30 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/1574/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - Юхно С.П. (в залі суду) - довіреність 10.73/34410 від 26.12.2023, свідоцтво ПТ№2150 від 18.04.2018
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника Фізичної особи-підприємця Каменецького Олексія Леонідовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у межах апеляційної скарги АТ "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023 у справі №922/5142/21 (суддя Ореховська О.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,
до Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича, м.Полтава
про стягнення грошових коштів,
та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Каменецького Олексія Леонідовича, м.Полтава
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,
про визнання недійсним та скасування рішення, -
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023 у справі №917/1574/22 зустрічний позов задоволено у повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду Акту №004578 від 08.04.2022 про порушення, оформлене Протоколом №004578 від 21.07.2022. Присуджено до стягнення з АТ "Полтаваобленерго" на користь ФОП Каменецького О.Л. витрати по сплаті судового збору в сумі 2.684,00 грн. У задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі.
Позивач за первісним позовом з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023 по справі №917/1574/22 за позовом АТ «Полтаваобленерго» до ФОП Каменецького О.Л. про стягнення вартості необлікованої електричної енергії та зустрічним позовом ФОП Каменецького О.Л. до АТ «Полтаваобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення комісії та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов АТ «Полтаваобленерго» в повному об'ємі та відмовити у задоволенні зустрічного позов ФОП Каменецького О.Л.
За результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023 у справі №922/5142/21 Східним апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А, суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.) прийнято постанову від 17.01.2024, якою апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023 у справі №917/1574/22 залишено без змін.
17.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду представником відповідача за первісним позовом подана заява про ухвалення додаткової постанови до постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №917/1574/22 щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції в сумі 15.000,00 грн. та 1250 грн на пальне.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.01.2024 у справі №917/1574/22 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 прийнято заяву представника ФОП Каменецького О.Л. про ухвалення додаткового рішення до провадження. Розгляд заяви призначено на 30.01.2024. Явку представників сторін визнано необов'язковою.
29.01.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд” від АТ "Полтаваобленерго", надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому останній просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу з 15.000,00 грн до 1.000,00 грн, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду по справах №923/567/17 (п.5.4.9 постанови суду касаційної інстанції), №910/15944/17. В обгрунтування свого клопотання позивач зазначає про те, що підготовка до справи та оформлення відзиву на апеляційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи для адвоката, тому заявлений адвокатом час, витрачений на виконання робіт по договору від 30.11.2023, не є дійсним та необхідним у наслідок чого, заявлений розмір гонорару не є співмірним та реальним.
Відповідач за первісним позовом не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні, при цьому про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду від 25.01.2024 на поштову адресу та електронні кабінети в підсистемі «Електронний Суд».
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву представника ФОП Каменецького О.Л. про ухвалення додаткової постанови у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за первісним позовом.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 статті 2 ГПК України).
У відповідності до ч.2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Так, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу, які сторона понесла або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 18.000, 00 грн., в тому числі 15000 грн - на правову допомогу.
Відповідно до ч.8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В даному випадку вбачається, що відзив на апеляційну скаргу, наданий відповідачем, містив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - витрати на професійну правничу допомогу, а 17.01.2024 - подана заява про долучення доказів понесених витрат подана до суду, а отже, відповідачем дотримано вимоги статей 124, 129 ГПК України.
У відповідності до ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що 29.01.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд” від АТ "Полтаваобленерго", надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, або просить зменшити ці витрати з 15.000,00 грн до 1.000,00 грн. А в частині стягнення 1250 грн на пальне відмовити повністю, оскільки ця сума не підтверджена документально.
За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість вже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Відповідно до ч.5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Колегією суддів встановлено, що в якості доказів понесення адвокатських витрат відповідачем надано:
- договір про надання допомоги адвоката б/н від 30.11.2023;
- акт приймання-передачі виконаних робіт від 16.01.2024;
Відповідно до умов, укладеного 30.11.2023 між ФОГІ Каменецький О.Л. (клієнт) та Адвокатом Гуйваном П.Д. (адвокат), договору про надання правової допомоги, адвокат зобов'язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту щодо ведення його юридичної справи №917/1574/22 стосовно апеляційного перегляду рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2023 у об'єднаному провадженні: за позовом АТ «Полтаваобленерго» позову про донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в розмірі 321.663,42 грн. та за зустрічним позовом про визнання недійсним і скасування - неправомірного рішення АТ «Полтаваобленерго», оформленого протоколом комісії №004578 від 21.07.2022. А клієнт зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору.
