23 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/1715/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників сторін:
від позивача за первісним позовом - Коноваленко Є.Л. (у режимі відеоконференції);
від відповідача за первісним позовом- не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної організації "Національний антидопінговий Центр" (вх.2677Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 (суддя Байбак О.І., повний текст складено 17.11.2023) у справі №922/1715/22
за первісним позовом Державної організації "Національний антидопінговий Центр", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Аллхім-сервіс", м.Харків,
про стягнення 13 162 977,60 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Аллхім-сервіс", м.Харків,
до Державної організації "Національний антидопінговий Центр", м.Київ,
про визнання недійсним договору та визнання недійсним рішення уповноваженого органу з питань закупівель
Державна організація "Національний антидопінговий Центр" (далі - позивач за первісним позовом; ДО "Національний антидопінговий Центр") звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (первісний позов) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Аллхім-сервіс" (далі - відповідач за первісним позовом; ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс") про стягнення грошових коштів у розмірі 13 162 977,60 грн., з яких: 3 144 082,38 грн. пені, 2 276 400,00 грн. штрафу 7%, 6 504 000,00 грн. штрафу 20%, 1 377 477,27 грн. інфляційних, 186 217,95 грн. 3% річних, з вирахуванням із загального розміру вказаних нарахувань гарантійної суми у розмірі 325 200,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за первісним позовом умов договору про закупівлю №49 від 01.09.2021 щодо поставки товару.
ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" звернулося до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати недійсним рішення замовника (ДО "Національний антидопінговий центр") у вигляді протоколу розгляду тендерних пропозицій UA-2021-04-29-004927-a від 23.07.2021, розміщеного на веб-порталі prozorro.gov.ua, у частині допущення до аукціону ТОВ «НВП «Аллхім-сервіс» та ТОВ «Медсі» та рішення тендерного комітету ДО "Національний антидопінговий центр", оформлене протоколом №01/8 від 17.08.2021, щодо визначення переможцем ТОВ «НВП «Аллхім-сервіс», а також прийняте рішення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ «НВП «Аллхім-сервіс» по тендеру оголошення UA-2021-04-29-004927-a на закупівлю товару: Рідинний хромато-мас-спектрометр з потрійним квадруполем (код ДК 021:2015 - 38430000-8 - Детектори та аналізатори);
- визнати недійсним договір про закупівлю №49 від 01.09.2021, укладений між ДО "Національний антидопінговий центр" та ТОВ «НВП «Аллхім-сервіс» за результатами відкритих торгів (оголошення UA-2021-04-29-004927-a на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (prozorro.gov.ua) на закупівлю таких товарів: Рідинний хромато-мас-спектрометр з потрійним квадруполем (код ДК 021:2015 - 38430000-8 - Детектори та аналізатори), Рідинний хромато-мас-спектрометр з потрійним квадруполем SCIEX Triple Quad 7500 LC-MS/MS System - QTRAP Ready (далі - товар), вартістю 32 520 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2022 у справі №922/1715/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023, у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю, зустрічні позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №922/1715/22 касаційну скаргу ДО "Національний антидопінговий Центр" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №922/1715/22 скасовано. У частині зустрічних позовних вимог ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" до ДО "Національний антидопінговий Центр" про визнання недійсним договору та визнання недійсним рішення Уповноваженого органу з питань закупівель ухвалено нове рішення про відмову у позові. У частині позовних вимог ДО "Національний антидопінговий Центр" до ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" про стягнення коштів справу №922/1715/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 у справі №922/1715/22, ухваленим за результатами нового розгляду справи, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" на користь ДО "Національний антидопінговий Центр" 5 095 282,38 грн. грошових коштів, 76 429,23 грн. судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено.
