іменем України
22 січня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/7460/23
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/85/24
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
секретар: Зеляк Ю.Г.
учасники справи:
боржник: ОСОБА_1
стягувач: Акціонерне товариство ”Універсал Банк”
суб'єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу
Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Карапути Л.В. від 13 червня 2023 року, місце постановлення ухвали м.Чернігів, у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., в якій просив: визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. у виконавчому провадженні №71083565, неправомірною; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. винести постанову про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в AT ”ОЩАДБАНК” у виконавчому провадженні № 71083565; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. винести постанову про зупинення виконавчого провадження №71083565. В обґрунтування вимог поданої скарги ОСОБА_1 вказував, що 20.02.2023 року приватним виконавцем Приходьком Ю.М. було відкрито виконавче провадження №71083565, на підставі виконавчого листа № 750/8388/21 від 08.09.2022 року, який було видано Деснянським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 01.06.2018 року, та було накладено арешт на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в AT ”ОЩАДБАНК”, який належить боржнику. В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявами про зупинення виконавчих дій, у зв'язку із проходженням ним військової служби за призовом під час мобілізації, та зняття арешту з банківського рахунку, який використовується для зарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , як військовослужбовцю. Листами №13443, №13444 від 09.05.2023 року приватним виконавцем було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про зупинення виконавчих дій, оскільки боржнику не призначені виконавчі дії, в яких він має брати безпосередню участь, та відмовлено у задоволенні заяви про зняття арешту із банківського рахунку, з підстав відсутності документів на підтвердження наявності у рахунку боржника спеціального режиму використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Посилаючись на положення п.1 ч.1 статті 34, ч.3 статті 52 Закону України ”Про виконавче провадження”, ОСОБА_1 вважає вищевказані дії приватного виконавця незаконними, а також звертає увагу, що він, як військовослужбовець належить до захищеної категорії осіб, у розумінні приписів Закону України ”Про споживче кредитування”.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.06.2023 року задоволено скаргу ОСОБА_1 . Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. у виконавчому провадженні №71083565, щодо незняття арешту з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ ”Ощадбанк” на ім'я ОСОБА_1 . Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT ”Ощадбанк” на ім'я ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №71083565. Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. винести постанову про зупинення виконавчого провадження №71083565.
В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. просить скасувати оскаржувану ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.06.2023 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги повністю. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 13.06.2023 року є необґрунтованою та незаконною, висновки суду є неповними та не підкріпленими матеріалами справи. В доводах апеляційної скарги приватний виконавець Приходько Ю.М. зазначає, що суми на зазначеному боржником рахунку не є заробітною платою, рахунок не має спеціального призначення/режиму використання, та на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Апелянт звертає увагу, що в заявах боржника про зняття арешту з рахунку не було зазначено номер рахунку, з якого необхідно зняти арешт, а лише надано номер пластикової картки, яка прив'язана до рахунку. Апелянт стверджує, що жодних інших документів на підтвердження номера рахунку та статусу коштів, які надходили на вказаний рахунок, боржником надано не було. При виплаті боржнику військовою частиною грошового забезпечення жодних утримань не здійснювалось, оскільки відповідна постанова про таке утримання із забезпечення не надсилалась, з підстав відсутності інформації про несення служби боржником. За доводами апелянта, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які подані боржником документи, які б підтверджували статус коштів виключно із заробітної плати, а також відсутнє повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок. Щодо зупинення виконавчих дій на підставі проходження боржником військової служби, із посиланням на п.1 ч.1 статті 34 Закону України ”Про виконавче провадження”, апелянт вказує, що приватним виконавцем Приходьком Ю.М. не було призначено та/або вчинено виконавчі дії, в яких боржник має безпосередньо брати участь. Доводи апеляційної скарги зазначають, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що згідно з умовами служби боржника, проведення виконавчих дій неможливе.
У поясненнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кудрявцев П.М. просить залишити обгрунтовану ухвалу суду першої інстанції від 13.06.2023 року без змін, а подану апеляційну скаргу, у зв'язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева П.М. про винесення окремої ухвали у справі №750/7460/23 щодо порушення приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. приписів п.1 ч. 1 статті 34 Закону України ”Про виконавче провадження”, в частині відмови у зупиненні виконавчого провадження під час проходження боржником військової служби та п.1 ч.4 статті 59 Закону України ”Про виконавче провадження”, в частині відмови у знятті арешту з майна (коштів). Представник ОСОБА_1 - адвокат Кудрявцева П.М. просить направити окрему ухвалу до Дисциплінарної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, для визнання бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. у виконавчому провадженні №71083565, неправомірною.