Згідно з пунктом 3 договору за підготовку матеріалів та представництво інтересів клієнта в суді під час здійснення апеляційного господарського судочинства у справі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 15.000,00 грн.
16.01.2024 сторонами підписано акт виконаних робіт до договору про надання професійної правничої допомоги від 30.11.2023, в якому зазначений обсяг і вартість (15.000,00 грн) наданих послуг та їх перелік (протягом 130 годин).
При детальному вивчені доданих до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу документів, колегія суддів зазначає, що як договір, так і акт приймання-передачі містять фіксований розмір гонорару - 15.000,00 грн. Окремого визначення вартості години роботи адвоката надані докази не містять.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно з ч. 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або ж погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
З наданого договору про надання професійної правничої допомоги від 30.11.2023 вбачається, що сторони погодили фіксований розмір гонорару - 15.000,00 грн.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при фіксованому розмірі оплати детальний опис виконаних робіт не є обов'язковим та звертає увагу на те, що у акті виконаних робіт від 16.01.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги міститься опис робіт наданих адвокатом клієнту без визначення погодинної оплати.
Водночас, колегія суддів акцентує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Так, апелянтом (позивачем по справі) подане клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначено, що під час підготовки заяв по суті по зустрічному позову адвокату Гуйван П.Д. були відомі обставини справи; правове регулювання правовідносин сторін по справі не потребувало додаткового вивчення; не було необхідності додатково вивчати матеріали справи, збирати додаткові докази в рамках підготовки відзиву на апеляційну скаргу; зміст заяви про винесення додаткового рішення свідчить про те, що вони мають ідентичний зміст із заявами по суті та заяві про винесення додаткового рішення, які подані в суді першої інстанції по первісному та зустрічному позовах; адвокат Гуйван П.Д. неодноразово брав участь у судових засідання по справах за участі АТ «Полтаваобленерго» щодо стягнення вартості необлікованої електричної енергії та щодо визнання недійсним і скасування протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення, тому він обізнаний із законодавством, яке регулює вказані відносини, що підтверджується заявами по суті по справах та заявами про ухвалення додаткового рішення №917/911/23, №917/485/21, №917/485/23, №917/841/21, №917/979/22, де брав участь вказаний адвокат; адвокат Гуйван П.Д. є кандидатом юридичних наук, заслуженим юристом України, тривалий час працював у АТ «Полтаваобленерго», про що вказано у 7 абзаці на сторінці 6 заяви ФОП Каменецького О.Л. про винесення додаткового рішення.
Колегія суддів частково погоджується з доводами позивача, а саме, що під час підготовки заяв по суті по зустрічному позову адвокату Гуйван П.Д. були відомі обставини справи; правове регулювання правовідносин сторін по справі не потребувало додаткового вивчення; не було необхідності додатково вивчати матеріали справи, збирати додаткові докази в рамках підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Крім того, як вже було зазначено, договір і акт приймання-передачі мають фіксований розмір гонорару.
З урахування викладеного, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, беручи до уваги принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню відповідачеві у розмірі 15.000,00 грн.
Що стосується стягнення 1250 грн витрат на пальне, то колегія суддів зазначає, що надане в обгрунтування цієї суми розпорядження № 02-В від 16.01.2024 ФОП Каменецького О.Л. не може бути прийнято як доказ витрат, понесених відповідачем на придбання пального.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про частково задоволення заяви представника ФОП Каменецького О.Л. та стягнення з АТ “Полтаваобленерго” на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15.000,00 грн, в іншій частині слід відмовити.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Заяву представника ФОП Каменецького О.Л. про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) на користь Фізичної особи-підприємця Каменецького Олексія Леонідовича ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15.000, 00 грн.
В іншій частині відмовити.
Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 31.01.2024.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця