30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 380/18475/22
адміністративне провадження № К/990/3462/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №380/18475/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення податкового боргу,
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 179 139,06 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, позивач 07.12.2023 подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 залишено без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із відсутністю заяви податкового органу про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Надалі Восьмий апеляційний адміністративний суд, розглянувши подане заявником клопотання про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою та визнавши неповажними наведені в ньому підстави для поновлення зазначеного строку, відмовив у задоволенні клопотання та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 12.01.2024.
При цьому Восьмий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що згідно довідки Львівського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі «Електронний суд» 13.02.2023 о 15 год. 40 хв., що в розумінні норм частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України є днем отримання відповідачем вказаного судового рішення. Відповідно апеляційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 мала бути подана податковим органом 15.03.2023, однак фактично подана останнім через підсистему «Електронний суд» 07.12.2023. У контексті наведених обставин суд апеляційної інстанції також відзначив, що заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що 10.03.2023 Головне управлінням ДПС у Львівській області подало через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення суду від 13.02.2023, але така скарга через технічні причини до суду не надійшла, а залишилася у статусі «чернетки».
26.01.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, в якій останнє просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Цим же пунктом встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже зміст вказаних норм свідчить про те, що касаційна скарга повинна містити вказівки на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування, які, на думку скаржника, допущені судом (судами) при прийнятті рішення (рішень), а також аргументи в обґрунтування такої його позиції.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що підставою для касаційного оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження, скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з тим, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстава застосовується у випадках оскарження судових рішень, вказаних у частині першій цієї ж статті Кодексу. В той же час зміст касаційної скарги зводиться до загальних посилань на норми матеріального права із вказівкою на витяг із постанови Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, що наведені скаржником безвідносно до обставин справи, за яких суд апеляційної інстанції дійшов висновків про факт пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність як таких поважних підстав для поновлення цього строку. При цьому відповідач не вказує на допущенні судом апеляційної інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали порушення конкретних процесуальних норм та не наводить аргументів на спростування висновків суду.
Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не відповідає вищезазначеним процесуальним вимогам, а тому підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
За змістом частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Повернути касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №380/18475/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення податкового боргу.
2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.С. Пасічник