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кудрявцев П.М. просив залишити обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції від 13.06.2023 року, без змін, а подану апеляційну скаргу, у зв'язку із її безпідставністю, залишити без задоволення.
В судовому засіданні апеляційного суду представник приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. - адвокат Прокоф'єв Б.І. підтримав вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., представник стягувача - АТ ”Універсал Банк”, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 20.02.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. було відкрито виконавче провадження №71083565 (а.с.52, том 1), на підставі виконавчого листа №750/8388/21, провадження №2/750/1986/21, від 08.09.2022 року (а.с.49 том 1), який було видано Деснянським районним судом м.Чернігова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ''Універсал Банк'' заборгованості за кредитним договором від 01.06.2018 року.
В межах вищевказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М., було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 20.02.2023 року (а.с.56, том 1), відповідно до якої було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 78 793 грн. 83 коп. Вказано про направлення копії постанови на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.
У скарзі на бездіяльність приватного виконавця Трушніков А.С. вказує, що він був призваний за мобілізацією, та на даний час є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 .
Згідно довідки від 26.04.2023 року, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення на картковий рахунок НОМЕР_1 , банк АТ ”Ощадбанк” (а.с.5, том 1). 25.03.2023 року ОСОБА_1 було видано довідку №1707/485 військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.7, том 1) про належність ОСОБА_1 до захищеної категорії, для пред'явлення відповідно до Закону України ”Про споживче кредитування”.
Із посиланням, зокрема, на вищевказані довідки, 31.03.2023 року ОСОБА_1 подав заяву на ім'я приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (а.с.68, том 1) про зупинення вчинення виконавчих дій та скасування арешту грошових коштів. В подальшому, із заявами аналогічного змісту до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. звертався представник ОСОБА_2 - адвокат Кудрявцев П.М. (а.с.8, 9, 73, 77, 82, том 1).
Листом №13443 від 09.05.2023 року (а.с.10, том 1) приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. було відмовлено у зупиненні вчинення виконавчих дій, у зв'язку з тим, що приватним виконавцем не призначені виконавчі дії, в яких боржник ОСОБА_1 має безпосередньо брати участь. Листом №13444 від 09.05.2023 року (а.с.12, том 1), приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. було відмовлено у заяві про зняття арешту з банківського рахунку, з підстав ненадання підтверджуючих документів відносно того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Рахунок в АТ ”ОЩАДБАНК”, арештований у виконавчому провадженні №71083565, використовується для зарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , як військовослужбовцю. При цьому, відповідно до наданої відповіді директора департаменту бек-офісу АТ ”Ощадбанк” на запит приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (а.с.70, том 1), на виконання постанови про арешт коштів за ВП №71083565 від 20.02.2023 року, АТ ''Ощадбанк'' накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 , рахунок використовується, в тому числі, для зарахування пенсійних виплат.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 13.06.2023 року, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., суд першої інстанції, враховуючи, що приватним виконавцем Приходьком Ю.М. було винесено постанову про арешт на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ ”ОЩАДБАНК”, на який ОСОБА_1 зараховується грошове забезпечення військовослужбовця, та встановивши ту обставину, що ОСОБА_1 надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є його заробітною платою, дійшов висновку, що приватний виконавець, в порушення п.1 ч.4 статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'' (Закон №1404-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), арешту з грошових коштів не зняв. У оскаржуваній ухвалі від 13.06.2023 року судом першої інстанції зазначено, що в ході розгляду даної справи, судом не було встановлено, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та звітів, повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що зазначені суми не є заробітною платою. Суд першої інстанції вказано, що залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела доходу та порушує його право на отримання винагороди за працю. Відтак, за висновком суду першої інстанції, доводи приватного виконавця, що рахунок, на якому знаходились кошти не є таким, на який заборонено законом накладення арешту, не відповідають положенням закону, оскільки арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону №1404-VIII); а по-друге, обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки ”кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом” (абзац приватного виконавця другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII). Щодо відмови приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. в зупиненні вчиненні виконавчих дій, суд першої інстанції зазначив у оскаржуваній ухвалі від 13.06.2023 року, що ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та належить до ''захищеної категорії осіб'', та 03.05.2023 року ОСОБА_1 через свого представника подавав заяву про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, надавши довідку від 25.03.2023 року №1707/485 про належність до ”захищеної категорії осіб”, тому, відповідно до приписів п.1 ч.1 статті 34 Закону України ” Про виконавче провадження”, були наявні підстави для зупинення виконавчого провадження. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів поданої ОСОБА_1 скарги про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., та наявності підстав для зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT ”Ощадбанк” на ім'я ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №71083565, а також для зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. винести постанову про зупинення виконавчого провадження №71083565.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 13.06.2023 року про задоволення поданої ОСОБА_1 скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 13.06.2023 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги приватний виконавець Приходько Ю.М. зазначає, що суми на зазначеному боржником рахунку не є заробітною платою, рахунок не має спеціального призначення/режиму використання, та на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Апелянт звертає увагу, що в заявах боржника про зняття арешту з рахунку не було зазначено номер рахунку, з якого необхідно зняти арешт, а лише надано номер пластикової картки, яка прив'язана до рахунку. Апелянт стверджує, що жодних інших документів на підтвердження номера рахунку та статусу коштів, які надходили на вказаний рахунок, боржником надано не було. При виплаті боржнику військовою частиною грошового забезпечення жодних утримань не здійснювалось, оскільки відповідна постанова про таке утримання із забезпечення не надсилалась, з підстав відсутності інформації про несення служби боржником. За доводами апелянта, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які подані боржником документи, які б підтверджували статус коштів виключно із заробітної плати, а також відсутнє повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок. Щодо зупинення виконавчих дій на підставі проходження боржником військової служби, із посиланням на п.1 ч.1 статті 34 Закону України ”Про виконавче провадження”, апелянт вказує, що приватним виконавцем Приходьком Ю.М. не було призначено та/або вчинено виконавчі дії, в яких боржник має безпосередньо брати участь. Доводи апеляційної скарги зазначають, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що згідно з умовами служби боржника, проведення виконавчих дій неможливе.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей 1, 5 Закону №1404-VIII ”Про виконавче провадження”, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України ”Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до ч.1, ч.2 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 року в справі № 756/8815/20, провадження № 14-218цс21.
Згідно ч.1, ч.2 статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
При цьому, частина перша та друга статті 48 Закону № 1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відтак, частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №905/361/19, провадження №12-28гс20, (пункт 7.13 постанови).
За змістом частин першої та другої статті 68 Закону №1404-VIII, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII, на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону №1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону №1404-VIII).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України ''Про виконавче провадження'', повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку, та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів, згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження''.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'').
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №905/361/19, провадження №12-28гс20 (пункти 7.14, 7.15 постанови).
При цьому, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак, це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Одночасно необхідно звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
Таким чином, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю, на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Як вбачається із матеріалів справи, в межах вищевказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М., було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 20.02.2023 року (а.с.56, том 1), відповідно до якої було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 78 793 грн. 83 коп. Вказано про направлення копії постанови на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.
У скарзі на бездіяльність приватного виконавця Трушніков А.С. вказує, що він був призваний за мобілізацією, та на даний час є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 .
Згідно довідки від 26.04.2023 року, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення на картковий рахунок НОМЕР_1 , банк АТ ”Ощадбанк” (а.с.5, том 1). 25.03.2023 року ОСОБА_1 було видано довідку №1707/485 військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.7, том 1) про належність ОСОБА_1 до захищеної категорії, для пред'явлення відповідно до Закону України ”Про споживче кредитування”.
Із посиланням, зокрема, на вищевказані довідки, 31.03.2023 року ОСОБА_1 подав заяву на ім'я приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (а.с.68, том 1) про зупинення вчинення виконавчих дій та скасування арешту грошових коштів. В подальшому, із заявами аналогічного змісту до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. звертався представник ОСОБА_2 - адвокат Кудрявцев П.М. (а.с. 8, 9, 73, 77, 82, том 1).
