Справа № 487/3787/22
Провадження № 2/487/214/24
29.01.2024 року місто Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючий суддяНікітін Д.Г.,
при секретаріШульга В.А.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства,
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, мотивуючи свої вимоги тим, що з вересня 2019 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проживали як одна сім'я без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вважав дитину своєю під час її народження. Подружнє життя не склалося, з квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 стали проживати окремо. Син залишився проживати з відповідачкою. З часу окремого проживання позивач продовжував спілкуватись з сином, приносив йому солодощі та подарунки, купляв одежу і а давав відповідачці гроші для витрат на дитину. Але останнім часом відповідачка перестала давати дозвіл позивачу спілкуватись з дитиною та якось обмовилась що син не позивача. Тому в позивача виникли великі сумніви у його батьківстві. З часом він став усе чіткіше помічати, що дитина не схожа на нього зовнішньо. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.
Просить суд виключити відомості про батька ОСОБА_1 з актового запису № 640 від 31.07.2020 р. про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності позов підтримує, на його задоволенні наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляду справи за її відсутності.
Відповідно до ст. ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що з вересня 2019 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проживали як одна сім'я без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 .
Як свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої записаний позивач.
Згідно ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2023 призначено судову генетичну експертизу (експертизу ДНК) проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14.08.2023 №СЕ-19/115-23/8608-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває у прямій біологічній спорідненості з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події складає 99,9999545151458%.
Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства відповідно до ст.. 136 СК України є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що надання у даній категорії справи доказів про те, що позивач не є батьком дитини, є обов'язкове проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, та саме експертний висновок є належним доказом по справі і підставою для виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини, тому суд в задоволенні даного позову відмовляє.
Згідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 136 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст.263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Г. Нікітін