Справа № 760/26559/23
Провадження № 11-сс/824/1117/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
22 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
за участі:
заявників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року,-
Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.10.2023.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.10.2023 - повернуто особі, яка її подала.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що враховуючи попередню кваліфікацію кримінальних правопорушень, вказану заявником, зокрема ст. 364 КК України, яка безпосередньо віднесена до корупційних кримінальних правопорушень, слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва не має повноважень розглядати дану скаргу, оскільки розгляд таких скарг віднесений до підсудності Вищого антикорупційного суду з дня початку його роботи.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просять ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Національне антикорупційне бюро України внести відомості до ЄРДР за заявою № 964 від 30.10.2023.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що оскаржена ухвала винесена з порушенням ст. 306 КПК України, без їхнього виклику і без їхньої участі у судовому засіданні, що також є процесуальним порушенням.
Наголошує, що за їхніми заявами про службові злочини, які вчиняються щодо них, відомості не вносяться до ЄРДР, навіть після того, як ухвалами суду їх зобов'язують внести дані відомості. Також звертають увагу, що бездіяльність, як не розгляд клопотань потерпілих, прямо передбачена ст. 220 КПК України, а право на оскарження бездіяльності по не розгляду клопотань прямо передбачено ст.303 КПК України, на яку вони і посилалися при оскарженні бездіяльності.
Так, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги заявник ОСОБА_9 та представник Національного антикорупційного бюро України до суду не з'явилися. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження до суду не надходило.
Заслухавши суддю доповідача,
пояснення ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,
пояснення ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити,
вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримано не було.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначена у ч.1 ст. 331 КПК України. Відповідно до цієї норми закону, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, перелік яких визначений у примітці до ст. 45 КК України.
Частиною першою ст. 214 КПК України передбачений імперативний обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у випадку надходження заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Аналіз указаної норми закону дає підстави стверджувати про те, що відомості до ЄРДР вносяться не по усякій заяві чи повідомленні, а саме по заяві чи повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення. Поняття «заява про вчинене кримінальне правопорушення» та перелік ознак, які дають підстави для віднесення певної заяви до заяви про вчинене кримінальне правопорушення чинний КПК України не містить.
На думку колегії суддів, указані обставини можливо встановити із змісту ч. 5 ст. 214 КПК України якою передбачений перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР. Аналіз положень частин першої та п'ятої ст. 214 КПК України дає підстави стверджувати про те, що заявою про вчинене кримінальне правопорушення є письмове звернення до особи, уповноваженої на внесення відомостей до ЄРДР, про вчинене діяння, яке підпадає під ознаки однієї чи декількох статей (частин статей) Особливої частини КК України із викладенням у цьому зверненні обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення та дають можливість особі, уповноваженій на внесення відомостей до ЄРДР, здійснити попередню правову кваліфікацію цього діяння із зазначенням статті (статей, частини статті, статей) Особливої частини КК України. Зміст указаної вище норми закону указує на те, що для внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення достатньо подання заяви яка формально відповідає зазначеним вище критеріям.
Аналіз положень ст. 214 КПК України, у взаємозв'язку із положеннями частин першої і другої ст. 331 КПК України, дає підстави стверджувати про те, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, у тому числі і в частині розгляду скарг на бездіяльність уповноважених службових осіб НАБУ, яка проявилась у невнесенні до ЄРДР відомостей саме про корупційне кримінальне правопорушення, яке віднесене до підсудності НАБУ. Це вимагає того, щоб заява про вчинене кримінальне правопорушення відповідала зазначеним вище критеріям, і стосувалась кримінального правопорушення віднесеного до підсудності НАБУ. Саме за наявності таких обставин, слідчий суддя суду загальної юрисдикції може стверджувати про те, що відповідна скарга підсудна слідчим суддям Вищого антикорупційного суду. Повертаючи заявникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 їх скаргу на бездіяльність службових осіб НАБУ із підстав, передбачених п.2 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя не звернув увагу на те, що серед усіх злочинів, про які порушувалось питання про внесення відомостей до ЄРДР лише злочин, який передбачений ч. 2 ст. 364 КК України віднесений до корупційних злочинів. Між тим, на думку колегії суддів, заява про злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України не відповідає зазначеним вище критеріям, тобто у заяві фактично не викладена суть того діяння, яке ОСОБА_5 розцінюється як злочин, що передбачений ч.2 ст. 364 КК України та не викладені інші обставини, які дають можливість здійснити попередню кваліфікацію цього діяння. Наведене дає підстави для сумнівів щодо доведеності факту подання заяви про вчинене корупційне правопорушення, підсудність розгляду якого визначена за Вищим антикорупційним судом, а, відтак, і необхідність розгляду скарги на відповідну бездіяльність слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
За таких обставин, висновки слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва про те, що скарга ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не підлягає розгляду у Солом'янському районному суді міста Києва є передчасними та не у повній мірі обґрунтованими. У зв'язку із цим, ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року про повернення скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.10.2023 не може визнаватись законною та обґрунтованою а тому вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у суді першої інстанції, відповідно до вимог поданої апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2023 року, якою скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30.10.2023 - повернуто особі, яка її подала- скасувати.
Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3