Постанова від 25.01.2024 по справі 922/5184/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/5184/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гребенюк І.С., відповідно до наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 14.08.2023 №263-ок, посадової інструкції провідного юрисконсульта юридичного відділу від 03.04.2023;

від відповідача-1: адвокат Грачов Є.О., відповідно до довіреності від 06.11.2023 №06/11-57, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.12.2018 серії ДН №5305;

від відповідача-2: адвокат Квіцінська А.І., згідно з довіреністю від 20.12.2023 №01-46/8226, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.09.2017 серії ХВ №000442;

від відповідача-3: Андрійчук С.Я., відповідно до наказу від 02.02.2022 № 10-к/тр, посадової інструкції ПІ-22.7 провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення від 31.01.2023, положення ПВ-22 про відділ правового забезпечення від 31.01.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1.Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,

2.Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

3.Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023, постановлену в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якої складений 11.12.2023 (суддя Присяжнюк О.О.),

у справі №922/5184/23

за позовом: Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків,

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,

до відповідача-2: Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

до відповідача-3: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

КП "Харківський метрополітен" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову та заборонити ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 заяву КП "Харківський метрополітен" від 08.12.2023 про забезпечення позову задоволено повністю. Вжито заходи забезпечення позову та заборонено ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що основним видом діяльності КП "Харківський метрополітен" є перевезення пасажирів міським електричним транспортом. В той же час, з початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, тобто з 24.02.2022, і до 23.05.2022 КП "Харківський метрополітен" діяв виключно як об'єкт цивільного захисту, використовувався виключно для укриття населення від уражень під час збройної агресії РФ та функціонував відповідно до Кодексу цивільного захисту та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для забезпечення умов здійснення органами державної влади, військового командування, органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень. КП "Харківський метрополітен" відновило 24.05.2022 перевезення пасажирів лініями Харківського метрополітену на безоплатній основі. Тобто постачання електроенергії позивачу потрібне не для забезпечення власних потреб підприємства з метою отримання доходу від реалізації своїх послуг/товарів, а саме для забезпечення потреб населення щодо пересування містом та використання об'єктів метрополітену в якості укриття під час дії воєнного стану, запровадженого на всій території України. Суд першої інстанції зазначив, що припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" призведе до катастрофічних наслідків для міста Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а й усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач-1 просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 повністю; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що заборгованість позивача перед сторонами процесу за період перебування на постачанні в постачальника "останньої надії" з січня по листопад 2023 року становить 363305420,67грн з ПДВ, але позивачем не було здійснено жодної оплати за спожиту ним електричну енергію. Наголошує, що позивач, будучи обізнаним про строк дії договору, норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини у цій сфері, та умови чинного договору, допустив порушення строків оплати, обрання постачальника електричної енергії на 2023 рік, що є беззаперечним порушенням вимог чинного законодавства, та намагання створити передумови для виникнення заборгованості за вироблену та спожиту електричну енергію перед Ринком електричної енергії, Операторами розподілу та передачі електричної енергії, що є підприємствами критичної інфраструктури та не можуть функціонувати без оплати з боку споживачів.

В той же час, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ДПЗД "Укрінтеренерго", яке просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 про забезпечення позову у справі №922/5184/23; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову; судові витрати покласти на позивача.

Свої вимоги відповідач-3 обґрунтовує тим, що вимоги ухвали суду першої інстанції порушують права та інтереси відповідача-3 в частині довготривалого порушення позивачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (відсутність оплати спожитої ним електричної енергії), погіршують фінансовий стан підприємства та негативно вливають на весь ринок електричної енергії (порушують встановлену на ньому платіжну дисципліну), особливо в умовах воєнного стану. Апелянт наполягає, що заявник не надав будь - яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що наявний реальний факт порушення або оспорення його права. За твердженням скаржника, доводи, якими позивач обґрунтував свої вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову, є аналогічними тим, що зазначені ним в позовній заяві, внаслідок чого ухвала Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 про забезпечення позову призвела до фактичного вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі № 922/5184/23. Апелянт наголошує, що задовольняючи заяву про забезпечення, суд фактично унеможливив припинення Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у передбачених чинним законодавством випадках, що за змістом є тотожним задоволенню позовних вимог про заборону відповідачам вчиняти будь-які дії припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі.

АТ "Харківобленерго" також не погодилось з ухвалою суду першої інстанції та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023; судові витрати розподілити відповідно до ст.129 ГПК України.

За доводами апеляційної скарги, заходи забезпечення позову у вигляді заборони АТ "Харківобленерго" до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню та/або розподілу електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" є заходом забезпечення позову, який є тотожним позовним вимогам щодо зобов'язання дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії. За доводами відповідача-2, заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності відповідного заходу забезпечення позову та не доведено, яким саме чином незабезпечення позову порушує вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, як того вимагають норми чинного законодавства, яким чином заборона вчиняти дії щодо припинення або обмеження електропостачання може поновити порушене право позивача, підставою якого є договір компенсації вартості спожитої електричної енергії та предметом є визначення вартості наданих послуг. Апелянт вважає, що ухвалення оскаржуваного судового рішення про забезпечення позову у цій справі має наслідком втручання в господарську діяльність АТ "Харківобленерго" та суперечить праву на справедливий суд.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 - без змін. Зазначає, що нарахування, розрахунки, обсяги споживання, стягнення заборгованості та інше не є предметом позовних вимог у справі №922/5184/23. КП "Харківський метрополітен" зазначає, всі доводи ПрАТ ПрАТ "НЕК "Укренерго" зводяться до неналежного виконання умов договору між КП "Харківський метрополітен" та ДПЗД "Укрінтеренерго", стороною якою апелянт не являється, а виконання умов договору не є предметом розгляду по справі.

ДПЗД "Укрінтеренерго" у відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить суд її задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції.

У запереченнях на апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" КП "Харківський метрополітен" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 - без змін. Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливило б ефективний розгляд судом позовних вимог, а захист позивачем своїх прав було б нівельовано. Відновити порушені права позивача за позовом за наслідком судового розгляду буде неможливо, оскільки електрична енергія є товаром, який споживається позивачем в момент його отримання. Позивач наголошує, що після відкриття провадження у справі №922/5184/23 та прийняття ухвали про забезпечення позову в цьому ж провадженні КП "Харківський метрополітен" продовжило отримувати листи з прямими погрозами припинити електропостачання та розподіл електричної енергії за відповідними договорами та відключити електроустановки споживачів. Наголошує, що припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" в умовах воєнного стану призведе до катастрофічних наслідків для міста Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а й усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення, та зробить неможливим його подальше використання.

ДПЗД "Укрінтеренерго" у відзиві на апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача-2 та скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 про забезпечення позову у справі № 922/5184/23.

25.01.2024 у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник ПрАТ "НЕК "Укренерго", який просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23.

Представник ДПЗД "Укрінтеренерго", який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просив задовольнити апеляційні скарги відповідачів та скасувати ухвали суду першої інстанції.

Присутня у судовому засіданні апеляційної інстанції представник АТ "Харківобленерго" наполягала на доводах своєї апеляційної скарги та просила суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 скасувати.

Присутня у судовому засіданні представник позивача КП "Харківський метрополітен" заперечувала проти задоволення апеляційних скарг відповідачів та просила залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційних скарг, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

КП "Харківський метрополітен" приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго".

Крім того, між АТ "Харківобленерго" (оператором системи) та КП "Харківський метрополітен" (споживачем) укладено договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №769 та від 01.03.2023 №769,01.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.11.2023 №0656к/05-4935 АТ "Харківобленерго" повідомило КП "Харківський метрополітен" про те, що 10.10.2023 Міністерством енергетики України видано наказ № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148", який набере чинності з дня його офіційного опублікування, що очікується наприкінці листопада - початку грудня 2023 року, та зазначено, що за інформацією постачальника останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго" постачання електричної енергії споживачу КП "Харківський метрополітен" завершиться з дати втрати чинності/скасування наказу Міненерго від 13.04.2022 № 148. До того ж, AT "Харківобленерго" повідомило про обмеження електропостачання КП "Харківський метрополітен".

ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до КП "Харківський метрополітен" з листом від 27.11.2023 №01/64463 "Про припинення постачання з боку ПОН", в якому повідомлено про отримання через платформу DataHub заявки ДПЗД "Укрінтеренерго" №182514 від 24.11.2023 про припинення постачання електроенергії споживачу КП "Харківський метрополітен" з 0:00 год 15.12.2023.

28.11.2023 ДПЗД "Укрінтеренерго" листом №44/09-8442/ПОН "Про зміну умов постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" повідомило КП "Харківський метрополітен", що з 01.12.2023 набуває чинності нова Комерційна пропозиція №8 від 07.11.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", що є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Також зазначено, що згідно з наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148" скасовано наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148. Повідомлено, що відповідно до умов договору (п. 15.2 Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8, що набуває чинності з 01.12.2023) договір вважається припиненим в частині постачання електричної енергії з дати втрати чинності/скасування наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148, якщо на день втрати чинності/скасування зазначеного наказу постачання електричної енергії споживачу здійснюється більше ніж 90 діб. В листі наголошено, якщо споживач на момент припинення строку постачання електричної енергії по договору не укладе договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об'єкта (об'єктів) має бути припинено оператором системи.

КП "Харківський метрополітен" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ПрАТ "НЕК "Укренерго", АТ "Харківобленерго", ДПЗД "Укрінтеренерго", в якій просить суд:

-зобов'язати ДПЗД "Укрінтеренерго" дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен";

-зобов'язати АТ "Харківобленерго" як оператора системи розподілу дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен";

-зобов'язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" як оператора системи передачі дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП "Харківський метрополітен" як споживачем постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" листами ПрАТ "НЕК "Укренерго", АТ "Харківобленерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлено про припинення постачання електроенергії споживачу у зв'язку з тим, що 10.10.2023 Міністерством енергетики України видано наказ № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148", який набере чинності з дня його офіційного опублікування. Позивач вважає такі дії відповідачів незаконними, оскільки на момент направлення таких повідомлень відповідачами наказ Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307 не набрав чинності, та є чинним наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану", відповідно до пп. 2 п.8 якого передбачено, що учаснику роздрібного ринку електричної енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об'єкта споживача у разі, якщо об'єкт споживача забезпечує роботу, зокрема, надання життєво важливих послуг для населення. Крім того, позивач вважає, що такі дії відповідачів порушують вимоги ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", згідно з якою забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.

Позивач зазначає, що використання як формальної законної підстави для вчинення дій згідно з зазначеним наказом № 307, що не набув чинності та не передбачає жодних механізмів забезпечення безперебійного постачання електричної енергії в умовах воєнного стану для комунальних підприємств критичної інфраструктури та надання життево важливих послуг для населення, до яких належить КП "Харківський метрополітен", а так само захисту від відключення без погодження з обласною військовою адміністрацією - створює реальну загрозу зупинки діяльності КП "Харківський метрополітен" - єдиного підприємства міського електричного транспорту, що здійснює перевезення пасажирів лініями метрополітену та виконує критично важливі функції під час дії воєнного стану. А дії відповідача-1, спрямовані на відключення позивача від електропостачання через ОСР - відповідача-2 та відповідача-3 - ОСП, є такими, що порушують межі застосування права та загрожують здійсненню статутної діяльності підприємства позивача та покладених на нього функцій як підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.

В той же час, КП "Харківський метрополітен" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову та заборонити ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову КП "Харківський метрополітен" зазначає, що дії відповідачів з направлення на його адресу листів та повідомлень про припинення постачання електричної енергії є такими, що порушують вимоги нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Заявник наголошує, що незабезпечення позову може призвести до незаконного припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", порушення його законних та оспорюваних прав. Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний розгляд судом позовних вимог та захист позивачем своїх прав буде нівельовано, відновити порушені права позивача за позовом за наслідком судового розгляду буде неможливо, оскільки електрична енергія є товаром, який споживається позивачем в момент його отримання. Позивач зазначає, що постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" потрібне не для забезпечення власних потреб підприємства з метою отримання доходу від реалізації своїх послуг/товарів, а саме для забезпечення потреб населення щодо пересування містом та використання об'єктів метрополітену в якості укриття під час дії воєнного стану, запровадженого на всій території України.

За доводами позивача, припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" призведе до катастрофічних наслідків для міста Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а й усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення. Як наслідок може статися затоплення станцій метрополітену, а у цьому разі відбудеться пошкодження контактної рейки метрополітену, відновити яку вже буде неможливо, що зробить неможливим використання метрополітену і як електричного транспорту, і як найбільш надійного об'єкту укриття населення. Захід забезпечення позову, який належить застосувати судом, є заборона відповідачам за позовом вживати будь які дії щодо припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 заяву КП "Харківський метрополітен" про забезпечення позову задоволено з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 11 ГПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів, щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №914/2157/19, від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову наведений в частині першій статті 137 ГПК України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківський метрополітен" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

-зобов'язати ДПЗД "Укрінтеренерго" дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен";

-зобов'язати АТ "Харківобленерго" як оператора системи розподілу дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен";

-зобов'язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" як оператора системи передачі дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен".

Отже, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову КП "Харківський метрополітен" зазначав, що листом від 21.11.2023 № 06-56к/05-4935 AT "Харківобленерго" повідомило позивача про те, що 10.10.2023 Міністерством енергетики України видано наказ № 307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148", який набере чинності з дня його офіційного опублікування, зазначено, що за інформацією постачальника останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго" постачання електричної енергії споживачу КП "Харківський метрополітен" завершиться з дати втрати чинності/скасування наказу Міненерго від 13.04.2022 № 148; опублікування наказу Міненерго від 10.10.2023 № 307 очікується наприкінці листопада - початку грудня 2023 року. До того ж, AT "Харківобленерго" повідомило про обмеження електропостачання КП "Харківський метрополітен".

Також, на адресу КП "Харківський метрополітен" надійшов лист ПрАТ НЕК "Укренерго" вих. № 01/64463 від 27.11.2023 про припинення постачання електроенергії з боку ДПЗД "Укрінтеренерго" з 0:00 год 15.12.2023 на підставі заявки ДПЗД "Укрінтеренерго" № 182514 від 24.11.2023.

29.11.2023 на адресу позивача надійшов лист-повідомлення ДПЗД "Укрінтеренерго" про ініціювання постачальником "останньої надії" процедури припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен" одразу після набрання чинності Наказу Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307.

Позивач зазначає, що він переведений на постачання електроенергії до постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148.

КП "Харківський метрополітен" наголошує, що на момент звернення із заявою наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 є чинний, дія його не скасована, а наказ Міненерго від 10.10.2023 № 307, на якій посилаються ДПЗД "Укрінтеренерго", AT "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго", не опублікований.

Крім того позивач зазначив, що питання постачання електроенергії постачальником "останньої надії" підприємствам, що забезпечують надання життєвоважливих послуг для населення, є законодавчо закріплене у Наказі Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану". Підпунктом 2 пункту 8 Положення встановлено, що учаснику роздрібного ринку електричної енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об'єкта споживача. Відповідно до умов вищезазначеного Наказу постачальник “останньої надії” у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник. Норми наказу № 148 від 13.04.2022 діють протягом періоду дії воєнного стану в Україні та тридцять днів після припинення або скасування такого стану.

Позивач зазначає, що отримання погодження відповідною військовою адміністрацією має бути за зверненням ініціатора припинення електроживлення об'єкта споживача - електропостачальника. Відповідачами таке погодження отримано не було. Належним чином оформлених попереджень про припинення постачання електричної енергії споживачу в розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії до КП "Харківський метрополітен" не надходило.

Відповідно до пп. 2 п. 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Згідно з п. 7.10 ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

Положеннями пп. 11 п. 5.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи зобов'язаний, зокрема, припиняти у випадках та в порядку, визначених Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі та цими Правилами, електроживлення споживача за зверненням електропостачальника відповідно до умов договору з електропостачальником.

Пунктом 11.5.12 Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, передбачено, що електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами роздрібного ринку електричної енергії. У випадках, не передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ОСР має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Попередження про припинення електроживлення надсилається ОСР одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. ОСР не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. ОСР повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.

Тобто, ОСР (у даному випадку апелянт АТ "Харківобленерго") припиняє електроживлення споживачів за зверненням електропостачальника, який не зобов'язаний повідомляти ОСР обґрунтування причин (підстав) для припинення електроживлення та не розглядаючи заперечення споживачів щодо припинення електроживлення.

Проте, враховуючи наявність між позивачем та постачальником "останньої надії" спору щодо правомірності виставлення відповідачем-3 вимоги про відключення позивача від електропостачання, враховуючи, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність вчинених відповідачами дій щодо припинення електропостачання споживачу, заходи забезпечення позову щодо заборони ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "Харківобленерго" вживати дії з припинення та/або обмеження постачання електричної енергії споживачу є цілком співмірними та адекватними.

В той же час, абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ встановлено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Як встановлено судом, основним видом діяльності КП "Харківський метрополітен" є перевезення пасажирів міським електричним транспортом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.

Направлення відповідачами на адресу позивача листів та повідомлень про припинення електропостачання свідчить про наявність у відповідачів наміру та реальної можливості на вчинення дій з припинення електропостачання КП "Харківський метрополітен", що, в разі здійснення відповідачами вказаних дій, спричинить неможливість ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки неможливо буде зобов'язати відповідачів дотримуватися меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", якщо електропостачання на момент ухвалення рішення вже буде припинено.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 32 Кодексу цивільного захисту населення для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту. Укриттю підлягають, зокрема, у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім таких споруд, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням.

Підпунктом 9 п. 2 Переліку об'єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 6, визначено, що до об'єктів, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій і в особливий період належать, зокрема, об'єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.11.2023 №734/2023, затвердженого Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким Харківська міська територіальна громада з 24.02.2022 по 15.09.2022 була віднесена до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 і по теперішній час віднесена до територій можливих бойових дій.

Згідно з наказом Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2022 № 30/1 "Про закриття регулярних перевезень КП "Харківський метрополітен" з 24.02.2022 з 14:30 припинено регулярні пасажирські перевезення КП "Харківський метрополітен".

Починаючи з 24.02.2022 споруди КП "Харківський метрополітен" використовуються як об'єкти цивільного захисту для укриття населення від уражень під час збройної агресії РФ та функціонують відповідно до Кодексу цивільного захисту.

Наказом Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.05.2022 №37 "Про поновлення регулярних перевезень КП "Харківський метрополітен" наказано з 24.05.2022 поновити роботу КП "Харківський метрополітен" з організацією регулярних перевезень

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 №163 вирішено КП "Харківський метрополітен" вжити заходи щодо здійснення перевезення пасажирів лініями метрополітену на безоплатній основі з 24.05.2022.

Тобто, на даний момент КП "Харківський метрополітен" здійснює як безоплатне перевезення населення, так і використовується як об'єкт цивільного захисту населення, зокрема, під час ракетних атак РФ.

Отже, постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" потрібне задля забезпечення потреб населення щодо пересування містом та використання об'єктів метрополітену в якості укриття під час дії воєнного стану, запровадженого на всій території України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" призведе до катастрофічних наслідків для міста Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а й усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення. Як наслідок, може статися затоплення станцій метрополітену, а у цьому разі пошкодження контактної рейки метрополітену, відновити яку вже буде неможливо, що зробить неможливим використання метрополітену і як виду електричного транспорту, і як найбільш надійного об'єкту укриття населення.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 у справі №910/1168/22 зазначив, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин. Так, Верховний Суд наголошував на тому, що права та інтереси осіб, які звертаються до суду мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Заборона на вчинення дій з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для позивача має тимчасовий характер, та у даному випадку наявний зв'язок між заявленими КП "Харківський метрополітен" заходами забезпечення позову і предметом поданого позову про зобов'язання відповідачів дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен".

В той же час, невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, що було доведено позивачем у заяві про забезпечення позову.

Враховуючи те, що судом встановлено, що на адресу позивача надходили повідомлення про припинення постачання та розподілу електричної енергії, що потягне за собою неможливість позивача забезпечити здійснення регулярних перевезень міським електричним транспортом, унеможливить використання об'єктів КП "Харківський метрополітен" як об'єктів цивільного захисту населення в період воєнного стану та триваючих ворожих атак на місто Харків, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення, з огляду на те, що у разі задоволення позову сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.

Окрім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин. (Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №72з-22).

Судова колегія зазначає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Застосування таких заходів забезпечення позову до вирішення спору судом відповідає предмету заявленого позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.

Колегія суддів зауважує, що розглядаючи заяву КП "Харківський метрополітен" про забезпечення позову, суд не здійснює розгляд справи по суті спору та не вирішує його, відповідно, посилання скаржника-2 на порушення судом норм у сфері регулювання правовідносин на ринку електричної енергії щодо наявності у нього права ініціювати припинення електроживлення споживачу через наявність у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію, а також недоведеність факту порушення або оспорення прав позивача апеляційним судом до уваги не приймаються.

Крім того, судова колегія наголошує, що питання щодо наявності чи відсутності заборгованості КП "Харківський метрополітен" перед відповідачем-3, її розмір, порядок нарахування, обсяги спожитої позивачем електричної енергії, здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію, а також стягнення заборгованості споживача на користь постачальника "останньої надії" не є предметом розгляду у даній справі та не стосується предмету позову.

Доводи другого та третього апелянтів щодо того, що заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідачів дотримуватись меж застосування права з припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", в той час як заходи забезпечення позову полягають у забороні відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційні скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго", АТ "Харківобленерго" задоволенню не підлягають, ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 слід залишити без змін.

З огляду на те, що апеляційні скарги залишаються без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за їх подання покладається судом на скаржників.

Керуючись ст. ст. 269, 270, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/5184/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 31.01.2024.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Попередній документ
116668921
Наступний документ
116668923
Інформація про рішення:
№ рішення: 116668922
№ справи: 922/5184/23
Дата рішення: 25.01.2024
Дата публікації: 02.02.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.04.2024)
Дата надходження: 08.12.2023
Предмет позову: зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
09.01.2024 11:00 Господарський суд Харківської області
25.01.2024 10:00 Східний апеляційний господарський суд
20.02.2024 11:00 Господарський суд Харківської області
06.03.2024 11:00 Господарський суд Харківської області
03.04.2024 12:00 Господарський суд Харківської області
24.04.2024 11:30 Господарський суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОРОДІНА ЛАРИСА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
БОРОДІНА ЛАРИСА ІВАНІВНА
ПРИСЯЖНЮК О О
ПРИСЯЖНЮК О О
відповідач (боржник):
Акціонерне товариство "Харківобленерго"
АТ "Харківобленерго"
Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
Приватне АТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
АТ "Харківобленерго"
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
Приватне АТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"
позивач (заявник):
Комунальне підприємство "Харківський метрополітен"
Комунальне підприємство" Харківский метрополітен"
КП "Харківський метрополітен"
представник відповідача:
Квіцінська Анна Ігорівна
ПРУСЬКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА
представник заявника:
Сосунов Євген Валерійович
суддя-учасник колегії:
ЗДОРОВКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
ЛАКІЗА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА