вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.01.2024 Справа № 904/5238/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м.Кам"янське Дніпропетровська область
до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі", м.Кам"янське Дніпропетровська область
про стягнення 61 757,24 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" (далі-Позивач) 29.09.2023 року звернулося з позовом до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 40791,31 грн, 3% річних в розмірі 3170,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 17795,93 грн та суму судового збору в розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №231ТЕ/00.08.0160 від 16.10.2020 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
03.10.2023 ухвалою суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
17.10.2023 канцелярія суду зареєструвала заяву Відповідача про розгляд справи в порядку загального провадженні.
18.10.2023 ухвалою суд відмовив Акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" в задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального провадженні.
30.11.2023 Відповідач подав до суду клопотання про продовження строку на подання заперечення на відповідь на відзив.
01.12.2023 ухвалою суд клопотання Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" задовольнив, продовжив Комунальному підприємству Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" строк на 10 днів для надання заперечення на відповідь на відзив.
3. Позиції інших учасників справи
06.11.2023 канцелярія суду зареєструвала відзив Відповідача на позовну заяву (арк.с. 47-54), позовні вимоги Позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки договір №231 ТЕ/00.08.0160 від 16 жовтня 2020 року укладений без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно а вимогами цього Закону та є нікчемним, в силу положень статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже не створює юридичних наслідків, відтак КП КМР "ЦТМ" правомірно не здійснювало по ньому жодних платежів. Також відсутня технічна угода до договору №231ТЕ/00.08.0160 від 16 жовтня 2020 року, наявність якої є необхідною умовою його чинності. За наявними доказами неможливо встановити точний обсяг теплової енергії який був переданий і чи передавався він взагалі. До того ж, відсутні належним чином оформлені первинні документи.
28.11.2023 канцелярія суду зареєструвала відповідь на відзив Позивача (арк.с. 77-79), в якій останній посилається на те, що за умов використання затвердженою тарифу НКРЕКП, при укладанні Договору №231ТЕ/00.08.0160 Закон №922 не мав застосовуватися Відповідачем як закупівельником послуги на підставі пункту 5 частини 6 статті 3 Закону №922. Отже, доводи та аргументи Відповідача про необхідність застосування Закону №922 при укладанні Договору № 231ТЕ/00.08.0160 є хибними, та такими, що не відповідають дійсності. Згідно з пунктами 2.3., 2.7., 2.8, 3.5. Договору №231ТЕ/00.08.0160 технічні умови передачі теплової енергії передбачені Сторонами договору в технічній угоді №209ТУ/2021/00.08.0141, що є невід'ємною частиною даного Договору. Фактична кількість виробленої та переданої у розрахунковому місяці теплової енергії визначається за загальними показниками приладів вузла комерційного обліку або розрахунковим способом в порядку передбаченому технічною угодою. Теплова енергія вважається переданою Покупцю від Виробника на межі балансового розмежування та схематично позначено па схемах, наведених у Додатках №2, №3 до Технічної угоди. Остаточний розрахунок за передану Покупцю теплову енергію здійснюється після підписання сторонами Акту приймання-передачі теплової енергії не пізніше 23-го числа включно місяця наступного за розрахунковим. Акт приймання-передачі складається в порядку, передбаченому Технічною угодою. Так, для урегулювання технічних умов передачі теплової енергії сторонами в ТУ №209ТУ/2021/00.08.0141 зокрема пунктами 2.3., було передбачено, що місце встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії позначено на Схемі балансового розмежування, наведеній в Додатках №2 та №3 до даної угоди. Додатком №3 до ТУ №209ТУ/2021/00.08.0141, зокрема, зображена схема балансового розмежування за адресою м. Кам'янське, вул. Заводська, 2а. Пунктом 2.13. передбачено, що окремо складається «Акт про встановлення кількості переданої теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а» (Додаток 7) та надається Теплогенеруючій організації щомісячно, не пізніше 3-го числа наступного за розрахунковим. на підставі якого і здійснюється розрахунок за теплову енергію для власних потреб Відповідача. Акти складались відповідальними особами сторін, затверджувались підписом керівників з проставленням печатки підприємства, як юридичної особи, яка використовується відповідно до її установчих документів. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах.
18.12.2023 канцелярія суду зареєструвала заперечення Відповідача (арк.с. 98-105), в яких вказує щодо нікчемності Договору №231ТЕ/00.08.0160 від 16.10.2020; щодо недоліків наданих актів; щодо актів звірки розрахунків.
19.12.2023 на електронну адресу суду Позивач подав пояснення щодо суті спору (арк.с. 110-112).
29.12.2023 канцелярія суду зареєструвала додаткові пояснення Відповідача (арк.с. 139-141).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Рішенням Кам'янської міської ради №2009-44/УП від 09.07.2020 року Акціонерному товариству «Дніпровська теплоелектроцентраль» передані функції з реалізації виробленої теплової енергії для потреб опалення споживачів правобережної частини м. Кам'янського.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі-Правила №830) постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Рішення Кам'янської міської ради є в загальному доступі на офіційному сайті Кам'янської міської ради за посиланням в мережі інтернет http://sо.kam.gov.uа.
Таким чином постачальником послуг централізованого теплопостачання в правобережній частині м. Кам'янське є АТ «Дніпровська ТЕЦ».
16.10.2020 року між АТ «Дніпровська ТЕЦ» та КП КМР «Центральні тепломережі» укладено Договір №231ТЕ/00.08.0160 поставки теплової енергії (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
1.1. За цим Договором Виробник бере на себе зобов'язання виробити та передати Покупцю теплову енергію, а Покупець зобов'язується прийняти відпущену теплову енергію та сплатити за неї ціну, встановлену даним Договором.
1.2. Теплова енергія, що постачається за цим Договором використовується Покупцем виключно з метою опалення своїх власних потреб.
2.1. В період з 01 жовтня 2020 року по 30 квітня 2021 року, Виробник передає Покупцю теплову енергію в обсязі 120 Гкал: жовтень 2020 - 5 Гкал; листопад 2020 - 20 Гкал; грудень 2020 - 25 Гкал; січень 2021 - 25 Гкал; лютий 2021 - 20 Гкал; березень 2021 - 20 Гкал; квітень 2021 - 5 Гкал.
Приведені обсяги теплової енергії розраховані згідно галузевого керівного документу Міністерства палива та енергетики України №34.20.543-96 "Диспечерський графік теплових навантажень джерела тепла і підприємств теплових мереж", затвердженого Міністерством економіки України 29.01.1996 року.
2.3. Технічні умови передачі теплової енергії передбачені Сторонами договору в Технічній угоді, що є невід"ємною частиною даного Договору.
2.7. Фактична кількість виробленої та переданої у розрахунковому місяці теплової енергії визначається за загальними показниками приладів вузла комерційного обліку або розрахунковим способом в порядку передбаченому технічною угодою.
3.9. З метою оперативного відстеження балансу розрахунків, Сторони щомісячно, до 20-го числа кожного місяця, наступного за місяцем в якому надані послуги, здійснюють звіряння розрахунків із складанням акту звіряння. Покупець зобов'язується оформити належним чином Акт звіряння розрахунків та повернути один примірник Виробнику в десятиденний строк з дня отримання, або надати вмотивовану відмову від підписання акту звірки.
6.2. У разі прострочення оплати вартості теплової енергії, Покупець сплачує Виробнику, окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
6.3. У разі прострочення сплати вартості теплової енергії, понад тридцять календарних днів, Покупець сплачує Виробнику, окрім суми заборгованості, додатково штраф в розмірі 0,1% від простроченої суми.
Позивач надав до позову Технічні умови передачі теплової енергії для її транспортування для потреб населення передбачені Сторонами Договору в Технічній угоді №209ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020 (арк.с. 10-13), предметом якої є здійснення обліку переданої теплової енергії.
Так, згідно з актом приймання-передачі теплової енергії №4 від 31.10.2020 (арк.с. 18) у жовтні 2020 року Виробником передано, а Покупцем отримано 0,7540 Гкал теплової енергії на суму 885,37 грн і Покупець отримав рахунок на оплату № 200 від 09.11.2020 року (арк.с. 19).
Вищезазначена кількість отриманих покупцем Гкал підтверджується актом про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, згідно з даними приладів комерційного обліку СВТУ-10М, зав. №15159 (арк.с. 20).
Згідно з актом приймання-передачі теплової енергії №9 від 30.11.2020 (арк.с. 21) у листопаді 2020 року Виробником передано, а Покупцем отримано 11,7590 Гкал теплової енергії на суму 13 807,84 грн і Покупець отримав рахунок на оплату №351 від 09.12.2020 року (арк.с. 22).
Вищезазначена кількість отриманих покупцем Гкал підтверджується актом про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, згідно з даними приладів комерційного обліку СВТУ-10М, зав. №15159 (арк.с. 23).
Згідно з актом приймання-передачі теплової енергії №13 від 31.12.2020 (арк.с. 24) у грудні 2020 року Виробником передано, а Покупцем отримано 18,5930 Гкал теплової енергії на суму 26098,10 грн і Покупець отримав рахунок на оплату № 7 від 11.01.2021 року (арк.с. 25).
Вищезазначена кількість отриманих покупцем Гкал підтверджується актом про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а, згідно з даними приладів комерційного обліку СВТУ-10М, зав. №15159 (арк.с. 26).
Виробником, 12.01.2021 року за вихідним №42/06 були направлені Замовнику оригінали рахунку від 11.01.2021 №7 на суму 26 098,10 та акт приймання-передачі теплової енергії №13 від 31.12.2020 на суму 26 098,10 (2 примірники). Замовником були отримані вищезазначені документи 12.01.2021 року за вхідним №09 (арк.с. 28). Замовник підписаний примірник акту приймання-передачі теплової енергії №13 від 31.12.2020 на суму 26 098,10 грн Виробнику не повернув, та вмотивовану відмову від підписання акту не надав.
Відповідно до пп. 3.4, 3.5 Договору оплата за передану теплову енергію здійснюються виключно грошовими коштами, шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки теплової енергії, з поточних спецрахунків Покупця, на поточні спецрахунки Виробника, кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП (уповноваженого органу).
Остаточний розрахунок за передану Покупцю теплову енергію здійснюється після підписання сторонами акту прийому-передачІ теплової енергії не пізніше 23-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим.
В порушення умов договору КП КМР «Центральні тепломережі» свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі, в порядку передбаченому Договором, не виконало, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 40 791,31 грн основного боргу, що підтверджується актами звірки (арк.с. 80-89).
Відповідно до п. 5.2.3 Договору Покупець зобов'язаний у разі прострочення оплати вартості переданої теплової енергії, сплатити Виробнику неустойку (штраф, пеню), а також суму заборгованості з урахуванням 3% річних індексу інфляції за весь час прострочення.
Так, на підставі п.5.2.3 Договору Позивач нарахував Відповідачу 3170,00 грн 3% річних за періоди з 24.11.2020 по 16.08.2023, з 24.12.2020 по 16.08.2023, з 24.01.2021 по 16.08.2023 та 17 795,93 грн інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по серпень 2023 року.
Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена досудова вимога вих.№2254/07 від 04.08.2021 (арк.с. 29), яка останнім була отримана 12.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 30) та була залишена без відповіді та задоволення.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За характером спірних правовідносин, зобов'язання сторін грунтуються на договорі поставки теплової енергії.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Також відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, регулює Закон України "Про теплопостачання".
Згідно зі статтею 5 цього Закону регулювання відносин у сфері теплопостачання має особливості, визначені цим Законом.
Ці особливості викликані такими об'єктивними умовами функціонування систем теплопостачання, як, зокрема, наявністю поділу господарської діяльності у сфері теплопостачання на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Стаття 19 цього Закону встановлює, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За обставинами справи між сторонами укладений договір, за яким Позивач- виробник теплової енергії поставляє теплоенергію Відповідачеві, який є одночасно теплотранспортуючою організацією і покупцем теплоенергії на власні потреби.
Відповідач стверджує, що укладений договір є нікчемним в силу статтті 43 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.
Суд не погоджується з таким твердженням, оскільки відповідно до пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у п.4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі як товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Так, пунктами 3.1-3.2 Договору № 231 ТЕ/00.08.0160 передбачено, що вартість 1 Гкал теплової енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі НКРНКП).
Також у позові Позивач покликається на укладену між сторонами Технічну угоду №209ТУ/2021/00.08.0141 на здійснення контролю обліку і передачі теплової енергії для її транспортування від 16.10.2020, якою врегульовано технічні умови передачі теплової енергії та порядок визначення обсягів переданої теплової енергії.
Відповідач вказує на те, що ця Технічна угода не має відношення до спірного договору, оскільки вона за своїм предметом призначена для здійснення обліку переданої теплової енергії для її транспортування до споживачів теплової енергії і є невід'ємною частиною договорів на транспортування теплової енергії для усіх груп споживачів теплової енергії. На підтвердження цього Відповідач надав до справи копії договорів на транспортування теплової енергії, укладеним між Позивачем як теплогенеруючою організацією і Відповідачем як транспортувальником (арк.с.61-72).
Дослідивши зазначені матеріали, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів неможливість застосування за спірним договором Технічної угоди №209ТУ/2021/00.08.0141 від 16.10.2020, яка була вже укладена і є частиною договорів на транспортування. Крім того, поведінка сторін свідчить про те, що обсяги споживання Відповідачем теплової енергії визначались сторонами саме з урахуванням цієї Технічної угоди. Отже, заперечення Відповідача носять формальний характер
Отже, для вирішення спору між сторонами необхідно встановити обсяги споживання Відповідачем теплової енергії на власні потреби за цим договором.
Так, теплова енергія вважається переданою Покупцю від Виробника на межі балансового розмежування та схематично позначено на схемах, наведених у Додатках №2, №3 до Технічної угоди.
Остаточний розрахунок за передану Покупцю теплову енергію здійснюється після підписання сторонами Акту приймання-передачі теплової енергії не пізніше 23-го числа включно місяця наступного за розрахунковим. Акт приймання-передачі складається в порядку, передбаченому Технічною угодою.
Так, для урегулювання технічних умов передачі теплової енергії Сторонами в п.2.3 Технічної угоди, передбачено, що місце встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії позначено на Схемі балансового розмежування, наведеній в Додатках №2 та №3 до даної угоди. Додатком №3 до ТУ №209ТУ/2021/00.08.0141, зокрема, зображена, схема балансового розмежування за адресою м. Кам'янське, вул. Заводська, 2а.
Пунктом 2.13 Технічної угоди передбачено, що окремо складається Акт про встановлення кількості переданої теплової енергії для власних потреб вул. Заводська, 2а (Додаток 7) та надасться Теплогенеруючій організації щомісячно, не пізніше 3-го числа наступного за розрахунковим, на підставі якого і здійснюється розрахунок за теплову енергію для власних потреб Відповідача.
Позивачем надані до справи акти про встановлення кількості теплової енергії для власних потреб вул.Заводська, 2а, акти приймання -передачі теплової енергії, а також акт звіряння розрахунків за спірні періоди (арк.с.18-27). Зазначені документи складені відповідальними особами Сторін, затверджені підписом керівників з проставленням печатки підприємства, як юридичної особи. Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах.
Дана правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 918/208/21.
У зв'язку з викладеним суд відхилює заперечення Відповідача про те, що акт приймання-передачі теплової енергії №4 від 31.10.2020 містить підпис особи, що відрізняється від підписів цієї особи на інших документах.
Стосовно аргументів Відповідача про відсутність підпису його керівника в акті приймання-передачі теплової енергії №13 від 31 .12.2020, суд враховує пояснення Позивача з цього приводу, який вказав на те, що цей акт разом з рахунком направлений листом 12.01.2020 на адресу Відповідача (арк.с.28), але не підписаний і не повернутий. Водночас, в матеріалах справи наявний акт про встановлення кількості теплової енергії у грудні 2020 року, який підписаний з обох сторін (арке.с.26 ), що у сукупності дозволяє встановити факт та обсяги споживання теплової енергії Відповідачем.
Крім того, Позивач надав матеріалів справи акти звірки розрахунків між сторонами у справі за періоди:01.08.2020 по 01.11.2020; 01.04.2021 по 30.04.2021; 01.05.2021 по 31.05.2021; з 01.06.2021 по 30.06.2021; з 01.07.2021 по 31.07.2021; з 01.08.2021 по 31.08.2021; з 01.09.2021 по 30.09.2021; з 01.01.2021 по 31.10.2021; з 01.01.2022 по 31.01.2022; з 01.02.2022 по 28.02.2022, де серед інших договорів за господарськими операціями між АТ «Дніпровська ГЕЦ» та КП КМР «Центральні тепломережі» підприємствами, рахується й заборгованість за Договором №231ТЕ/00.08.0160 від 16.10.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідно до п. 5.2.3 Договору Покупець зобов'язаний у разі прострочення оплати вартості переданої теплової енергії, сплатити Виробнику неустойку (штраф, пеню), а також суму заборгованості з урахуванням 3% річних індексу інфляції за весь час прострочення.
Так, на підставі п.5.2.3 Договору Позивач нарахував Відповідачу 3170,00 грн 3% річних за періоди з 24.11.2020 по 16.08.2023, з 24.12.2020 по 16.08.2023, з 24.01.2021 по 16.08.2023 та 17 795,93 грн інфляційних втрат за період з грудня 2020 року по серпень 2023 року.
Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.
Під час перевірки розрахунків інфляційних втрат суд встановив їх розмір - 16166,25 грн, що є піставою для часткового стягнення і цій частині позову.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд вважає доведеним факт надання Позивачем послуг з виробництва та передачі теплової енергії на спірну суму та їх неоплату Відповідачем у строки, визначені Договором.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт отримання Відповідачем теплової енергії, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача основного боргу на суму 40 791,31 грн, 3% річних у розмірі 3170,00 грн.
В частині вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 17795,93 грн, суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 16 166,25 грн через неправильний розрахунок суми інфляційних втрат Позивачем.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Центральні тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м.Кам"янське, вул.Тритузна, буд. 168, код ЄДРПОУ 43158553) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м.Кам"янське, вул.Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 40791,31 грн, 3% річних в розмірі 3170,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 16 166,25 грн та суму судового збору в розмірі 2613,17 грн.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 30.01.2024
Суддя Н.Б. Кеся