Справа №591/11171/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/116/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
25 січня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року, якою підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, -
У кримінальному провадженні № 22022200000000188 від 19 листопада 2022 року, досудове розслідування якого здійснюється СВ УСБУ в Сумській області, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні за кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми звернувся старий слідчий СВ УСБУ Сумській області ОСОБА_8 з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке вмотивовано обґрунтованістю повідомленої останньому підозри у вчиненні вказаного злочину та існуванням ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року вказане клопотання слідчого було задоволено, обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Встановлено строк дії вказаної ухвали до 28 січня 2024 року, включно.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали слідчим суддею не було враховано те, що додані слідчим до клопотання матеріали не містять жодного доказу, що підозра, повідомлена ОСОБА_6 , є необгрунтованою та базується виключно на припущеннях. Крім того, не було враховано і того, що під час проведених обшуків, органами досудового розслідування вже вилучені необхідні у кримінальному провадженні телефони і документи, що ОСОБА_6 погоджується співпрацювати зі слідством, спільників не мав і жодні свідки йому не відомі, а свідок його повернення з полону у квітні 2022 року, органом досудового слідства допитаний ще у січні 2023 року.
Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_6 не виявляє наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки має власне житло та постійне місце проживання, проживає з сім'єю, а саме, дружиною та п'ятирічним сином 5 років, має постійне місце роботи, майже рік працює в агропідприємстві - механіком, а з посади працівника місцевого самоврядування звільнився самостійно, характеризується позитивно.
На думку апелянта, прокурор не довів існування реальних ризиків переховування підозрюваного від компетентних органів, вчинення ним дій, спрямованих на знищення доказів, погрози та намагання впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджання досудовому розслідуванню в будь-який спосіб або вчинення інших правопорушень, і у даному випадку, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники, а саме, підозрюваний ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_9 , яка на даний час здійснює його захист та прокурор були повідомлені завчасно у передбачений законом спосіб.
Від прокурора надійшла заява про розгляд даного провадження за її відсутності.
Захисник ОСОБА_9 , також, звернулась до суду з заявою, в якій просила здійснити апеляційний розгляд даного провадження за її та ОСОБА_6 відсутності.
Враховуючи зазначені обставини, керуючись ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутність учасників даного кримінального провадження.
А тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши апеляційні доводи та вимоги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ УСБУ в Сумській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні за кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
На спростовування доводів апелянта, колегія суддів зауважує, що при розгляді поданого слідчим клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було встановлено, що додані до нього докази, а саме, протоколи,складені за результатами проведених НСРД, протоколи обшуку, допиту свідка та протокол затримання містять дані, які дають підстави об'єктивному спостерігачу вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, що у свою чергу свідчить про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.
Крім того, перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання щодо існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею було встановлено їх наявність з врахуванням певних обставин, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 має контакти із представниками рф і систематично спілкується з ними, видаляючи частину інформації і листування з ними, мешкає на прикордонній з рф території, частина якої не контролюється ДПСУ, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за який передбачено покарання вигляді позбавленням волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі.
Саме вказані обставини і стали підставою для висновку слідчого судді про те, що на даний час існує велика вірогідність того, що підозрюваний може вдатись до спроб переховування від орган досудового розслідування та суду; впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити або спотворити речі та документи які мають значення для кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, слідчим суддею було враховано і те, що залишаючись на волі, ОСОБА_6 , як особа, яка має зв'язка на території країни-агресора, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, що є вкрай небезпечним у період воєнного часу, що діє на території України у даний час.
Також, слідчим суддею було враховано і дані про особу підозрюваного, наявність у нього родини та дитини на утриманні, проте, з огляду на характер дій, які інкримінують ОСОБА_6 , вказані обставини були визнані такими, що не зменшують встановлені ризики та є підставою для застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства та усуді, з чим також погоджується і колегія суддів та ставити під сумнів законність та обгрунтованість такого висновку підстав не вбачає.
При цьому, доводами апеляційної скарги правильність таких висновків слідчого судді жодним чином не спростовано, оскільки апелянтом не наведено додаткових обставин, які не були предметом розгляду слідчого судді, та за яких клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартоюне підлягало б до задоволення, як і не доведено, що для забезпечення дієвості кримінального провадження буде необхідним інший, більш м'який запобіжний захід.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також, за наявності того, що злочин, передбаченийч.2 ст. 111 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад, що свідчить про підвищену його суспільну небезпечність, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є виправданим.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 грудня 2023 року, якою підозрюваному ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на цю ухвалу, без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4