Листом №13443 від 09.05.2023 року (а.с.10, том 1) приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. було відмовлено у зупиненні вчинення виконавчих дій, у зв'язку з тим, що приватним виконавцем не призначені виконавчі дії, в яких боржник ОСОБА_1 має безпосередньо брати участь. Листом №13444 від 09.05.2023 року (а.с.12, том 1), приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. було відмовлено у заяві про зняття арешту з банківського рахунку, з підстав ненадання підтверджуючих документів відносно того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Рахунок в АТ ”ОЩАДБАНК”, арештований у виконавчому провадженні №71083565, використовується для зарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , як військовослужбовцю. При цьому, відповідно до наданої відповіді директора департаменту бек-офісу АТ ”Ощадбанк” на запит приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (а.с.70, том 1), на виконання постанови про арешт коштів за ВП №71083565 від 20.02.2023 року, АТ ''Ощадбанк'' накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 , рахунок використовується, в тому числі, для зарахування пенсійних виплат.
За вищенаведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції відносно того, що враховуючи, що приватним виконавцем Приходьком Ю.М. було винесено постанову про арешт на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ ”ОЩАДБАНК”, на який ОСОБА_1 зараховується грошове забезпечення військовослужбовця, та приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 надав приватному виконавцю підтверджуючі документи відносно того, що арешт було накладено на кошти, які є його заробітною платою, приватний виконавець, в порушення п.1 ч.4 статті 59 Закону №1404-VIII, арешту з грошових коштів не зняв. При цьому, судом не було встановлено, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та звітів, повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що зазначені суми не є заробітною платою. Суд першої інстанції вказав, що залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання ОСОБА_1 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела доходу, та порушує його право на отримання винагороди за працю.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції відносно того, що пояснення приватного виконавця, що рахунок, на якому знаходились кошти, не є таким, на який заборонено законом накладення арешту, не відповідають положенням Закону, оскільки арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону №1404-VIII). При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у оскаржуваній ухвалі від 13.06.2023 року, що обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки ”кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом” (абзац другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII).
Судом першої інстанції при розгляді даного спору по суті обґрунтовано прийнято до уваги приписи п.1 ч.1 статті 34 Закону України ”Про виконавче провадження”, щодо зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій.
Приписами п.п.1) п.6-2 розділу IV ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України ”Про споживче кредитування” регламентовано, що під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України ''Про введення воєнного стану в Україні'' від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України ''Про затвердження Указу Президента України ''Про введення воєнного стану в Україні'', та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов'язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки:
1) не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.
Для цілей цього пункту захищеними категоріями є:
а) військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України.
25.03.2023 року ОСОБА_1 було видано довідку №1707/485 військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.7, том 1) про належність ОСОБА_1 до захищеної категорії, для пред'явлення відповідно до Закону України ”Про споживче кредитування”.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції відносно наявності підстав для зупинення виконавчого провадження, відповідно до приписів п.1 ч.1 статті 34 Закону України ”Про виконавче провадження”. Оскільки судом встановлено, і дані обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , і 03.05.2023 року через свого представника подавав заяву про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, надавши довідку від 25.03.2023 року №1707/485 про належність до ”захищеної категорії осіб”. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., та наявності відповідних підстав для задоволення її вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду першої інстанції від 13.06.2923 року щодо наявності підстав для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., оскільки вказані висновки суду першої інстанції узгоджуються із фактичними обставинами справи, які є документально підтвердженими, та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.
За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. - залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.06.2023 року , залишити без змін.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева П.М. про винесення окремої ухвали у справі №750/7460/23 щодо порушення приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю.М. приписів п.1 ч.1 статті 34 Закону України ”Про виконавче провадження”, в частині відмови у зупиненні виконавчого провадження під час проходження боржником військової служби та п.1 ч.4 статті 59 Закону України ”Про виконавче провадження”, в частині відмови у знятті арешту з майна (коштів). Представник ОСОБА_1 - адвокат Кудрявцева П.М. просить направити окрему ухвалу до Дисциплінарної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, для визнання бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. у виконавчому провадженні №71083565, неправомірною.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.1, ч.3 статті 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Згідно ч.1 статті 385 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Приймаючи до уваги вищенаведене, у контексті приписів норм права, які регламентують дані правовідносини, із врахуванням конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрявцева П.М. про винесення окремої ухвали у справі №750/7460/23 щодо приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. Оскільки оцінку обґрунтованості заявлених вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. надано як судом першої інстанції, ухвалою якого від 13.06.2023 року задоволено вимоги скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., так і судом апеляційної інстанції, даною постановою якого від 22.01.2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. - залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13.06.2023 року, залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 червня 2023 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: