№ 2-638/2010 р. від 07.09.2010 року
23 вересня 2010 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого суду Томчук С.В.
за участю секретаря Лірської Д.П.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача Онофрійчук І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити соціальну допомогу, як дитині війни .
Позивачка ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду, в якому просить, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати нарахувати та виплатити, як дитині війни соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 - серпень 2010 р.р.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, про що подала письмову заяву, просить стягнути заборгованість по виплаті додаткової соціальної гарантії, як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та січень- вересень 2010 року в іншій частині залишити без розгляду.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Шумському районі Тернопільської області позов не визнала та просить відмовити в останньому за його безпідставністю, оскільки , починаючи із 22 травня 2008 року і по сьогоднішній день відповідач нарахування соціальної допомоги дітям війни, в тому числі і позивачу, проводить відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 і саме в такому розмірі є бюджетне фінансування. А в більшому розмірі виплати не можуть проводитися, оскільки на це відсутнє фінансування. Вважає, що виплати в розмірі , передбаченому ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», будуть мати місце в випадку, якщо вони отримають на це відповідні кошти.
Суд, перевіривши матеріали справи , вислухавши пояснення сторін , оцінивши докази , вважає що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення із наступних підстав :
Гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1оку народження, і відповідно до Закону України
« Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни» , про що в посвідченні на його ім'я зроблено відмітку « Дитина війни» управлінням праці та соціального захисту населення Шумської РДА.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19.12.2006 року № 489 - V « Про Державний бюджет України на
2007 рік» дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» була призупинена.
Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням 6 - рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ( п.12 ст.71), яким призупинено дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституцї України.
Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік» статтю 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, а саме: дітям війни ( крім тих, на які поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року вказані зміни у статтю 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
В Законі України « Про Державний бюджет на 2009 рік» редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не викладено в новій редакції.
При нарахуванні соціальної допомоги дітям війни , починаючи із 22 травня 2008 року і по серпень 2010 року включно / час представлення довідки / відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою зменшено розміри соціальної допомоги дітям війни в порівнянні із Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, суд, вважає, що, оскільки в 2008 році Верховна Рада не уповноважувала Кабінет Міністрів України зменшувати розміри соціальної допомоги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсій, ця постанова не може прийматися судом до уваги при визначені права гр. ОСОБА_1 на отримання розміру соціальної допомоги, як дитина війни, починаючи із 22 травня 2008 року по вересень 2010 року включно.
В 2008 році позивачка отримувала відповідно по 47,00 грн., 48.10 грн., 48.20.грн., 49.80 грн.,
в 2009 році та по серпень 2010 року - відповідно по 49.80 грн. щомісячно , що складає 10% мінімальної пенсії за віком, яка мала відповідний розмір в кожний період, про що відповідачем видано довідку № 887 від 07.09.2010 року.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 не отримала належний розмір соціальної допомоги , а саме 30% відсотків мінімальної пенсії за віком за період часу 09 липня -31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року-вересень 2010 року включно.
Що стосується період 01 січня -09 липня 2007 року та 01 січня- 22 травня 2008 року, то в цій частині позовні вимоги є безпідставиними і до задоволення не підлягають , оскільки дія Рішень Конституційного Суду України не має зворотньої сили .
У відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 2 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення .
Враховуючи, що відповідачем не ставиться питання про застосування спливу позовної давності у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України , суд вважає, що порушене право позивача відповідачем щодо ненарахування та не виплати соціальної допомоги , як дитині війни за період часу 09 липня- 7 вересня 2007 року підлягає поновленню на загальних підставах.
За вказаних обставин суд вважає, що дії відповідача щодо ненарахування та не виплати гр. ОСОБА_1 соціальної допомоги , як дитині війни за період часу 09 липня -31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року - вересень 2010 року включно / період , за який представлено довідку про нарахування та виплату соціальної допомоги/ є протиправними і порушене його право підлягає поновленюю шляхом зобов»язання відповідача провести нарахування та виплату соціальної допомоги гр. ОСОБА_1, як дитині війні, в розмірі , передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із врахуванням нарахованих та виплачених сум , виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вказаний період.
При цьому, суд вважає, що відсутність бюджетного фінансування на виплату соціальної допомоги в розмірі , передбаченому ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»
не може бути причиною невиконання відповідачем покладених на нього зобов»язань, оскільки реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно- правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань/ рішення Європейського суду з прав людини у справі « Кечко проти України»/.
На підставі вищесказаного та керуючись ст. 19, ст. 152 Конституції України, ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» , Законами України « Про державний бюджет України на 2006 р. «, -2007,-2008,- 2009 , -2010 р.р. « ст. ст. 257 , 267 ЦК України, ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області провести нарахування та виплату гр. ОСОБА_1 до пенсії , як дитині війни на підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» / 30% мінімальної пенсії за віком/ за період часу 09 липня 2007 року - 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 - серпень 2010 року включно із врахуванням раніше нарахованої та виплаченої, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: