).
3. Замовник визнав передачу некомплектного обладнання та передав цапфи барабанів не передані раніше (Акт прийому-передачі з відміткою охорони №164 від 06.05.2021 (арк.с. 111).
Проте, це було зроблено значно пізніше переданого обладнання. Пізніше на півтора року. А такі вузли як корпус підшипника проміжної опори, моментні ричаги до мотор-редукторів не надані до сих пір, що не дає можливості стягнення суми штрафних санкцій за прострочення строків виконання робіт. Обладнання передано не комплектно.
Не зважаючи на некомплектність переданого обладнання від Замовника, та не дочекавшись його надходження, Відповідач (Підрядник, ТОВ «Магнітні технології») все ж виконав його поточний ремонт та відвантажив Замовнику.
Наведені вище заперечення відповідача суд не приймає з огляду на наступне.
Умови оплати передбачені договором сторони встановили добровільно та не передбачили відтермінування оплати з огляду на дефекти та недоліки товару переданого Замовником для виконання робіт Підряднику. З огляду на наведене, суд вважає, що заперечення відповідача не є вирішальними для застосування відповідальності відповідача.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до вимог частини 6 статті 232 ГК України нарахування неустойки повинно було припинено 03.12.2023.
Відповідно до вимог частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак судом встановлено, що відповідно до вимог пункту 10.3.2 Договору підряду від 01.02.2018 неустойка нараховується за весь період прострочення.
З огляду на наведене, суд вважає, що нарахування штрафних санкцій, у відповідності до умов Договору, не обмежено строком встановленим частиною 6 статті 232 ГК України.
Щодо суми неустойки.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 10.3.2 договору передбачено, що у разі порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлення дефектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від договірної вартості Робіт (з урахуванням ПДВ), встановленої п. 3.1 даного Договору, за кожний день прострочки; відшкодовує збитки у відповідності до п. 4.7 даного Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення виконання робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення неустойки.
Суд перевіривши розрахунок пені викладений у позові, зазначає що він є загалом правильним, сума нарахованої неустойки складає 1 413 504,00.
Договірна вартість робіт складає разом 576 000,00 гривень.
При визначені розміру неустойки суд повинен досліджувати всі обставини справи та надати свою оцінку співмірності та санкцій до розміру основного зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому суд звертає увагу на висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20, в якому було зазначено, що категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником .
Відповідно до вимог статті 233 ГК України (Зменшення розміру штрафних санкцій) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивачем не наведено посилань на збитки яких він зазнав в наслідок порушення зобов'язань відповідачем.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
В постанові КГС ВС від 12.02.2020 у справі №924/414/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
З матеріалів справи судом встановлено, що порушення зобов'язань відповідачем не спричинило збитків позивачу, відповідач виконав взяті на себе зобов'язання незважаючи на недоліки з боку позивача, сума неустойки відповідає вимогам Договору підряду, але значно перевищує суму грошового зобов'язання позивача перед відповідачем.
Приймаючи до уваги обставини справи суд приходить до висновку про неприпустимість покладення надмірного тягаря на винну особу.
В порядку передбаченому частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 ГК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки на 95 відсотків та стягнути з відповідача неустойку в загальному розмірі 70 675, 20 грн.
Що до застосування строків позовної давності.
Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог та зазначив наступне.
Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Нарахування обмежено строками, які встановлено законодавством. Так відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи початок розрахункового періоду в позовній заяві, відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України застосована спеціальна позовна давність в один рік.
Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до умови Договору, роботи з поточного ремонту обладнання повинні були закінчитись до 27.04.2019. Позивач не надав докази направлення претензій на адресу підрядника, відповідно відсутні докази проведення досудового врегулювання спору. В матеріалах справи відсутні будь-які докази та посилання на них, які стосуються в частині повідомлення підрядника про прострочення виконання ремонту в частині досудового врегулювання. У додатках до позовної заяві відсутні будь-які докази щодо досудового врегулювання спору (вимога про виконання зобов'язання).
Згідно з приписами частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи, У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Зазначена позиція викладена у постанові КГС ВС від 30.04.2020 у справі № 19/49-10.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти застосування строків позовної давності.
Зі свого боку суд звертає увагу на наступні обставини справи.
З огляду на встановлені статті 258 Цивільного кодексу України спеціальні строки позовної давності, приймаючи до уваги умови Договору строк у межах якого позивач мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у даній справі, мав сплинути починаючи з 28.04.2020.
Станом на дату звернення позивача до Постійно діючого регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" 27.04.2022 строк позовної давності не сплив.
Крім того, згідно приписів пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (Розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.
З огляду на наведене суд не знаходить підстав для застосування приписів законодавства про застосування строків позовної давності до позовних вимог.
Судові витрати.
Після передачі справи до Господарського суду Дніпропетровської області позивач подав до суду доказ оплати судового збору - платіжну інструкцію від 20.09.2023 на суму 21202, 56 грн. (арк.с. 164).
Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача суд вважає за доцільним судові витрати покласти на відповідача у повному обсязі в розмірі 21 202,56 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітні технології" (50007, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кобилянського, будинок 219/309, код ЄДРПОУ 36571756) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) неустойку в розмірі 70 675, 20 грн, та судовий збір у сумі 21 202, 56 грн.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 31.01.2024.
Суддя Ю.Ю. Первушин