Справа № 464/4505/22 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.
Провадження № 22-з/811/325/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
/ДОДАТКОВА/
30 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни та її представника Репака Віталія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу усправі за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про стягнення безпідставно набутих коштів, -
у вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про стягнення безпідставно набутих коштів.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_2 набуті без достатньої правової підстави грошові кошти в розмірі 15300 грн.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни на користь ОСОБА_2 набуті без достатньої правової підстави грошові кошти в розмірі 1530 грн.
Заяву про розподіл судових витрат задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3636,40 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 902,18 грн., а всього 4538,58 грн.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 363,60 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 90,22 грн., а всього 453,82 грн.
Рішення суду оскаржила приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Крім того, рішення суду оскаржила Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року прийнято відмову представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про стягнення грошових коштів.
Визнано нечинним рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про стягнення грошових коштів, провадження у справі в цій частині закрито.
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - задоволено.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року - скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни 1488 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
18 грудня 2023 року представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - Репак Віталій Валерійович звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення усправі щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених приватним виконавцем в суді апеляційної інстанції.
В обгрунтування заяви покликається на те, що на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 18 від 11 жовтня 2022 року надавав приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Шелінській Юлії Андріївні правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, вартість якої становила 7000 грн. Стверджує, що в апеляційній скарзі приватний виконавець повідомила суд про те, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 10000-15000 грн., з яких розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 5000-12000 грн., а також зазначила, що в подальшому буде подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що справа розглядалася в суді апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому приватному виконавцю не було відомо про ухвалення судом апеляційної інстанції постанови за результатами розгляду її апеляційної скарги. Вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а однією із основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення. З наведених підстав просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 грн.
Крім того, 22 грудня 2023 року Львівським апеляційним судом отримано заяву, подану приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною, про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених приватним виконавцем в суді першої інстанції.
В обгрунтування заяви покликається на те, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Стверджує, що в постанові суду апеляційної інстанції за результатами розгляду її апеляційної скарги не вирішено питання щодо розподілу понесених нею витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Зазначає, що вона зверталася до суду першої інстанції з відповідною заявою про стягнення таких витрат, однак оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено не на її користь, дане питання судом не вирішувалося. З наведених підстав просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 7000 грн.
25 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, мотивуючи тим, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу подана з пропуском строку, передбаченого частиною 8 статті 141 ЦПК України, яка не містить підстав для його поновлення, та у спосіб, що не відповідає вимогам статті 14 ЦПК щодо подання заяви в електронній формі через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. Стверджує, що заявлена сума витрат на правничу допомогу неспівмірна та необґрунтовано завищена відносно суми позовних вимог, які пред'явлено до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни. Зазначає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною та необґрунтовано завищеною відносно суми позовних вимог, а приватний виконавець є фахівцем в галузі права, тому могла самостійно підготувати апеляційну скаргу. З наведених підстав просить повернути заявнику заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, а у випадку розгляду її по суті відмовити в задоволенні зави в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справу вирішено судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяв про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що заява приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни підлягає до часткового задоволення, а заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - Репака Віталія Валерійовича слід залишити без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2022 року між приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною та Адвокатським бюро «Віталія Репака» укладено договір про надання правової допомоги № 18, за умовами якого адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту необхідну правову допомогу у справі №464/4505/22, а клієнт зобов'язується у встановлені договором строки оплачувати послуги з надання правничої допомоги.
За надання правової допомоги, передбаченої договором, клієнт виплачує адвокатському об'єднанню гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому-передачі наданих правничих послуг, що підписується обома сторонами (п. 4.1 договору про надання правової допомоги № 18 від 11 жовтня 2022 року).
Відповідно до п. 4.3 договору про надання правової допомоги № 18 від 11 жовтня 2022 року для визначення розміру гонорару застосовується погодинна оплата згідно з тарифікацією часу, що витрачений адвокатом для надання правової допомоги з розрахунку 1000 грн. за одну годину роботи адвоката, участь адвоката в судових засіданнях в суді першої інстанції - 2000 грн. за одне засідання, участь адвоката в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції - 3000 грн. за одне судове засідання.
Згідно з актом прийому-передачі наданих правничих послуг до договору про надання правової допомоги № 18 від 11 жовтня 2022 року, складеним 28 жовтня 2022 року, адвокатським бюро надано клієнту наступні правничі послуги: аналіз та вивчення документів, консультування клієнта підготовка та складання відзиву на позовну заяву, на що адвокатом затрачено 3 год., аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду, на що адвокатом затрачено 1 год., складання заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, на що адвокатом затрачено 1 год., участь адвоката в одному судовому засіданні, що становить до оплати 2000 грн., а загальний розмір гонорару за надання правничої допомоги становить 7000 грн.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 134, 137 ЦПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які приватний виконавець поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу становить 5000-10000 грн.
До закінчення судових дебатів у справі в суді першої інстанції представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. - Репак В.В. подав заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Заперечуючи щодо стягнення витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними з позовними вимогами, оскільки сума заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу перевищує позовні вимоги, пред'явлені до приватного виконавця, в понад 4,5 рази.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з врахуванням того, чи виник у заявника обов'язок зі сплати таких витрат та чи та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.
Враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, ціну позову, беручи до уваги заперечення позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу з обгрунтвуванням неспівмірності таких витрат, колегія суддів приходить до висновку про те, що з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 1000 грн., що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.
В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які приватний виконавець поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 5000-12000 грн. та просить стягнути такі витрати з ОСОБА_2 .
Частиною 8 статті 141 ЦПК України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, визначальною умовою для можливості ухвалити додаткове судове рішення щодо відшкодування судових витрат, в даному випадку на правничу допомогу, має бути наявність відповідної заяви позивача та відповідних доказів, які подані до закінчення судових дебатів у справі.
Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Аналогічні правові висновки викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в додаткових постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17 та від 14 грудня 2022 року у справі № 225/890/21.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із позовними вимогами у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вказівка на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20.
Оскільки до ухвалення постанови Львівського апеляційного суду 23 листопада 2023 року доказів, які б підтверджували понесені приватним виконавцем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не подано, а відповідної заяви про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни на рішення Сихівського районного суду м. Львова 22 листопада 2022 року не зроблено, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов'язку вирішувати таке питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - Репака Віталія Валерійовича про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про ухвалення додаткової постанови- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни 1000.00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни - Репака Віталія Валерійовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - залишити без розгляду.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення додаткової постанови.
Додаткова постанова складена 30.01.2024 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк