24.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3276/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року (про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) (повний текст ухвали складено 09.10.2023 року, суддя Камша Н.М.) у справі № 904/3276/22
за заявою ОСОБА_1 , м.Дніпро
про неплатоспроможність,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року у даній справі закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 року.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:
- відсутність обов'язкових відомостей у плані реструктуризації боржника, що визначені у ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства, не створюють підстав для повного задоволення вимог кредитора та порушує його інтереси;
- з наданого проєкту реструктуризації боргів вбачається ухилення боржника від виконання зобов'язань перед кредитором, маючи на меті спонукання до списання більшої частини заборгованості перед АТ “Сенс Банк”, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність;
- неподання до суду погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника, з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Не погодившись із вказаною ухвалою, арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати; постановити нову ухвалу, якою припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни; визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступні обставини:
- матеріали справи не містять доказів про недобросовісну поведінку боржника, яка була б підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначене підтверджується звітами керуючого реструктуризацією та відсутністю такою інформації від кредитора;
- зволікання зборів кредиторів з реалізацією власних правомочностей щодо прийняття рішення про схвалення/відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника у разі його неплатоспроможності є підставою для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника відповідно до ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства;
- саме по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження про банкрутство фізичної особи, за відсутністю передбачених спеціальним законом підстав і обставин, не може бути безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
ОСОБА_1 у наданих поясненнях підтримав апеляційну скаргу арбітражного керуючого Захарчук К.О. в частині закриття провадження у справі про неплатоспроможність та просить її задовольнити.
ОСОБА_1 вважає, що закриття провадження у справі це найпростіший варіант для суду, але такий варіант перешкоджає головній меті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - це реабілітація боржника, досягнення домовленостей з кредитором.
24.01.2023 року учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників.
Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а неявка їх представників не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за їх відсутністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із завою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 22.02.2023; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Захарчук Ксенію Олегівну; зобов'язано керуючого реструктуризацією вчинити певні дії.
27.10.2022 року на офіційному веб-сайті судової влади опубліковано оголошення №69433 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 року здійснено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора у даній справі, а саме: Акціонерне товариство "Альфа - Банк", м.Київ на правонаступника - Акціонерне товариство "Сенс Банк"; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 на суму 4 962, 00 грн. - (позачергово), на суму 557 746,40 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 року внесено до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" на суму 4 962, 00 грн. - (позачергово), на суму 557 746,40 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Вказаною вище ухвалою зобов'язано керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. провести збори кредиторів; протокол зборів кредиторів у 5-ти денний строк подати до справи про банкрутство та призначено підсумкове судове засідання для розгляду плану реструктуризації боргів чи застосування подальшої судової процедури у справі на 25.05.2023 на 10:00 год.
Ухвалою господарського суду від 25.05.2023 року відкладено підсумкове судове засідання на 20.06.2023 року та зобов'язано керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. подати до дати судового засідання погоджений у встановленому порядку план реструктуризації боргів та відповідне рішення зборів кредиторів боржника.
20.06.2023 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. №02-01/127 від 19.06.2023 року, в якому арбітражний керуючий просила відкласти судове засідання на іншу дату у зв'язку з тим, що наразі керуючим реструктуризацією вчинюються дії з метою отримання боржником у Піщанській сільській раді дублікату акту на право власності на земельну ділянку серії АЕ №471702 та подальшої державної реєстрації прав на земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду 20.06.2023 року задоволено вказане клопотання, відкладено підсумкове засідання на 27.07.2023 року на 12:00 год. та повторно зобов'язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 подати до дати судового засідання погоджений у встановленому порядку план реструктуризації боргів та відповідне рішення зборів кредиторів боржника.
27.07.2023 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. №02-01/153 від 25.07.2023 року, в якому арбітражний керуючий просила відкласти судове засідання на іншу дату, оскільки на 08.08.2023 року скликано збори кредиторів для погодження плану реструктуризації боргів.
До вказаного вище клопотання додано інформацію про відсутність у власності ОСОБА_1 земельних ділянок.
Ухвалою господарського суду від 27.07.2023 року задоволено клопотання керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. про відкладення судового засідання на іншу дату, відкладено підсумкове засідання на 05.09.2023 року на 10:40 год., втретє зобов'язано керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 подати до дати судового засідання погоджений у встановленому порядку план реструктуризації боргів та відповідне рішення зборів кредиторів боржника.
14.08.2023 року до господарського суду електронною поштою надійшло повідомлення №б/н від 14.08.2023 року АТ "Сенс Банк" щодо зборів кредиторів у справі №904/3276/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
04.09.2023 року до господарського суду від керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. надійшло клопотання №02-01/178 від 01.09.2023 року з додатками, в якому керуючий реструктуризацією Захарчук К.О. просила припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинити повноваження керуючого реструктуризацією Захарчук К.О.; визнати фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом, ввести процедуру погашення боргів ОСОБА_1 та призначити керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Захарчук К.О.
Крім того, 04.09.2023 року до господарського суду від керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. надійшли додаткові пояснення №02-01/177 від 01.09.2023 року щодо розгляду питання про перехід до наступної судової процедури.
Ухвалою господарського суду від 05.09.2023 року відкладено підсумкове судове засідання на 05.10.2023 року на 11:00 год.; зобов'язано кредитора АТ "Сенс Банк" подати у строк до 01.10.2023 року пропозицію по кандидатурі керуючого реалізацією, згоду арбітражного керуючого на призначення та запропоновано АТ "Сенс Банк" подати докази, які підтверджують недобросовісну поведінку боржника, яка була б підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Вирішуючи питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про закриття провадження у справі у зв'язку із недобросовісною поведінкою боржника, колегія суддів враховує наступні обставини.
Частиною першою ст. 3 Господарського процесуального України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який введено в дію 21.10.2019 року.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За приписами ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з ч.2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
За приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (п. 8 ч. 5 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Стаття 124 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Так, ч.2 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Згідно з ч. 3 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). Задоволення вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом.
У свою чергу, розроблення проєкту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проєкту плану. Це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
За змістом ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з'ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
Зокрема, у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року №903/806/20 було відзначено, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч.11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 року у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20, за змістом якої / суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника /(ч. 1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства).
Адже, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проєкту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Верховний Суд зауважив, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Отже, у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 року у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 вказано, що тлумачення ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників-фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у деклараціях про майновий стан за 2019, 2020 та 2021 роки, що були подані ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не вказано інформацію щодо матері боржника, що є порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства та положень наказу Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019 року “Про затвердження форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність”.
При цьому, неповнота зазначення боржником майнового стану його сім'ї є підставою для закриття провадження у справі відповідно до ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом абз.2 ч.2 ст. 6, ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника. Отже, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства (господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника).
Отже, приписи ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
При цьому, нормами Кодексу України з процедур банкрутства встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ОСОБА_1 зазначив про наявність у нього заборгованість перед кредитором АТ “Альфа-Банк” за кредитним договором №1925 від 11.10.2007 року у розмірі 1 346 853,36 грн.; що на теперішній час боржник позбавлений можливості сплатити наявну заборгованість перед банком, що і стало підставою для звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником надано проєкт плану реструктуризації боргів, з якого вбачається:
- станом на 26.09.2022 року ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором “Альфа-Банк” за кредитним договором №1925 від 11.10.2007 року близько 1 350 853,36 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 373 700,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами становить 977 153,36 грн.;
- боржник планує працевлаштуватися та отримувати заробіток, за вирахуванням податків та зборів у сумі не менш ніж 6 000,00 грн;
- сума, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб повинна бути не менш ніж 4 000,00 грн;
- для задоволення вимог кредиторів щомісяця боржник буде в змозі виділяти близько 2 000,00 грн.
Відповідно до повідомлення АТ “Сенс Банк” (нова назва АТ “Альфа-Банк”) про результати голосування щодо зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 від 23.05.2023 року, зборами не погоджено наданий план реструктуризації та зазначено про необхідність його доопрацювання.
Так, запропонований проєкт плану реструктуризації боргів боржника передбачає строк виконання 16 місяців та погашення вимог на користь кредитора у розмірі 10% від загального розміру основних зобов'язань.
Натомість приписи Кодексу України з процедур банкрутства закріплюють строк реструктуризації тривалістю до 5 років (60 місяців).
Запропонований проєкт плану реструктуризації не містить жодного пояснення щодо неможливості боржником виконувати такий план протягом 60 місяців.
На думку АТ “Сенс Банк”, запропонований боржником план є фіктивним, а сам боржник лише створює видимість виконання своїх зобов'язань перед кредиторами, створюючи такі умови, щоб комітет кредиторів ніколи не затвердив план реструктуризації боргів боржника. Таким чином, боржник умисно спонукає кредитора до переходу у процедуру погашення боргів.
31.07.2023 року керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 направлено на адресу АТ “Сенс Банк” повідомлення №02-01/156 про проведення повторних зборів кредиторів 14.08.2023 року щодо розгляду, зокрема, схвалення плану реструктуризації боргів боржника від 24.07.2023 року.
14.08.2023 року АТ “Сенс Банк” не приймав участь у зборах кредиторів, у зв'язку з чим такі збори не відбулись.
Повідомлення АТ “Сенс Банк” про результати голосування щодо зборів кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 свідчить про те, що кредитор проголосував проти схвалення плану реструктуризації.
З наданого нового проєкту плану реструктуризації вбачається:
- протягом тривалого часу боржник був не працевлаштований за станом здоров'я;
- з грудня 2022 року по теперішній час боржник працює таксистом та отримує заробітну плату у розмірі 9 000,00 грн;
- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, встановлюється у розмірі не менше прожиткового мінімуму та становить 2 684,00 грн;
- боржником сплачуються аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 2 833,00 грн;
- боржником щомісяця оплачуються комунальні послуги у розмірі 1 700,00 грн, якими боржник користується у квартирі, що належить його матері;
- таким чином, для погашення зобов'язань за планом реструктуризації боржник має змогу сплачувати щомісячно платіж у розмірі 1 783,00 грн;
- боржник протягом 60 місяців з дати затвердження плану реструктуризації має здійснити погашення 20% боргу, що становитиме 111 549,28 грн, а борг в сумі 446 197,12 грн буде прощений кредитором;
- кредитор з дати отримання часткового погашення боргу на умовах даного плану реструктуризації - відмовляється від свого права на відшкодування (повернення) суми сплаченого судового збору за подачу заяви в справі про неплатоспроможність в розмірі 4 962,00 грн.
Проаналізувавши зміст плану реструктуризації стосовно відповідності його положенням ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства через призму його реальності, виконуваності та відповідності самій природі реструктуризації, в тому числі дослідивши причини незгоди кредитора з таким планом та його умовами, судами встановлено:
- план реструктуризації передбачає строк виконання - 60 місяців, однак не містить ані графіку, ані розміру щомісячних платежів, що унеможливить контроль за виконанням з боку кредитора;
- план реструктуризації не містить відомостей про доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів (п.4 ч.1 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відсутність обов'язкових відомостей у плані реструктуризації боржника, що визначені у ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства, не створюють підстав для повного задоволення вимог кредитора та порушує його інтереси.
Крім того, проєкт плану реструктуризації боргів всупереч ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає відмову кредитора від свого права на компенсацію понесених ним судових витрат.
Колегія суддів звертає увагу, що боржником зазначено про погашення зобов'язань за планом реструктуризації щомісячно у розмірі 1 783,00 грн.
Тобто, загальний розмір заборгованості, яка буде сплачена боржником з вказаним планом, становить 106 980,00 грн (1783,00 грн х 60 місяців).
Водночас, у плані реструктуризації зазначено, що боржник протягом 60 місяців з дати затвердження плану реструктуризації має здійснити погашення 20% боргу, що становитиме 111 549,28 грн.
Отже, план реструктуризації містить розбіжності щодо суми заборгованості, яка підлягає сплаті боржником кредитору.
Наведені обставини свідчать про те, що визначені у плані умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації.
Таким чином, неприйняття зборами кредиторів рішення про схвалення або відмову у схваленні наявного в матеріалах справи плану реструктуризації боргів боржника жодним чином не може свідчити про неналежну реалізацію кредиторами своїх правомочностей та/або їх недобросовісну поведінку.
Разом з цим, поведінка боржника є недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
У даному випадку причиною неподання погодженого боржником і схваленого плану реструктуризації боргів є формальний підхід боржника до складення плану реструктуризації, без визначення дієвого механізму погашення боргів перед кредитором. Такі обставини не демонструють ефективне прагнення боржника до компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.
Враховуючи викладене, приймаючи до увагу недобросовісну поведінку боржника, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі ч.11 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене оскаржувана ухвала постановлена при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року (про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) у справі № 904/3276/22 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 31.01.2024 року.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г.Іванов