вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні виконання судового рішення
"29" січня 2024 р. Cправа № 902/832/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.
за участю представників сторін
позивача Портянко Т.А., довіреність №8 від 22.08.2022 (в режимі ВКЗ);
відповідача/заявника не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали заяви Фермерського господарства "Дуби" №б/н від 01.01.2024 про відстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК" (вул. Сурікова, 9, 11/1, м. Черкаси, 18000)
до: Фермерського господарства "Дуби" (с. Спичинці, Погребищенський р-н, Вінницька обл., 22250)
про стягнення 2 238 089,80 грн.
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/832/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК" до Фермерського господарства "Дуби" про стягнення 2 238 089,80 грн., з яких 1 284 984,44 грн - основного боргу, 404 850,78 грн - пені, 256 996,89 грн - штрафу, 24 291,05 - 3% річних та 266 966,64 грн - курсової різниці.
Рішенням суду від 20.09.2023 позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнуто з Фермерського господарства "Дуби" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК" 1 284 984,44 грн - основного боргу, 266 966,64 грн - курсової різниці, 202 425,39 грн - пені, 128 498,45 грн - штрафу, 24 291,05 - 3% річних та 33 571,35 грн. - витрат на сплату судового збору. В позові в частині стягнення 202 425,39 грн - пені та 128 498,45 грн - штрафу відмовлено.
17.10.2023 до суду надійшов запит Північно-західного апеляційного господарського суду №902/832/23/6705/23 від 17.10.2023, яким витребувано справу №902/832/23 для розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Дуби" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 у вказаній справі.
Супровідним листом № 902/832/23/1398/23 від 17 жовтня 2023 р. матеріали справи №902/832/23 було направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Разом з тим, 01.01.2024 до суду надійшла заява Фермерського господарства "Дуби" №б/н від 01.01.2024 про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 02.01.2024 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Фермерського господарства "Дуби" №б/н від 01.01.2024 про відстрочення виконання рішення суду до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.
18.01.2024 справа №902/832/23 повернулась до Господарського суду Вінницької області.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Дуби" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2023 у справі №902/832/23 залишено без змін.
18.01.2024 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 18.01.2024 призначено заяву Фермерського господарства "Дуби" №б/н від 01.01.2024 про відстрочення виконання рішення суду у справі №902/832/23, до розгляду в судовому засіданні на 29 січня 2024 року.
22.01.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 24.01.2024 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25.01.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо заявленої відповідачем заяви про відстрочення рішення суду.
У визначену судом дату в судовому засіданні приймала участь представник позивача в режимі ВКЗ, відповідач/заявник правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.
В силу ч. 2 ст. 332 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Процесуальним законом визначено граничний десятиденний строк розгляду заяви про відстрочку судового рішення, обов'язкової участі осіб, які є учасниками процесу ГПК України не передбачає, відтак неявка будь - кого з учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача/заявника про дату, час та місце судового слухання, однак останній не скористався своїм правом участі у судовому засіданні.
Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви про відстрочення рішення суду та просила відмовити в її задоволенні з підстав викладених у письмових поясненнях.
Розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, заперечення позивача викладене в письмових поясненнях, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи заява відповідача (боржника) про відстрочення виконання судового рішення мотивована тим, що заборгованість перед позивачем у даній справі виникла у зв'язку із складними фінансовими взаємовідносинами з нашими контрагентами та укладеними з ними договорами, виплати грошових коштів іншими контрагентам. ФГ «Дуби» робить все можливе для погашення заборгованості перед ТОВ "УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК", у зв'язку із чим повідомляє суду, що має намір повністю та добровільно погасити борг, але на даний час на нашому банківському рахунку не достатньо грошових коштів, та відсутнє майно для виконання судового рішення, що підтверджується банківськими виписками в яких вбачається лише видаткові операції та залишок коштів в сумі яка дозволяє на даний час лише розрахуватися із найманими працівниками та сплатити податки.
За твердженням заявника порушення умов Договору поставки №ф-5882-2022-Вн від 20.04.2022 р. відбулося не з вини відповідача, останній не мав наміру його невиконання, що підтверджується фактом часткового виконання даного договору. У зв'язку з збройною агресією росії та введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (продовжено і діє на даний час) фермерське господарство досить довгий час не отримувало та не отримує в належному розмірі грошових коштів від інших контрагентів за договорами купівлі-продажу та поставки сільськогосподарської продукції (зерна). Існування на території України надзвичайних обставин є загальновідомим та нормативно врегульованим питання, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності. На даний час господарство усі наявні ресурси в тому числі грошові витрачало на посівну кампанію, закупівлю палива, внесення добрив та засобів захисту рослин для забезпечення продовольчої безпеки країни.
Також відповідач/заявник звертає увагу суду на те, що господарство постійно виплачує заробітну плату працівникам, податки, орендну плату за землю та не допускає виникнення заборгованості за даними статтями витрат для збереження свого функціонування та сталого виробництва. Після збору урожаю у зв'язку з триваючою війною досить тривалий час реалізація сг продукції неможлива оскільки її закупівля не відбувалась через неможливість експорту продукції, експорт с/г продукції був неможливим у звичних обсягах і відповідну відсутній ринок збуту такої продукції за адекватними ринковими цінами. Ціни на реалізацію сг продукції у 2023 р. були значно нижчі ніж минулого 2022р. Відповідач ФГ «Дуби» є сільськогосподарським товаровиробником, тому інших джерел надходжень грошових коштів не має окрім вирощування та реалізації с/г продукції. Разом з тим несприятливі погодні умови влітку, а саме постійні зливи протягом липня-вересня 2022 р., посуха влітку і на сьогоднішній час 2023 р. призвели до низької врожайності ранніх зернових та низької їх якості, та як наслідок заниженої вартості. ФГ «Дуби» є 100% виробником сільськогосподарської продукції (саме зернових культур) та продавцем (постачальником) власної продукції, при цьому у період з 24.02.2022 року контрагенти за договорами несвоєчасно здійснювали оплату за поставлену продукцію.
На переконання заявника відстрочення виконання рішення суду забезпечить дотримання балансу інтересів обох сторін та за наявних обставин сприятиме якомога найшвидшому його виконанню, оскільки робота господарства буде продовжена що сприятиме реальному виконанню рішення суду. Звернення стягнення на арештовані майнові активи відповідача у виконавчому провадженні буде не ефективним адже у ФГ «Дуби» відсутнє рухоме і нерухоме майно та грошові кошти на рахунках. Наявність примусового виконання навпаки створить великі перепони у роботі господарства та як наслідок створить умови для неможливості швидкого виконання рішення суду зі сторони боржника. Відстрочення виконання рішення суду у даному випадку не є ухиленням від його виконання, оскільки слугуватиме досягненню мети реального виконання рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
На підставі вищенаведеного, керуючись правами, наданими відповідачу ст.ст. 160, 239, 331 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок скрутного фінансового стану, ФГ «Дуби» просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 р у справі № 902/832/23 на 2 (два) місяці.
В письмових поясненнях на заяву про відстрочку рішення суду на 2 місяці, позивач (стягувач) зазначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення. Договір поставки №ф-5882-2022-Вн від 20.04.2022 був підписаний ще у 2022 році, і строк виконання зобов'язань за цим договором настав ще у жовтні-листопаді 2022 року, таким чином вже більше року відповідач не виконує свої зобов'язання за договором. Під час розгляду цієї справи, як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, подаючи різні клопотання відповідач постійно намагався затягнути розгляд справи, тому на переконання позивача заява про відстрочення виконання рішення суду подана відповідачем з метою затягнення судового процесу.
Крім того, за твердженнями позивача викладені відповідачем у заяві обставини не можуть підтверджувати реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.
З огляду на викладене позивач просить суд відмовити у задоволенні вимог Фермерського господарства «Дуби», що викладені у заяві про відстрочення виконання рішення суду.
Визначаючись щодо поданої заяви про відстрочку виконання рішення, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Положеннями частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", яка наразі є чинною, при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Таким чином, відстрочення виконання рішення суду є процесуальним інститутом наслідком реалізації якого є відкладення (перенесення) виконання рішення суду на інший строк у зв'язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Наведені заявником в заяві підстави для відстрочки виконання судового рішення, а саме скрутний фінансовий стан, не отримання в належному розмірі грошових коштів від інших контрагентів, тощо не є тими виключними обставинами, які унеможливлюють примусове виконання судового рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», та які дають підстави для відстрочки виконання судового рішення, яке не виконане.
Крім того боржником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту скрутного фінансового стану підприємства, гарантованого виконання рішення суду після спливу 2-х місяців та доказів що у боржника протягом цього часу з'являться кошти щоб погасити заборгованість в повному обсязі.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача щодо дії та впливу воєнного стану як на підставу для відстрочення виконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки Договір між сторонами, по якому виникла заборгованість у даній справі, укладений 20.04.2022 тобто вже підчас введення в країні воєнного стану і надання відстрочення виконання рішення суду за таких обставин може призвести до необґрунтованого та невиправданого порушення балансу інтересів боржника та стягувача.
З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору відстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 03.042008, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).
Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права) відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява № 18357/91) та інші).
Враховуючи вищенаведене суд констатує, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
З врахуванням викладеного вище суд приходить до висновку про те, що наведені заявником обставини для відстрочки виконання рішення, не можуть розцінюватись як виняткові та беззаперечно не підтверджують неможливості виконання рішення суду.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства "Дуби" №б/н від 01.01.2024 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 902/832/23.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Дуби" №б/н від 01.01.2024 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 902/832/23.
2. Ухвалу надіслати сторонам на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - science.park@ukravit.ua , відповідача - 41131241@ukr.net
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст ухвали складено 31.01.2024
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи