Справа № 730/1096/23 Головуючий у 1 інстанції Луговець О. А.
Провадження № 33/4823/148/24
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
29 січня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Допи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2023 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючий в АДРЕСА_2 , неодружений, військовослужбовець ЗСУ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн.
Як встановив суд, 29 вересня 2023 року, о 21 год. 40 хв., в с. Комарівка по вул. Соборна, ОСОБА_1 керував автомобілем «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку (на місці за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі) відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування транспортним засобом та його зупинку. Зазначає, що він не мав жодних ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Акцентує увагу на тому, що працівниками поліції йому не було роз'яснено процесуальні права та не надано можливості скористатися правом на допомогу адвоката, чим було порушено право на захист, а на місці зупинки транспортного засобу він просто розгубився та надав визнавальні пояснення.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/73 (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 005086 від 29.09.2023 року, ОСОБА_1 29 вересня 2023 року, о 21 год. 40 хв., в с. Комарівка по вул. Соборна, керував автомобілем «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку (на місці за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі) відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «Я ОСОБА_1 випив 0,5л пива, після чого керував автомобілем. Драгер дути не буду, в лікарню їхати відмовляюсь. Вину визнаю»» (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису із нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.15), що у службовому автомобілі працівників поліції, під час спілкування поліцейського із ОСОБА_1 , останній поводить себе досить спокійно, врівноважено та повідомляє, що керував транспортним засобом із відповідною конкретизацією руху, а саме, що їхав по селу до друга. Поліцейський виявив у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння та на пропозицію пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, водій відмовився. При цьому, працівник поліції роз'яснив йому, що у разі його відмови від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, відносно нього буде складено адмінпротокол за ст. 130 КУпАП та відсторонив останнього від керування транспортним засобом.
Слід зазначити і те, що в ході розмови поліцейського із ОСОБА_1 , останній зазначав, що вживав пиво, після чого керував транспортним засобом.
Факт керування транспортним засобом також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3 , даними нею в судовому засіданні місцевого суду, де остання упевнено вказувала, що в її присутності ОСОБА_1 випив алкогольне пиво, після чого вони на автомобілі поїхали на запрошення його товариша, та були зупинені працівниками поліції. При цьому, вказувала, що ніякого тиску з боку поліцейських відносно ОСОБА_1 не помітила.
Дані пояснення свідка ОСОБА_3 жодним чином не спростовують винність ОСОБА_1 , а лише є одними із доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення.
Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданому до нього відеоматеріалу вбачається (а.с.2,7), що працівником поліції були озвучені ОСОБА_1 та занесені до протоколу ті ознаки алкогольного сп'яніння останнього, які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а отже, жодних порушень з боку працівника поліції, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було.
Твердження апелянта про те, що працівник поліції йому не роз'яснив процесуальні права та не дав можливості скористатися правовою допомогою адвоката, чим було порушено його право на захист, є непереконливими, з огляду на таке.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Також, із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 будь-яких зауважень не висловлював та не ставив питання щодо надання йому адвоката, що свідчить про те, що останній не мав бажання скористатися правовою допомогою адвоката.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач