31.01.2024 року м.Дніпро
Справа № 908/521/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороз В.Ф., Чередка А.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Інститут титану" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 (прийняте суддею Ярешко О.В., повне судове рішення складено 03.07.2023) у справі №908/521/23
за позовом Концерну "Міські теплові мережі"
до Акціонерного товариства "Інститут титану"
про стягнення 259 633, 30 грн
1. Короткий зміст заявлених вимог.
20.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 02.01.2023) Концерну "Міські теплові мережі" до Акціонерного товариства "Інститут титану" про стягнення 232836,07 грн. основного боргу; 19880,31 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2022 по січень 2022; 6916,92 грн. 3% річних, нарахованих за період з 20.01.2021 по 23.02.202.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у цій справі, позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства "Інститут титану" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 232 836, 07 грн основного боргу, 19 880, 31 грн інфляційних втрат, 6 916, 92 грн 3% річних, 3 894, 50 грн судового збору.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив із тих обставин, що згідно матеріалів справи та розрахунку позивача, відповідач оплату за договором № 200138 від 01.11.2006 здійснив частково, загальна сума заборгованості за період з грудня 2020 по січень 2021 та з березня по квітень 2021 включно склала 232836,07 грн, також судом було перевірено розрахунок штрафних санкцій і стягнуто у сумі визначеній у рішенні.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство "Інститут титану" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі №908/521/23, в якій просить змінити рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі № 908/521/23; викласти пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Інститут титану" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 231 037, 11 грн основного боргу, 19 713, 66 грн інфляційних втрат, 6 857, 70 грн 3% річних, 3 894, 50 грн судового збору.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що під час розгляду справи вдповідачем неодноразово зазначалось про те, що АТ "Інститут титану" не отримувало від Концерну "МТМ" рахунку та акту приймання- передачі від 30.12.2020 за грудень 2020 року на суму 105 449,30 грн.
Про існування вказаних документів АТ "Інститут титану" станом на момент розгляду справи у суді відомо не було.
За доводами скаржника, зазначення в акті про те, що начебто АТ "Інститут титану" відмовилось від його отримання є нічим іншим, як внесенням недостовірних відомостей до такого документу.
На переконання апелянта, неподання відповідачем у справі контррозрахунку, про який зазначає суд в оскаржуваному рішенні, не позбавляє суд обов'язку перевірити наданий позивачем розрахунок.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції зазначено про те, що у довідці Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 04.01.20-21 № 999-30/21 викладені дані спостережень відділу гідрології Запорізького ЦГМ (м. Запоріжжя) за грудень 2020 року з зазначенням середньодобової температури повітря по кожному числу місяця.
Позивачем по справі надано суду пояснення від 21.06.2023 року у яких наведений детальний розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії за грудень 2020 року.
При дослідженні вказаного розрахунку було встановлено, що при його виконанні позивачем було застосовано середньомісячну температуру зовнішнього повітря -0,3С°.
Разом з тим, згідно Довідки Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 04.01.20-21 № 999-30/21 вбачається, що згідно даних спостережень відділу гідрології Запорізького ЦГМ (м. Запоріжжя) середньомісячна температура повітря у грудні 2020 року становила 0,2 С° тепла.
За наведеного, апелянт вважає, що наданий позивачем розрахунок прямо суперечить вимогам п. 20 Правил користування теплової енергії та п. 6.5 Договору, оскільки при його виконанні та визначені плати за грудень 2020 року не використовувалась середньомісячна температура повітря у грудні 2020 року, яка становила 0,2 С° тепла.
На підтвердження вказаного апелянт навів власний розрахунок, відповідно до якого сума основної заборгованості зменшилась до 231 037,11 грн, сума інфляційних втрат зменшилась до 19 713,66 грн, сума 3% річних зменшилась до 6 857,70 грн.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач згідно поданого відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що Законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги (особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Крім того споживачу надано право отримувати інформацію - як зазначену в рахунках на оплату так і додаткову без додаткової плати. Тобто законодавець в повній мірі сприяє отриманню споживачем достатньої кількості інформації.
Позивач зазначає, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
Також позивач зазначає, що для підтвердження розрахунку заборгованості суду було надано: Розрахунки, копії Свідоцтва про повірку, копію Договору, копії Актів повірки, копії Актів обстеження, копія Службової записки про донарахування, копії Актів приймання-передачі теплової енергії, Акти звірки, копії Претензій, інформація щодо нарахування, акти періодичної повірки приладів обліку, Розрахунок теплових втрат, теплове навантаження на опалення, розрахунок витрат тепла на будівлю інституту титана, дані спостереження гідрології Запорізького ЦГМ за грудень 2020, Договір про гідрометеорологічне обслуговування, виписка щодо сплати заборгованості за 10.11.2020, Будівельна кліматологія, ДБН України (опалення, вентиляція та кондиціонування), КТМ 204 України, які є в матеріалах справи, були прийняті судом як належні і достатні докази.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Інститут титану" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі №908/521/23; постановлено розгляд справи провести в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.
7. Встановлені судом обставини справи.
Акціонерному товариству "Інститут титану" належить на праві приватної власності нежитлова будівля, інституту літ. А-4, загальною площею 3497,26 кв.м по пр. Соборному, буд. 180 в м. Запоріжжі, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Матеріали справи свідчать, що між Концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація, позивач) та Акціонерним товариством "Інститут титану" (споживач, відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200138 від 01.11.2006.
Відповідно п. 1.1 договору, теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу (відповідачу), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами).
Згідно з п. 2.1 договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню споживача; інші технологічні потреби - по замовленню споживача.
Пунктом 3.2.6 договору передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, які передбачені договором.
Теплопостачальна організація, відповідно до п. 4.1.1 договору, зобов'язана відпускати споживачу теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу.
Відповідно до п. 5.1 договору, облік теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Згідно з п.п. 6.1 - 6.5, 6.7 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. У разі неотримання акт приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову в його підписанні споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Відповідно до п. 10.1, 10.4, договір діє до 01.08.2007. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінченням терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.
Із акту від 02.12.2020 періодичної (контрольної) перевірки приладів обліку теплової енергії та ГВП, по пр. Соборному, 180 вбачається, що прилад обліку теплової енергії відповідача був розпломбований для проведення повірки; на момент повірки приладу обліку т/енергії подача теплоносія на потреби опалення здійснюється, встановлено з'єднувальний патрубок; покази приладу обліку на момент перевірки: 00645,47 Гкал.
Відповідно до акту від 22.12.2020 періодичної (контрольної) перевірки приладів обліку теплової енергії та ГВП, по пр. Соборному, 180 проведено опломбування приладу обліку теплової енергії після проведення повірки; на момент повірки приладу обліку подача теплоносія на потреби опалення здійснювалася, було встановлено з'єднувальний патрубок; покази приладу обліку на момент перевірки: 00000,27 Гкал.
Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача.
Згідно складеного відповідачем розрахунку теплових втрат вводу теплової траси у будівлю проєктої частини ДП "ДНІП Інститут титану", втрати тепла вводу теплової траси складають 790 ккал/год. Згідно розрахунку витрат тепла на будівлю Інституту титана по пр. Соборному, 180, витрати, виходячи з температури зовнішнього повітря у холодний період, складають 192400 ккал/год.
У довідці Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 04.01.20-21 № 999-30/21 викладені дані спостережень відділу гідрології Запорізького ЦГМ (м. Запоріжжя) за грудень 2020 року з зазначенням середньодобової температури повітря по кожному числу місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії (опалення) на загальну суму 334227,26 грн. відповідно до актів приймання-передачі теплової енергії:
- акт від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 16195,80 грн.;
- акт від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 105449,30 грн.;
- акт від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 74508,74 грн.;
- акт від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 67939,88 грн.;
- акт від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 65926,87 грн.;
- акт від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 4206,67 грн.
Позивачем були виставлені відповідні рахунки на оплату отриманої відповідачем теплової енергії.
Заперечень на акти відповідачем не надано, акти залишились з його боку не підписаними. В актах міститься напис щодо відмови споживача від їх підписання, зазначено, що на підставі п. 6.2.7 договору акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначені в ньому розрахункові періоди.
Відповідач у відзиві зазначив, що акти та рахунки не отримував.
Умовами договору № 200138 не визначено обов'язку вручення/надіслання позивачем відповідачу актів та рахунків. Обов'язок з отримання актів та рахунків, згідно п. 6.7 договору, покладений саме на споживача.
Відповідачем 09.11.2020 здійснено оплату в сумі 38991,44 грн. з призначенням платежу: "за теплову енергію за лютий 2020 дог. 200138 від 01.11.2006".
12.01.2021 відповідачем здійснено оплату в сумі 16195,80 грн. з призначенням платежу: "за опалення за листопад 2020 дог. 200138 від 01.11.2006 рах. 200138".
З посилання відповідача у призначенні платежу у платіжному документі на рахунок за листопад 2020, вбачається, що відповідачем був отриманий відповідний рахунок за договором.
Як зазначив відповідач у письмовому поясненні, зазначення у платіжному документі щодо перерахування суми 38991,44 грн. місяця "лютий 2020" є помилковим. Станом на 01.11.2020 заборгованість відповідача за договором № 200138 складала 21735,93 грн, яка була погашена з вказаної суми.
Відтак, залишок суми в розмірі 17255,51 грн був зарахований в оплату за грудень 2020, що відображено в розрахунку позивача.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Як зазначено вище, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за послуги з постачання теплової енергії (опалення) на загальну суму 334227,26 грн. відповідно до актів приймання-передачі теплової енергії:
- акт від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 16195,80 грн.;
- акт від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 105449,30 грн.;
- акт від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 74508,74 грн.;
- акт від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 67939,88 грн.;
- акт від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 65926,87 грн.;
- акт від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 4206,67 грн.
Разом з тим, із акту від 02.12.2020 періодичної (контрольної) перевірки приладів обліку теплової енергії та ГВП, по пр. Соборному, 180 вбачається, що прилад обліку теплової енергії відповідача був розпломбований для проведення повірки; на момент повірки приладу обліку т/енергії подача теплоносія на потреби опалення здійснюється, встановлено з'єднувальний патрубок; покази приладу обліку на момент перевірки: 00645,47 Гкал.
Відповідно до акту від 22.12.2020 періодичної (контрольної) перевірки приладів обліку теплової енергії та ГВП, по пр. Соборному, 180 проведено опломбування приладу обліку теплової енергії після проведення повірки; на момент повірки приладу обліку подача теплоносія на потреби опалення здійснювалася, було встановлено з'єднувальний патрубок; покази приладу обліку на момент перевірки: 00000,27 Гкал.
Матеріали справи свідчать, що при розрахунку заборгованості за період з 02.12.2020 по 21.12.2020 позивачем було застосовано середню температуру зовнішнього повітря -0,3С°, тоді як згідно Довідки Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 04.01.20-21 № 999-30/21 вбачається, що відповідно до даних спостережень відділу гідрології Запорізького ЦГМ (м. Запоріжжя) середньомісячна температура повітря у грудні 2020 року становила 0,2 С° тепла.
На зазначену обставин суд першої інстанції уваги не звернув та визначив розрахунок заборгованості за вказаний період вірним.
Відповідачем у апеляційній скарзі було наведено наступний розрахунок заборгованості за період з 02.12.2020 по 22.12.2020:
Нарахування опалення здійснювалось згідно навантаження з урахуванням фактичного коефіцієнту опалення (Копал), визначеного згідно КТМ 204 України 244-94 за формулою:
Qопміс = Qоп Х Коп Х 10-6, де
Qоп - величина теплового навантаження на будівлю 180, по пр. Соборному визначена в розрахунку теплових навантажень на опалення, який виконано Державним науково- дослідним і проектним інститутом титану в 1996 році. Теплове навантаження на опалення складає 192 400 Ккал/годин.
Коп - коефіцієнт опалення
Коп = (Твн - Тсер.зов.пов.)/ (Твн - Тро) х Поп х 24
Тсер.зов.пов.- середня температура зовнішнього повітря, °С.
Поп - фактична кількість діб подачі опалення у звітному місяці.
Твн - усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря опалювальних будинків (18 °С).
Тро - розрахункова температура зовнішнього повітря (для м. Запоріжжя (-21°С)).
Коп - коригуючий коефіцієнт відносно температури зовнішнього повітря.
КОп = (18 - (0,2)) / (18 - (- 21) х 20 х 24 = 219,07
За період з 02,12.2020 по 21.12.2020 будівлею 180, по пр. Соборному спожито теплової енергії:
192 400 Ккал/годин х 10'6х 219,07 = 42,149 Гкал.
Таким чином, загальна кількість спожитої будівлею 180, по пр. Соборному теплової енергії за грудень 2020 року становить 15,634 + 42,149 + 10,493 = 68,276
Загальна вартість спожитої будівлею 180, по пр. Соборному теплової енергії за грудень 2020 року становить 68,276 х 1265,0900 гр.к + 20% ПДВ = 103 650,34 грн.
Згідно матеріалів справи та розрахунку позивача, відповідач оплату за договором № 200138 від 01.11.2006 здійснив частково, оплативши суму 17255,51 грн за грудень 2020 при нарахуванні 103 650, 34 грн, та повністю оплатив поставлену теплову енергію в листопаді 2020 та лютому 2021.
Таким чином, загальна сума заборгованості за період з грудня 2020 по січень 2021 та з березня по квітень 2021 включно склала 231 037, 11 грн.
Відповідач доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості не подав.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що матеріали даної справи не містять та сторонами не подані будь-які заперечення на складені позивачем акти приймання-передачі теплової енергії. Відтак, згідно підпункту 6.7.2 пункту 6.7 договору № 200138 від 01.11.2006 акти, що покладені в підставу позову, є погодженими відповідачем та, відповідно, є підставою для проведення розрахунків.
Враховуючи наведене вище, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача підлягає частковому задоволенню у сумі 231 037, 11 грн основного боргу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Разом з тим, з урахуванням наведених вище обставин, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних підлягає корегуванню відповідно до стягнутої суми основної заборгованості.
Так, згідно перерахунку суду, інфляційні втрати в межах заявленого позивачем періоду склали 19 713, 66 грн.
Згідно перерахунку суду, 3% річних в межах заявленого позивачем періоду склали 6 857, 70 грн.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
В результаті нез'ясування обставин, що мають значення для справи рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим його належить змінити, виклавши резолютивну частину в редакції цієї постанови.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Інститут титану" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі №908/521/23 задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі №908/521/23 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
Стягнути з Акціонерного товариства "Інститут титану" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 00201081) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) 231 037 (двісті тридцять одна тисяча тридцять сім) грн. 11 коп. основного боргу, 19 713 (дев'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 66 коп. інфляційних втрат, 6 857 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 70 коп. 3% річних, 3894 (три тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 50 коп. судового збору.
Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69091; код ЄДРПОУ 32121458) на користь Акціонерного товариства "Інститут титану" (пр. Соборний, буд. 180, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 00201081) 5 841 (п'ять тисяч вісімсот сорок одна) грн. 75 коп. судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко