Справа № 2-4331/10
Іменем України
12 жовтня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л. з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради,ОСОБА_2 ОСОБА_3про визнання незаконними дій управління освіти Тернопільської міської ради по вселенню відповідачів, визнання недійсним ордера на вселення та виселення відповідачів,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський міськрайонний суд з позовом до Управління освіти Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання незаконними дій управління освіти Тернопільської міської ради по вселенню відповідачів, визнання недійсним ордера на вселення та виселення відповідачів посилаючись на те, що вона проживає у одній із кімнат двохкімнатної квартири АДРЕСА_1що має статус гуртожитку для одиноких осіб. Управлінням освіти Тернопільської міської ради 04.12.2008 року прийнято рішення про поселення у другу кімнату даного гуртожитку сім'ю ОСОБА_2, зокрема: ОСОБА_2. та її повнолітнього сина ОСОБА_3 Зважаючи на те, що вказаний гуртожиток призначений для проживання одиноких осіб, позивач просить визнати незаконними дії управління освіти Тернопільської міської ради по вселенню відповідачів, визнати недійсним ордер на їх вселення та виселити відповідачів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити пояснивши, що у квартирі АДРЕСА_1 по вона проживає як одинока особа, а тому поселення у вказану квартиру сім'ю, членом якої є повнолітній чоловік, порушує її права на проживання в одній із кімнат квартири АДРЕСА_1, яка має статус гуртожитку для одиноких осіб.
Представник управління освіти Тернопільської міської ради заперечив щодо задоволення позовних вимог вказавши, що кв. АДРЕСА_1 є гуртожитком, який призначений для проживання сімей, а не для одиноких осіб, що підтверджується протоколом засідання виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів № 13 від 07.09.1988 року, а тому поселення сім'ї ОСОБА_2 у спільну квартиру є законним.
Представник Тернопільської міської ради заперечив щодо задоволення позовних вимог вказавши, що поселення сім'ї ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 є законним.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. заперечили щодо задоволення позовних вимог, вказавши, що у спірне житло поселені на законних підставах, оскільки не мають іншого житла.
Дослідивши та оцінивши докази у справі суд встановив наступні обставини.
Згідно листа завідуючого відділу народної освіти виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів від 22.05.1991 року № 224, який адресований начальнику паспортного стола відділу внутрішніх справ Тернопільського міськвиконкому - відділ народної освіти просить прописати в гуртожитку для одиноких АДРЕСА_1 ОСОБА_1. - вчительку російської мови і літератури середньої школи № 27 м. Тернополя.
Відповідно до архівного витягу з протоколу № 13 засідання виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів від 07 вересня 1988 року № 393 - надано під гуртожиток три двокімнатні квартири в будинку для малих сімей по вул. АДРЕСА_1, зокрема: кв. 29, кв. 68, кв. 125 жилою площею 25 кв.м кожна для поселення працівників народної освіти. У двокімнатні квартири № 68 та № 125 поселено одиноких працівників, а у двокімнатну квартиру № 29 поселено сім'ї.
Відповідно до протоколу засідання житлово-побутової комісії при управлінні освіти Тернопільської міської ради від 20 листопада 2008 року вирішено надіслати начальнику управління освіти клопотання про реєстрацію і поселення ОСОБА_2. та її сина в одній із кімнат двокімнатного гуртожитку за адресою АДРЕСА_1
Згідно ордеру № 1, який виданий на підставі рішення управління освіти Тернопільської міської ради від 20 листопада 2008 року - вселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житлову площу у гуртожитку по вул. АДРЕСА_1
Порядок надання жилої площі в гуртожитках і користування нею визначається главою 4 Житлового Кодексу УРСР та Примірним положенням про гуртожитки, яке затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, відповідно до яких приміщення гуртожитків є тимчасовим житлом передбаченим для забезпечення місцем проживання робітників, які не мають жилої площі, на період їх роботи на підприємстві.
Згідно п. 4 Примірного положення про гуртожитки - гуртожитки поділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).
У гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, при необхідності, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні розташовуватися в окремих під'їздах (секціях) жилого будинку.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно - власником житлового будинку АДРЕСА_1 є Тернопільська міська рада.
Відповідно до ст. 50 ЖК УРСР - при наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.
Згідно п. 1.7 «Санітарних правил влаштування, устаткування і утримання гуртожитків для робочих…», які затверджені 01.11.1988 року Головним державним санітарним лікарем СРСР - проживання сімей в гуртожитках для одиноких не допускається.
За вказаних обставин суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1. слід задовольнити як обґрунтовано заявлені, оскільки позивач була на законних підставах поселена на житлову площу в гуртожитку по вул. АДРЕСА_1 як одинока особа, а тому дії Управлінням освіти Тернопільської міської ради по вселенню сім'ї ОСОБА_2, а саме: ОСОБА_2. та її повнолітнього сина в одну квартиру із одинокою особою є неправомірним та таким, що порушує права позивача на належне використання наданої їй житлової площі у квартирі АДРЕСА_1, яка виділена під гуртожиток, а також суперечить вимогам п.4 Примірного положення про гуртожитки та Санітарним правилам.
Крім цього, управлінням освіти Тернопільської міської ради порушено вимоги ст. 50 ЖК УРСР, оскільки заселено відповідача ОСОБА_2. та її повнолітнього сина в одну кімнату.
Посилання представника управління освіти Тернопільської міської ради на те, що кв. АДРЕСА_1 є гуртожитком, який призначений для проживання сімей, а не для одиноких осіб є необґрунтованим, оскільки в підтвердження такого висновку відповідачами не надано жодного доказу. Навпаки, із архівного витягу з протоколу № 13 засідання виконавчого комітету Тернопільської міської Ради народних депутатів від 07 вересня 1988 року № 393 вбачається, що кв. АДРЕСА_1 надана під гуртожиток для поселення одиноких осіб, а тому порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання неправомірним вселення Управлінням освіти Тернопільської міської ради сім'ї ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 в кімнату квартири АДРЕСА_1, визнання недійсним ордера № 1, який виданий на підставі рішення управління освіти Тернопільської міської ради від 20 листопада 2008 року на вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житлову площу у гуртожитку по АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із кімнати гуртожитку АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, Главою 4 ЖК УРСР, п.4 Примірного положення про гуртожитки, п.1 7. Санітарних правил влаштування, устаткування і утримання гуртожитків для робочих, студентів, учнів середніх спеціальних учбових закладів і професійно-технічних училищ, статтями 6, 11, 8, 10, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Визнати неправомірним вселення Управлінням освіти Тернопільської міської ради сім'ї ОСОБА_2 Галини Мирославівни та її сина ОСОБА_3 в кімнату квартири АДРЕСА_1
Визнати недійсним ордер № 1, який виданий на підставі рішення управління освіти Тернопільської міської ради від 20 листопада 2008 року на вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житлову площу у гуртожитку по вул. АДРЕСА_1
Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із кімнати гуртожитку АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дзюбич В.Л.