Не погодившись із означеним рішенням, ДО "Національний антидопінговий Центр" звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 у справі №922/1715/22 у частині часткової відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом. Прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ДО "Національний антидопінговий Центр" та стягнути з ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" на користь позивача за первісним позовом грошові кошти у сумі 13 162 977,60 грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДО "Національний антидопінговий Центр" посилається на наступне:
- хибним є висновок місцевого господарського суду про безпідставність вимог ДО “Національний антидопінговий центр” у частині стягнення 1 377 477,27 грн. інфляційних та 186 217,95 грн. 3% річних. Так, своє право на забезпечення виконання умов договору замовник реалізував шляхом складання та направлення постачальнику вимог/претензій про сплату штрафних санкцій. При цьому після направлення таких вимог/претензій «право забезпечення виконання зобов'язання» трансформувалось у «грошове зобов'язання» - борг (нараховані згідно з умовами договору штрафні санкції). Відтак, невиплачені штрафні санкції відповідно до умов договору стають грошовим зобов'язанням, а отже вимоги ч.2 ст.550 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не порушуються;
- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме ч.2 ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Так, судом не враховано, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, та є неприбутковою установою, порушення пов'язане з виконанням зобов'язання, що фінансується за рахунок Державного бюджету України. Відповідальність відповідача обмежена межами, встановленими ч.2 ст.231 ГК України, а всі кошти, отримані у якості штрафних санкцій, спрямовуються у державний бюджет України, а тому суд неправомірно зробив висновок про те, що встановлені Законом санкції «є надмірними по відношенню до суми договору, а їх стягнення у всій сумі порушує розумний баланс інтересів сторін, оскільки перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором». Також судом не досліджувався майновий стан сторін. Відповідачем не надано доказів, що затримка/не поставка товару виникла з причин, які не залежали від відповідача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДО "Національний антидопінговий Центр" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 у справі №922/1715/22 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 23.01.2024 о 10:30год.
ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
У судовому засіданні 23.01.2024 представник ДО "Національний антидопінговий Центр" підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомило.
Належне повідомлення відповідача за первісним позовом про дату, час та місце судового засідання підтверджене наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа - ухвали від 12.12.2023 до електронного кабінету представника ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" - адвоката Кокорева Е.О.
У контексті приписів ч.7 ст.242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, разом з іншим, направлялася на наявну у матеріалах справи адресу ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" (61037, Харківська обл., м.Харків, Корсиківський проїзд, буд.3), проте поштове відправлення №0600238235550 повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс".
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.09.2021 за результатами проведення тендерної процедури закупівлі обладнання між Державною оргаізацією “Національний антидопінговий центр” (далі - замовник) та ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” (далі - постачальник) укладено договір №49 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити замовнику обладнання: Рідинний хромато-масспектрометр з потрійним квадруполем (код ДК 021:2015-38430000-8 - Детектори та аналізатори), а саме Рідинний хромато-мас-спектрометр з потрійним квадруполем SCIEX Triple Quad 7500 LC-MS/MS System - QTRAP Ready (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кількість, перелік, комплектність та асортимент товару визначено у Специфікації, що є додатком №1 і є невід'ємною частиною цього договору, яка розроблена на підставі прийнятої тендерної пропозиції (п.1.2 договору).
Відповідно до специфікації від 01.09.2021: найменування товару - Рідинний хромато-мас-спектрометр з потрійним квадруполем SCIEX Triple Quad 7500 LC-MS/MS System - QTRAP Ready (AB Sciex Pte. LTD. Singapore); кількість 1 шт.; ціна за одиницю (сума без ПДВ) 27 100 000,00 грн.; ПДВ 5 420 000,00 грн.; усього з ПДВ 32 520 000,00 грн.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що сума договору становить 32 520 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 420 000,00 грн.
Термін поставки товару: до 30 листопада 2021. Місце поставки (передачі) товару: постачальник передає у власність замовника товар на умовах DDP-Україна (Incoterms 2010) за адресою: 04112, м.Київ. вул.Сікорського Ігоря Авіаконструктора, 8, офіс 26, включаючи розвантаження товару (п.п.5.1, 5.2 договору).
Відповідно до п.5.3 договору поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.
Згідно з п.5.4 договору датою поставки вважається дата отримання товару замовником та оформлення уповноваженими представниками сторін необхідних документів у встановленому чинним законодавством порядку.
За порушення умов зобов'язання щодо якості, кількості та/або комплектності товару із постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару (п.7.2 договору).
За умовами п.7.3 договору за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
У розділі VIII договору сторони погодили забезпечення виконання договору. Так, відповідно до п.8.1 договору розмір забезпечення виконання даного договору (договірне забезпечення) - 1% від його вартості.
Сума договірного забезпечення становить 325 200,00 грн. (п.8.2 договору).
Відповідно до п.8.3 договору постачальник до моменту укладення договору надав гарантію виконання за даним договором - банківську гарантію №205603-Г-3250 від 25.08.2021.
Оригінал банківської гарантії (документ) зберігається у замовника до повернення постачальнику у випадках, передбачених цим договором, або до закінчення строку дії гарантії, що зазначений у ній (п.8.4 договору).
Замовник повинен повернути договірне забезпечення протягом постачальником протягом п'яти банківських днів з дня настання підстав для повернення, в тому числі уразі виконання виконавцем договору, визнання його недійсним, припинення договору за взаємною згодою сторін( п.8.5 договору).
Згідно з п.8.6 договору замовник не повертає договірне забезпечення в повному обсязі або частково у разі: повного або часткового невиконання поставки товару; порушення строків виконання поставки з вини постачальника; незадовільної якості товару; заподіяння шкоди, збитків замовнику; порушення строків усунення недоліків, відповідно до умов даного договору. Сума договірного забезпечення, що не підлягає поверненню, визначається сумою нарахованої пені, штрафних санкцій, збитків відповідно до розділу 7 даного договору.
Пунктом 8.7 договору сторони погодили, що покриття нарахованих постачальнику пені, штрафів, суми завданих замовнику збитків проводиться повністю або частково за рахунок договірного забезпечення постачальника. При відсутності або недостатності коштів договірного забезпечення постачальник перераховує різницю на рахунок замовника протягом двадцяти днів з дня звернення замовника.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного договору (п.11.1 договору).
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, зобов'язання з поставки товару не були виконані ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс”.
Означене стало підставою для нарахування ДО "Національний антидопінговий Центр" відповідних штрафних санкцій ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” та звернення до останнього з претензіями №271 від 17.12.2021, №71 від 28.03.2022 та №115 від 13.06.2022 щодо сплати таких санкцій. Претензійні вимоги залишені без задоволення, у зв'язку із чим ДО "Національний антидопінговий Центр" звернувся до суду із позовом.
Судова колегія враховує наступне.
Положеннями ч.1 ст.712 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ч.1 ст.265 ГК України, унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статями 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст.193 ГК України, визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено Господарським судом Харківської області та не оспорюється сторонами, ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” порушило зобов'язання за договором №49 від 01.09.2021 і не здійснило поставку на користь ДО “Національний антидопінговий центр” погодженого сторонами товару.
За змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218, 230 ГК України наслідком прострочення виконання зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати пені та штрафу.
Відповідно до положень ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У п.7.3 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Як убачається із здійсненого ДО “Національний антидопінговий центр” розрахунку, останньою на підставі п.7.3 договору нараховано ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс”:
- пеню в розмірі 3 144 082,38 грн. за період прострочення з 01.12.2021 по 31.05.2022;
- штраф у сумі 2 276 400,00 грн., що становить 7% вартості товару.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу (7% вартості товару), Господарський суд Харківської області встановив їх обґрунтованість та арифметичну правильність. Правильність цих розрахунків за змістом апеляційної скарги не оспорюється, тому відповідно до приписів ст.269 ГПК України, яка визначає межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, Східним апеляційним господарським судом не перевіряються.
Судова колегія вважає вимоги позивача на підставі п. 7.3 договору обгрунтованими і законними, а рішення суду в цій частині правильним.
Як зазначалося вище за текстом постанови, згідно з п.7.2 договору за порушення умов зобов'язання щодо якості, кількості та/або комплектності товару із постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару.
Як убачається із здійсненого ДО “Національний антидопінговий центр” розрахунку, останньою на підставі п.7.2 договору нараховано ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” штраф у сумі 6 504 000,00 грн., що становить 20% вартості товару.
Суд першої інстанціх дійшов висновку, що ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” порушило умови договору з поставки товару щодо відповідної кількості товару, оскільки взагалі не здійснило його поставку.
Судова колегія не погоджується із означеними висновками суду першої інстанції та вважає, що останнім неправильно застосовано норми матеріального права та розтлумачено умови договору, не враховано дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судова колегія звертає увагу на наступне.
Згідно.ч.1ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2).
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій саме за порушення учасником правовідносин умов свого зобов'язання.
У розглядуваному випадку у пункті 7.2 договору сторони погодили штраф саме за порушення умов зобов'язання щодо якості, кількості та/або комплектності товару.
Позивачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів вчинення відповідачем цих порушень. Позивач не повідомляв суд про здійснення сторонами дій передбачених пунктами 6.1.3. та .6.1.4. договору щодо складання сторонами двосторонніх актів при виявленні невідповідності товару умовам договору за якістю, кількістю чи комплектністю.
При цьому умовами договору погоджено поставку лише одного Рідинного хромато-мас-спектрометру з потрійним квадруполем SCIEX Triple Quad 7500 LC-MS/MS System - QTRAP Ready (AB Sciex Pte. LTD. Singapore), тоді як суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення зобов'язання щодо кількості поставленого товару.
Пунктом 7.2 договору сторони погодили штраф у розмірі 20% вартості саме неякісного (некомплектного) товару, а не вартості непоставленого товару. У розглядуваному випадку сторони підтверджують факт непоставки товару, мова про поставку неякісного (некомплектного) товару або товару неналежної кількості не йде. Будь-які докази про вчинення відповідачем порушення передбаченого п. 7.2. договору в матеріалах справи відсутнє.
Отже в матеріалах справи відсутні докази як обставини порушення зобов'язання передбаченого п.7.2.договору, так і документальних доказів цього порушення, які б мали бути надані суду вдповідно до умов договору.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої ст.7.2. договору поставки та нарахування для стягнення з ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” штрафу в сумі 6 504 000,00 грн., що становить 20% вартості товару.
Суд першої інстанції дійшовши до необґрунтованого висновку про застосування до відповідача відповідальності за п. 7.2. договору поставки не врахував вимоги ч.1ст.549 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, чим порушив вимоги матеріального права.
У процесі розгляду справи №922/1715/22 ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" просило зменшити нараховані та пред'явлені до стягнення штрафні санкції на підставі ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України до 32 520,00 грн. (10% гарантійного платежу), посилаючись на відсутність доказів наявності збитків ДО "Національний антидопінговий Центр" унаслідок порушення ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс" умов договору та надмірність заявлених до стягнення штрафних санкцій у порівнянні зі ступенем порушення зобов'язання. На переконання відповідача, намагання позивача безпідставно збагатитись за рахунок неспівмірних штрафних санкцій суперечать загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, п.6 ст.3 ЦК України щодо справедливості та добросовісності.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення означеного клопотання відповідача та зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають сплаті за договором на користь ДО “Національний антидопінговий центр”, на 6 504 000,00 грн. Таке рішення суду обґрунтоване надмірністю розміру штрафних санкцій відносно до загальної вартості товару, відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів наявності у ДО “Національний антидопінговий центр” збитків, понесених у зв'язку із невиконанням зобов'язань ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс", а також тим, що позивач за первісним позовом скористався своїм правом на отримання банківської гарантії. Судом першої інстанції також враховано порушення ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення поставки товару та тривале ухилення від сплати штрафних санкцій.
Не погоджуючись із такими висновками суду першої інстанції, ДО “Національний антидопінговий центр” в апеляційній скарзі зазначає про те, що Господарський суд Харківської області неправильно застосував норми ч.2 ст.233 ГК України та неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій.
Перевіривши означені доводи апелянта, судова колегія зазначає наступне.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Водночас, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Нормами ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України передбачено право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 3 ст.551 ЦК України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).
Судова колегія враховує, що розмір заподіяних збитків позивачем суду не повідомлявся.
Поставка відповідно до договору мала б відбутися до 30.11.2021, тобто за три місяці до повномасштабного вторгнення в Україну російської федерації. Судова колегія враховує такий термін, як значний пропуск строку виконання зобов'язання. Відповідач в подальшому не виказав готовності усунути порушення в добровільному порядку.
Судова колегія також враховує, що згідно з ч.2 ст.231 ГК України - у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах :
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як убачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Національний антидопінговий центр є державною організацією.
Відповідно до п.6 Положення про Національний антидопінговий центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1063 від 25.07.2002, фінансування діяльності Центру забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.
В пункті 1.3 договору сторони погодили, що обсяги закупівлі товару, що постачається відповідно до цього договору, можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків замовника. Посилання на фінансування угоди за рахунок бюджету міститься також в пунктах 3.3;4.2 договору.
Місцевим господарським судом не враховано, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, та є неприбутковою установою. Порушення ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” пов'язане з виконанням зобов'язання, що фінансується за рахунок Державного бюджету України, отже регулювання правовідносин між сторонами договору підпадає під регулювання ч.2 ст. 231 ГК України.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідальність, передбачена сторонами у п.7.3 договору, тобто за порушення строків виконання зобов'язання, встановлена ч.2 ст.231 ГК України, що спростовує доводи відповідача стосовно неспівмірності штрафних санкцій.
Оцінюючи обставини розглядуваної справи, судова колегія також враховує, що згідно з ч.1 ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Укладаючи договір на відповідних умовах, зокрема в частині встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій у відповідних розмірах, ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” мало усвідомлювати ризики, пов'язані із можливим порушенням умов договору, та, відповідно, має нести відповідальність за допущені порушення.
Відповідач за первісним позовом не здійснив поставки товару за договором та тривалий час не сплачував штрафні санкції. ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” не надано доказів, що затримка/не поставка товару виникла з причин, які не залежали від нього.
Крім того, як правильно зауважено позивачем за змістом апеляційної скарги, відповідачем не надано до матеріалів доказів незадовільного майнового стану.
В обґрунтування підстав для зменшення штрафних санкцій суд першої інстанції також посилається на те, що позивач за первісним позовом скористався правом на отримання банківської гарантії.
Судова колегія звертає увагу на те, що за умовами договору (розділ VIII договору), було передбачено сплату відповідачем гарантійного внеску з метою запобігання понесення можливих збитків позивачем. Разом із тим, сторони погодили, що замовник не повертає договірне забезпечення в повному обсязі або частково, зокрема, у разі повного або часткового невиконання поставки товару. Сума договірного забезпечення, що не підлягає поверненню, визначається сумою нарахованої пені, штрафних санкцій, збитків відповідно до розділу 7 цього договору (п.8.6 договору). Покриття нарахованих постачальнику пені, штрафів, суми завданих замовнику збитків проводиться повністю або частково за рахунок договірного забезпечення постачальника. При відсутності або недостатності коштів договірного забезпечення постачальник перераховує різницю на рахунок замовника протягом двадцяти днів з дня звернення замовника (п.8.7 договору).
У розглядуваному випадку на підставі умов п.7.3 договору ДО “Національний антидопінговий центр” нараховано до стягнення з ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” штрафні санкції в загальному розмірі 5 420 482,38 грн. (пеня в розмірі 3 144 082,38 грн. та штраф у сумі 2 276 400,00 грн., що становить 7% вартості товару).
За виключенням 325 200,00 грн. отриманих ДО “Національний антидопінговий центр” від АТ “Банк Січ” за банківською гарантією №205603-Г-3250 від 25.08.2021 сплаті відповідачем підлягають штрафні санкції в розмірі 5 095 282,38 грн., що, у свою чергу, становить 15,67% від загальної вартості товару, який підлягав поставці за договором (32 520 000,00 грн.).
Таким чином штрафні санкції були зменшені позивачем на суму гарантійного внеску.
Враховуючи викладене вище у сукупності, судова колегія вважає, що клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню., оскільки стягнення штрафних санкцій у такому розмірі не порушує розумний баланс інтересів сторін.
Стаття 86 ГПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судова колегія звертає увагу, що суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить у предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК України). Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини та інтереси обох сторін, оцінивши відповідні аргументи і докази сторін, Східний апеляційний господарський суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення поданого відповідачем клопотання та зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають сплаті за договором на користь ДО “Національний антидопінговий центр”, на 6 504 000,00 грн. За висновками судової колегії, відсутні підстави для задоволення поданого відповідачем (ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс") клопотання про зменшення розміру неустойки.
ДО “Національний антидопінговий центр”, разом з іншим, нараховано та пред'явлено до стягнення з ТОВ "НВП "Аллхім-сервіс":
- 1 377 477,27 грн. інфляційних на підставі ст.625 ЦК України за прострочення сплати штрафних санкцій в сумі 11 924 482,40 грн. за період з грудня 2021 по квітень 2022;
- 186 217,95 грн. 3% річних на підставі ст.625 ЦК України за прострочення сплати штрафних санкцій в сумі 11 924 482,40 грн. за період 01.12.2021 по 08.06.2022.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, з огляду на те, що означені нарахування не можуть здійснюватися на суму штрафних санкцій (базою для нарахування 3% річних та інфляційних згідно з ч.2 ст.625 ЦК України є виключно сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями).
В апеляційній скарзі відповідач - ДО “Національний антидопінговий центр” стверджує, що своє право на забезпечення виконання умов договору замовник реалізував шляхом складання та направлення постачальнику вимог/претензій про сплату штрафних санкцій. При цьому після направлення таких вимог/претензій «право забезпечення виконання зобов'язання» трансформувалось у «грошове зобов'язання» - борг (нараховані згідно з умовами договору штрафні санкції). Відтак, на переконання апелянта, невиплачені штрафні санкції відповідно до умов договору стають грошовим зобов'язанням.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У контексті положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, на які обґрунтовано посилається позивач за змістом апеляційної скарги, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
У свою чергу, ДО “Національний антидопінговий центр” залишає поза увагою, що базою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат згідно з ч.2 ст.625 ЦК України є виключно сума основного боргу, не обтяжена іншими нарахуваннями. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №914/712/16.
Крім того згідно з ч.2 ст.550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.
Стягнення неустойки є самостійною мірою цивільно-правової відповідальності та на суму неустойки не нараховуються проценти. Під процентами в цьому випадку слід розуміти проценти за користування чужими грошовими коштами, стягнення яких передбачене ст.536 ЦК України, та проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які стягуються відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Водночас, як убачається зі здійсненого ДО “Національний антидопінговий центр” розрахунку, інфляційні та 3% річних нараховано у зв'язку із простроченням ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” сплати штрафних санкцій, попередньо нарахованих ДО “Національний антидопінговий центр” відповідно до пунктів 7.2, 7.3 договору.
Враховуючи означене, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ДО “Національний антидопінговий центр” у частині стягнення з ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” 1 377 477,27 грн. інфляційних та 186 217,95 грн 3% річних.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що після направлення постачальнику (відповідачу) вимог/претензій про сплату штрафних санкцій «право забезпечення виконання зобов'язання» трансформувалось у «грошове зобов'язання» - борг (нараховані згідно з умовами договору штрафні санкції). Означені доводи апелянта є необгрунтованими.
На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ДО “Національний антидопінговий центр” та стягнення з ТОВ “НВП “Аллхім-Сервіс” на користь ДО “Національний антидопінговий центр” грошових коштів у загальній сумі 5 095 282,38 грн. (5 420 482,38 грн. загального розміру штрафних санкцій (пеня в розмірі 3 144 082,38 грн. та штраф у сумі 2 276 400,00 грн., що становить 7% вартості товару) - 325 200,00 грн. (отриманих за банківською гарантією).
З огляду на приписи ст.129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з п.4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).
За наведених обставин Східний апеляційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення у цій справі, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті судове рішення - залишити без змін.
З огляду на висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної організації "Національний антидопінговий Центр" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 у справі №922/1715/22 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2023 у справі №922/1715/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 31.01.2024.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова