24.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3276/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року (повний текст ухвали складено 09.10.2023 року, суддя Камша Н.М.) у справі № 904/3276/22
за заявою ОСОБА_1 , м.Дніпро
про неплатоспроможність,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року у даній справі затверджено звіт керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Захарчук К.О. про нарахування та виплату грошової винагороди у процедурі реструктуризації боргів у справі за період з 25.10.2022 року по 31.07.2023 року, відповідно до якого: нарахована грошова винагорода у сумі 109 355,48 грн., понесені витрати - 762,00грн., виплачена керуючому реструктуризацією боргів грошова винагорода - 39 000,00 грн. В решті вимог відхилено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що законодавець передбачив обов'язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності). Тому перекладання боржником тягаря оплати послуг та відшкодування понесених витрат арбітражного керуючого на кредитора, які звернулися у справу про банкрутство в надії отримати частину своїх коштів, на думку суду є зловживанням з боку боржника своїми правами в розумінні ст.13 Цивільного кодексу України та ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись із вказаною ухвалою, арбітражний керуючий Захарчук Ксенія Олегівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні з АТ “Сенс Банк” на користь арбітражного керуючого Захарчук К.О. грошової винагороди та понесених витрат за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 на загальну суму 71 117,48 грн та ухвалити нове рішення про стягнення на користь арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни грошової винагороди за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність на загальну суму 71 117,48 грн. з наступних кредиторів пропорційно розміру їх вимог до боржника: Акціонерного товариства "Сенс Банк" у розмірі 71 117,48 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:
- ухвала господарського суду є такою, що порушує права арбітражного керуючого щодо своєчасного одержання винагороди за працю, яку він вільно обирає та яка дає можливість заробляти собі на життя;
- законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно;
- невиявлення арбітражним керуючим у боржника майна, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг;
- у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника;
- кредитор має оцінити усі фінансові ризики перед тим, як ініціювати або вступати у вже відкриту справу про банкрутство; згода кредитора на участь у справі містить ризик втрати не лише суми заборгованості, а й понесення додаткових витрат на фінансування процедур;
- якщо кредитор не задоволений роботою арбітражного керуючого, то при здійсненні провадження у справі про банкрутство передбачено право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого шляхом подання скарг до суду;
- неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно;
- у зв'язку з відсутністю у боржника будь-яких майнових активів, керуючий реструктуризацією вважає правомірним покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у даній справі на кредиторів, що звернулися з грошовими вимогами до боржника.
Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).
24.01.2023 року учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників.
Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а неявка їх представників не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за їх відсутністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із завою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 22.02.2023 року; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Захарчук Ксенію Олегівну; зобов'язано керуючого реструктуризацією вчинити певні дії.
27.10.2022 року на офіційному веб-сайті судової влади опубліковано оголошення №69433 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 року здійснено процесуальне правонаступництво, замінено кредитора у даній справі, а саме: Акціонерне товариство "Альфа - Банк" на правонаступника - Акціонерне товариство "Сенс Банк"; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 на суму 4 962, 00 грн. - (позачергово), на суму 557 746,40 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 року внесено до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" на суму 4 962, 00 грн. - (позачергово), на суму 557 746,40 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
27.09.2023 року до господарського суду Дніпропетровської області від керуючого реструктуризацією Захарчук К.О. надійшло клопотання №02-01/176 від 01.09.2023 року, в якому арбітражний керуючий просила:
- затвердити звіт керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Захарчук К.О. (вих №02-01/84 від 09.05.2023 року) про нарахування та виплату грошової винагорода у процедурі реструктуризації боргів у справі №904/3276/22 за період з 25.10.2022 року по 31.07.2023 року, відповідно до якого: нарахована грошова винагорода в сумі 109 355,48 грн., понесені витрати - 762,00 грн., виплачена керуючому реструктуризацією боргів грошова винагорода - 39000,00 грн.;
- стягнути на користь арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни грошову винагороду за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №904/3276/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на загальну суму 71 117,48 грн. з наступних кредиторів пропорційно розміру їх вимог до боржника: Акціонерного товариства "Сенс Банк" у розмірі 71 117,48 грн.
31.07.2023 року керуючим реструктуризацією Захарчук К.О. направлено на адресу АТ "Сенс Банк" повідомлення щодо проведення 14.08.2023 року зборів кредиторів стосовно розгляду, зокрема, поточного звіту керуючого реструктуризацією майна боржника про виконану роботу за період з 25.10.2022 року по 31.07.2023 року та схвалення звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому Захарчук К.О. за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією майна боржника ОСОБА_1 за період з 25.10.2022 року по 31.07.2023 року.
14.08.2023 року кредитор АТ "Сенс Банк" не приймав участь у зборах, у зв'язку з чим такі збори кредиторів не відбулися.
Обговоривши питання дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення на користь арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни грошової винагороди за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на загальну суму 71 117,48 грн. з Акціонерного товариства "Сенс Банк" у розмірі 71 117,48 грн., колегія суддів враховує наступні обставини.
Частиною першою ст. 3 Господарського процесуального України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який введено в дію 21.10.2019 року.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За приписами ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства.
В силу ч.1 ст. 115, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. При цьому обов'язково умовою є те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Отже, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.
Після переходу до наступної стадії - погашення боргів, в Кодексі України з процедури банкрутства не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди та/або відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абз. 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Кодекс України з процедур банкрутства містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (ч.5 ст.34 та ч.1 ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, подаючи заяву про власну неплатоспроможність та обираючи керуючого реструктуризацією, боржник повинен мати майно, до якого згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України відносяться гроші для оплати послуг керуючого реструктуризацією та покриття усіх його витрат, пов'язаних зі справою, яку порушено за ініціативою боржника.
Авансування коштів на оплату послуг керуючого реструктуризацією за три місяці роботи не звільняє боржника від подальшого відшкодування основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією та його витрат у справі у разі, якщо процедура реструктуризації боргів буде тривати більше трьох місяців.
Колегія суддів зауважує, що наявність у заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможность, є гарантією законних очікувань кредиторів і арбітражного керуючого на відшкодування витрат пов'язаних з розглядом справи про неплатоспроможность.
Саме на заявника - боржника справи про банкрутство (неплатоспроможності) законодавець поклав обов'язок по відшкодуванню судових витрат, до яких, як зазначено, відносяться і витрати на оплату арбітражному керуючому.
Апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції, що на відміну від інституту про неплатоспроможність фізичної особи інститут про банкрутство юридичної особи має свої особливості.
Так, абз. 7 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
За змістом ч.5 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Відтак, Кодекс України з процедур банкрутства розширює можливості за рахунок чого може бути оплачено послуги арбітражного керуючого у справах про банкрутство юридичної особи, які ініційовані кредиторами.
Крім того, активи боржника-юридичної особи, можуть збільшуватися за рахунок майнових прав, які виникають у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, та зобов'язаннями осіб, які відповідають за зобов'язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 Господарського кодексу України), також, за наслідком застосування субсидіарної відповідальності до третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб, за доведення боржника до банкрутства або з вини цих осіб (ч. 2 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства).
Важливою відмінністю двох інститутів є і те, що у справах про банкрутство юридична особа ліквідується, проте, за фізичною особою зберігається ряд обов'язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків.
Слід зазначити, що ініціатором цієї процедури про неплатоспроможність є боржник, а не кредитор, який за наслідками процедури у даній справі тільки поніс витрати по сплаті судового збору за подання заяви із кредиторськими вимогами до боржника, що не відповідає загальноправовим принципам розумності та справедливості.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що законодавець передбачив обов'язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності), місцевий господарський суд правомірно зазначив, що перекладання боржником тягаря оплати послуг та відшкодування понесених витрат арбітражного керуючого на кредитора, які звернулися у справу про банкрутство в надії отримати частину своїх коштів, на думку суду є зловживанням з боку боржника своїми правами в розумінні ст. 13 Цивільного кодексу України України та ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 є працездатною особою, яка не досягла пенсійного віку. Таким чином, боржник у даній справі і після визнання банкрутом може накопичувати свої статки шляхом отримання заробітної плати.
Встановивши наведені обставини, колегія суддів доходить до висновку, що грошова винагорода та понесені витрати арбітражного керуючого Захарчук К.О. при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у даній справі підлягають відшкодуванню саме за рахунок коштів ОСОБА_1 .
За таких обставин місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов правомірного висновку про відхилення вимоги про стягнення з АТ "Сенс Банк" на користь арбітражного керуючого Захарчук Ксенії Олегівни грошової винагороди та понесених витрат за виконання нею повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 на загальну суму 71 117,48 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене оскаржувана ухвала господарського суду у даній справі постановлена при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року у справі № 904/3276/22 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 31.01.2024 року.
Головуючий суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г.Іванов